Аденоїди у дітей: лікування, симптоми запалення з фото в носі і горлі, профілактика

Постійні застуди, утруднене носове дихання, безперервний нежить – все це супутні ознаки аденоїдів. З цим захворюванням стикається майже 50% всіх дітей. Що таке аденоїди, і де вони розташовані? Від чого збільшуються? Як зрозуміти, що розвивається патологія? Як лікуються аденоїди і чи можна впоратися з хворобою без операції? Розберемося разом.

Що таке аденоїди?

Аденоїдами часто називають носоглоточные мигдалини, і якщо лікар говорить про те, що у дитини «аденоїди», це означає, що мигдалини запалилися і збільшилися в розмірах. Вони розташовуються в горлі, в місці переходу глотки в носову порожнину. Ці мигдалини є у всіх — і у дорослих знаходяться там же, де і у дітей.

Хвороба зазвичай вражає малюків від 2-3 до 7 років. З віком носоглоточные мигдалини зменшуються, а просвіт між ними збільшується. З цієї причини стійка гіпертрофія аденоїдів рідко діагностується у людей старше 14 років. Запальний процес може розвиватися у віці 14-20 років, однак кількість пацієнтів такого віку, що страждають від аденоїдів, незначно.

Стадії і форми захворювання

Патологічний процес класифікують по мірі розростання тканин носоглоткових мигдаликів. При цьому слід враховувати, що значення має тільки їх стійка гіпертрофія. Збільшення діагностують тільки в тому випадку, якщо з моменту одужання від вірусної інфекції пройшло 15-20 днів, при цьому розмір аденоїдів не повернувся в норму.

Розрізняють наступні стадії хвороби:

  • 1 ступінь. Гіпертрофовані носоглоточные мигдалики збільшені і перекривають не більше третини просвіту носоглотки. Труднощі з носовим диханням у пацієнта спостерігаються лише під час сну. Відзначається хропіння.
  • 1-2 ступінь. До половини носоглоточного просвіту перекривається лімфоїдною тканиною.
  • 2 ступінь. 2/3 носових ходів закрито аденоїдами. Пацієнт відчуває труднощі з носовим диханням цілодобово. З’являються проблеми з мовленням.
  • 3 ступінь. Дихати носом стає неможливо, так як аденоїди повністю перекривають носоглотковий просвіт.

Причини збільшення носоглоткових мигдаликів

Аденоїди у дітей з’являються і як самостійне захворювання, і як патологічний процес, що супроводжує запалення в носовій порожнині або носоглотці. Чому виникає хвороба? Іноді причиною стає генетична схильність чи родові травми.

Запалення в носовій порожнині і носоглотці провокують розвиток аденоїдів

Також виділяють наступні причини того, що у дитини ростуть аденоїди:

  • часті вірусні захворювання, в тому числі ГРВІ;
  • тонзиліт в хронічній формі;
  • вірусні інфекції, перенесені матір’ю під час вагітності;
  • ослаблений імунітет;
  • алергічна реакція;
  • дифтерія;
  • скарлатина;
  • коклюш;
  • тривале перебування у запилених приміщеннях, проживання в районах з загазованим повітрям або поблизу промислових підприємств;
  • штучне вигодовування (ті, хто на штучному не отримують імунні клітини матері);
  • реакція на вакцинацію (рідко).

Як виглядають симптоми запалення?

Найчастіше аденоїди запалюються у дітей з 2-3 до 7 років (коли дитина вперше йде в дитячий садок або школу).

Аденоїди легко помітити при огляді горла

Однак іноді запалення розвивається і в однорічної дитини, рідше – у немовляти. Як дізнатися, що виникла патологія? Існує комплекс характерних ознак, які формують специфічну клінічну картину.

Якщо дитина відчуває труднощі при спробі дихати носом, постійно дихає через відкритий рот, при цьому ніс закладений, а виділення з нього відсутні — це головний симптом, за яким можна запідозрити, що у малюка збільшилися мигдалини. Потрібно звернутися до лікаря-отоларинголога. Як виглядають зовнішні симптоми, можна побачити на фото до статті. Перелік симптомів наведено нижче:

  • частий тонзиліт, риніт, фарингіт;
  • відзначається головний біль;
  • тембр голосу змінюється і стає гугнявим;
  • вранці пересихають слизові оболонки рота, спостерігається сухий кашель;
  • у сні маленький пацієнт хропе, сопе, можуть виникати напади задухи;
  • порушується сон – дитина спить з відкритим ротом, прокидається, плаче (докладніше в статті: чому дитина спить з відкритим ротом і потрібно хвилюватися?);
  • часто розвивається отит, малюк скаржиться на біль у вухах, погіршення слуху;
  • дитина швидко втомлюється, виглядає млявим, стає примхливим і дратівливим;
  • погіршується апетит.
  • При аденоидах ребенок спит с открытым ртом При аденоїдах дитина спить з відкритим ротом

    Чим можуть бути небезпечні аденоїди?

    Аденоїди у дитини негативно впливають на дихання і мова, а також небезпечні своїми ускладненнями. Найпоширеніше наслідок — часті застуди. На розрослися тканинах накопичуються слизові відкладення, в яких активно розмножуються бактерії. Малюки з аденоїдами можуть переносити простудні захворювання до 10-12 разів на рік. Також гіпертрофія мигдаликів може провокувати:

    • деформацію різців верхньої щелепи і отвисающую нижню щелепу (так зване «аденоїдне обличчя»);
    • плаксивість, дратівливість;
    • енурез;
    • функціональні шуми в серці;
    • анемію;
    • стійкі розлади мови, що вимагають лікування у логопеда;
    • послаблення пам’яті і концентрації внаслідок недостатнього насичення мозку киснем (наслідком стає погана успішність);
    • зниження слуху;
    • часті отити;

    При аденоїдах дитина може страждати частими отитами

    • приглухуватість;
    • гайморит – більше половини всіх діагностованих випадків розвиваються як наслідок аденоїдів;
    • хронічне запалення носоглоткових мигдаликів (хронічний аденоїдит) – при загостреннях спостерігається сильний жар до 39°C.

    Методи діагностики

    Для аденоїдів характерна специфічна клінічна картина, яка дозволяє отоларинголога на підставі огляду та опитування пацієнта розпізнати хворобу. Існує кілька патологій, які мають схожу симптоматику, тому під час діагностики важливо диференціювати їх від аденоїдів.

    При обстеженні і диференціальній діагностиці аденоїдів застосовуються наступні методики:

  • комп’ютерна томографія (різновид діагностики, заснована на скануванні з застосуванням рентгенівських променів);
  • ендоскопія;
  • рентгенографічне дослідження (використовується для того, щоб перевірити стан мигдаликів в рідкісних випадках);
  • задня риноскопія (огляд дозволяє визначити стан носоглоткових мигдаликів, проводиться за допомогою дзеркала);
  • пальцеве промацування – таким способом мигдалини перевіряють рідко, так як методика вважається застарілою, болючою і малоінформативні.
  • Діагностування аденоїдів

    Комплексне лікування

    Що робити, коли дитині діагностують аденоїди? Більшість відразу замислюється про їх видалення. Однак можна й не вдаватися до оперативного втручання. Видалення проводиться тільки в крайніх випадках, коли консервативні методи лікування не дають результату. Схема терапії зазвичай включає в себе судинозвужувальні та антисептичні ліки, промивання носоглотки, іноді – антибіотикотерапію.

    Судинозвужувальні і підсушують краплі

    При вираженому набряку в носі, який заважає пацієнту нормально спати і їсти, а також перед лікувальними і діагностичними процедурами лікар порекомендує закапувати в ніс краплі судинозвужувального і подсушивающего дії. Слід враховувати, що вони не лікують аденоїди, а сприяють тимчасового полегшення стану:

    • Маленьким пацієнтам зазвичай призначають Назол-бебі, Санорин дитячий, дитячий Нафтизин. Передбачені обмеження – не можна використовувати ці кошти більше 5-7 днів поспіль.
    • Якщо аденоїди супроводжуються рясним виділенням слизу, то призначають препарати підсушують, такі як Протаргол (краплі для дітей на основі срібла з інструкцією).

    Промивання носоглотки

    Промивання носоглотки – корисна процедура, але тільки в тому випадку, якщо батьки вміють правильно її проводити.

    Якщо ж є сумніви у власних силах і навичках, то краще записати малюка на промивання до лікаря – при неправильному проведенні процедури існує ризик потрапляння інфекції в середнє вухо і, як наслідок, розвитку отиту. Для промивання можна використовувати:

  • розчин Аквамаріс;
  • негазовану мінеральну воду;
  • фізрозчин;
  • сольовий розчин (1 ч. л. солі на 0,1 кип’яченої води);
  • відвари лікарських трав (календули, ромашки).
  • Антисептичні препарати

    Щоб продезінфікувати поверхню слизових оболонок запалених носоглоткових мигдаликів, усунути патогенні мікроорганізми, зменшити набряклість і послабити запалення, лікар призначить препарати антисептичної дії. При терапії аденоїдів у дітей високу ефективність показують такі ліки, як:

    • Мірамістин;
    • Деринат;
    • Коларгол.

    Антибіотики

    Застосовувати при лікуванні аденоїдів антибактеріальні препарати, в тому числі засоби місцевої дії, можна тільки за призначенням лікаря. Антибіотики включають в терапевтичну схему в тих випадках, коли у пацієнта розвинувся аденоїдит.

    Іноді при лікуванні аденоїдів лікарі призначають Амоксиклав

    Антибіотики не сприяють зменшенню розмірів мигдалин, крім того, при їх безконтрольному застосуванні мікроорганізми виробляють стійкість до препаратів.

    Назва препарату Активний компонент Форма випуску Обмеження за віком, років
    Сорфадекс Граміцидин, дексаметазон, фрамицетин Краплі з 7 років
    Амоксиклав Амоксицилін, і клавуланова кислота Таблетки, порошок для приготування суспензії, розчин для внутрішньовенного введення з 12 років/ без обмежень/ з 12 років
    Сумамед Азитроміцину дигідрат Таблетки 125, 500 мг, капсули, порошок для приготування суспензії з 12 років/ c 3 років/ c 12 років/ c 6 місяців
    Супракс Солютаб Цефіксим Таблетки, розчинні у воді з 6 місяців (з обережністю)

    Фізіотерапевтичне лікування

    Лікування аденоїдів повинно бути комплексним. Фізіотерапевтичні методи доповнюють медикаментозне лікування. Лікарі часто призначають процедуру кварцування носа.