Загрузка...

Аденоїдит у дітей: симптоми і лікування хронічної та гострої форм препаратами

Організм людини влаштований таким чином, щоб максимально захиститися від проникнення патогенних мікроорганізмів. Однак іноді захисні бар’єри модифікуються і самі стають загрозою здоров’ю. Аденоїдит — одне із захворювань, яке виникає в дитячому віці внаслідок зміни деяких тканин організму.

Аденоїдит — небезпечне захворювання, запущена форма якого потребує оперативного втручання

Що таке аденоїдит?

Глоткові мигдалини захищають людину від впливу несприятливих зовнішніх факторів. Вони служать своєрідним фільтром, який не дає мікробам проникати углиб організму. Внаслідок різних інфекцій тканину мигдаликів здатна розростатися. Збільшені носоглоточные тканини прийнято називати аденоїдами.

Розростання лімфоїдної тканини характерно для малюків від 3 до 8 років. У дітей шкільного віку мигдалини починають зменшуватися, тому до 13 років аденоїдні розростання повністю зникають. Однак іноді аденоїди запалюються. Дана патологія називається аденоїдит.

Причини захворювання

Збільшення мигдаликів у дитини не завжди призводить до аденоїдиту. Їх невелике розростання не заподіює дискомфорту і не потребує серйозного лікування. Запальний процес в аденоїдах відбувається під впливом інфекції на тлі ослабленого місцевого імунітету. До основних причин аденоїдиту у дітей відносять:

  • часті простудні захворювання;
  • схильність до алергії;
  • незрілість імунної системи у недоношених дітей;
  • безконтрольне застосування лікарських препаратів;
  • рання відмова від грудного годування;
  • хронічні захворювання;
  • патології будови носоглотки (вроджені або травматичні);
  • внутрішньоутробні інфекції плоду;

  • погана екологія;
  • систематичні переохолодження;
  • патології органів верхніх дихальних шляхів;
  • нестача вітамінів, погане харчування;
  • перебування в прокуреному приміщенні;
  • тонзиліт;
  • інфекційні хвороби.
Загрузка...

Класифікація і симптоматика

За рівнем поширення на прилеглі тканини виділяють наступні види захворювання:

  • поверхневий (незначне запалення аденоїдів);
  • компенсований (запальний процес зачіпає піднебінні і глоткові мигдалини);
  • субкомпенсований (проявляється погіршенням самопочуття, загострюються тонзиліти);
  • декомпенсований (супроводжується запаленням сполучних тканин і ураженням внутрішніх органів).

В окрему категорію виділяють алергічний аденоїдит. Його поява провокують алергічні реакції організму, погана екологія і куріння в присутності малюка.

Основні симптоми даного виду захворювання: нежить, свербіж і печіння в носі, кашель. Аденоїдит на тлі алергії часто приймає хронічну форму.

Ступеня аденоїдиту

Аденоїдит у дітей приймає різні форми. Розрізняють захворювання за ступенем атрофованості мигдалин, протяжності хвороби і вираженості запалення, рівнем поширення на прилеглі тканини. Ступінь зміни лімфоїдної тканини визначають залежно від того, наскільки аденоїди закривають порожнину носових ходів:

  • 1 ступінь — мигдалини перекривають 1/3 носової порожнини;
  • 2 ступінь — розростання досягає половини порожнини носових ходів;
  • 3 ступінь — аденоїди перекривають 2/3 носової перегородки;
  • 4 ступінь — мигдалини майже повністю закривають область носових ходів.

В залежності від протяжності та вираженості запалення захворювання протікає в гострій, підгострій та хронічній формах.

Гостра і підгостра форма

Гострий перебіг хвороби має найбільш яскравою симптоматикою і триває 5-7 днів. Виявляється гострий аденоїдит на тлі вірусних і бактеріальних інфекцій. Симптоми гострого аденоїдиту:

  • підвищення температури тіла до 39 градусів;
  • закладеність носа;
  • напади кашлю, загострюються в нічний час;
  • виділення слизу з носових ходів;
  • головні болі;
  • біль у вухах;
  • набряк гортані.

Підгострий аденоїдит триває до 3-х тижнів. Температура тіла може досягати 38 градусів, а запалення зачіпає прилеглі лімфатичні тканини. При підгострому аденоидите спостерігаються ознаки гострої форми, але у дитини наступають періоди ослаблення симптоматики.

Хронічна форма

Хронічний аденоїдит заважає повноцінного життя дитини

Хронічний аденоїдит у дітей виникає при несвоєчасному лікуванні хвороби. Симптоми і ознаки хронічного захворювання:

  • тривалість до півроку і більше;
  • субфебрильна температура тіла;
  • кашель;
  • утруднене носове дихання;
  • зниження слуху;
  • хропіння уві сні;
  • нежить супроводжується гнійними виділеннями;
  • збільшення лімфовузлів;
  • зміна голосу і порушення мови;
  • відсутність апетиту;
  • періодичні головні болі;
  • погіршення загального стану;
  • часті захворювання верхніх дихальних шляхів і лор-органів (ангіни, отити, синусити, бронхіти).

Хронічний аденоїдит може приймати катаральну форму (запалення слизових), ексудативно-серозну (супроводжується виділенням ексудату), гнійну (з’являються гнійні запалення).

Чим небезпечний аденоїдит?

Несвоєчасна терапія захворювання призводить до серйозних наслідків для дитячого організму. Діти, які страждають хронічним аденоїдитом, відстають у розвитку від своїх однолітків.

Через утрудненого дихання у них деформується грудна клітка і формується «аденоїдне обличчя», при якому складки згладжуються носогубного трикутника, збільшується нижня щелепа, змінюється прикус.

При постійному аденоидите у дитини підвищується слиновиділення, а вираз обличчя стає безглуздим. Захворювання може призвести до ураження нирок, хвороб серця і ШЛУНКОВО-кишкового тракту. Інфекція, яка знаходиться в горлі, вражає вухо і веде до хронічних отитів. При аденоидите дитина частіше хворіє простудними захворюваннями, що супроводжуються ускладненнями (бронхітом, пневмонією, синуситом, ларинготрахеитом).

Діагностичні заходи

Діагностують аденоїдит на основі симптомів. Для підтвердження діагнозу спеціаліст оглядає горло за допомогою спеціальних дзеркал. Ступінь розростання аденоїдів лікар визначає при пальпації носоглотки. Додаткові методи діагностики дозволяють встановити збудник захворювання, ступінь ураження прилеглих тканин та наявності ускладнень. До таких методів належать:

  • загальний і біохімічний аналіз крові;
  • мазок з горла;
  • рентгенографія носоглотки;
  • алергологічне дослідження (при підозрі на алергічний характер захворювання);
  • оцінка функції слухового органу (акустична імпедансометрія, аудіометрія);
  • комп’ютерна томографія.

Діагностують аденоїдит при огляді у лікаря, при необхідності призначається ряд додаткових аналізів

Комплексне лікування

Лікування аденоїдиту проходить в комплексній терапії супутніх захворювань. Метод лікування вибирає фахівець, спираючись на клінічні прояви хвороби, збудник, ступінь зміни лімфоїдної тканини і вік пацієнта. При терапії дітей застосовують лікарські препарати, гомеопатичні засоби, фізіотерапію, народні методи, хірургічне втручання.

Консервативна терапія

Консервативна терапія застосовується при аденоидитах 1 і 2 ступеня атрофованості мигдалин. В лікувальний комплекс входить прийом препаратів, які полегшують загальний стан пацієнта і усувають запалення. Лікуванню піддається вся носоглотка. У таблиці описані ліки, що застосовуються при консервативній терапії.

Напрямок терапії Характеристика препаратів Перелік лікарських засобів
Зняття набряку слизової носа, полегшення дихання Судинозвужувальні краплі в ніс Назол, Нафтизин, Виброцил, Називін, Галазолін, Ксиліт
Підвищення місцевого імунітету Ізотонічні розчини солоної води для промивання носа Аквалор, Марімер, Аквамаріс, Хьюмер
Зняття місцевого запалення Антисептичні краплі Биопарокс, Протаргол, Альбуцид, Полидекса (рекомендуємо прочитати: інструкція по застосуванню розчину «Протаргол» 2-процентного для дітей)
Усунення алергії Антигістамінні препарати Супрастин, Діазолін, Фенистил, Лоратадин
Лікування тяжкої форми захворювання Гормональні засоби Назонекс
Полегшення кашлю Бронхорасширяющие і спазмолітичні засоби Эреспал
Усунення інфекції Антибіотики Азитроміцин, Амоксиклав, Амоксицилін
Противірусні ліки Анаферон, Віферон
Зниження температури тіла Жарознижуючі Парацетамол, Ібупрофен, Нурофен
Зміцнення загального імунітету Вітамінно-мінеральні комплекси Вітрум Бебі, Ферросан

Гомеопатія

Прийом гомеопатичних засобів проводять у комплексі з консервативним лікуванням і в якості відновної терапії після операції. Гомеопатія сприяє зняттю запалення і запобігає повторне захворювання. Гомеопатичні засоби підбираються в залежності від віку пацієнта. Дітям призначають Лимфомиазот, Синупрет, Іов-малюк, Еуфорбіум композитум, Силицея-плюс.

Фізіотерапія

Фізіотерапія використовується в якості допоміжного засобу. Вона проводиться одночасно з медикаментозним лікуванням захворювання. Призначаються фізіопроцедури курсом 5-10 днів. Ефективні при аденоїдах: електрофорез, фототерапія, тубусний кварц, діатермія, лазерне лікування. Фізіотерапію застосовують як при гострому аденоидите, так і для профілактики загострення хронічної форми.

Народні засоби

До народних засобів лікування аденоїдиту звертаються при хронічному перебігу захворювання і для усунення симптоматики гострій стадії. Ефективним народним методом при аденоїдах у дітей є інгаляції з відварами трав. Для зміцнення місцевого імунітету рекомендують вживати риб’ячий жир.