Загрузка...

Асфіксія новонароджених: наслідки для дитини, реабілітація та профілактика

Такий діагноз, як асфіксія, зустрічається з жахливою періодичністю. Діти народжуються з ознаками гіпоксії, не дихають самостійно, або їх дихання ослаблене. Від лікарів в цей момент потрібна рішучість і професіоналізм, а від матері — віра в краще. Що відбувається в ці хвилини? Як надалі доглядати за малюком? Як уникнути виникнення ускладнень?

Асфіксія — патологічний стан новонародженого, що потребує негайного медичного втручання

Що таке асфіксія новонародженого?

Асфіксія новонароджених — це патологія, при якій порушується газообмін в організмі дитини. Цей стан супроводжується гострим дефіцитом надлишком кисню і вуглекислоти. При нестачі повітря дитина здатна здійснювати лише нечасті і слабкі спроби зітхнути або не дихає зовсім. У цьому стані дитина негайно піддається реанімаційних дій.

За ступенем тяжкості асфіксії поділяють на легку, помірну та важку, окремо виділяється клінічна смерть. Розглянемо, якими симптомами вони характеризуються.

Ступінь тяжкості асфіксії Бали за Апгар Особливості дихання Колір шкірних покривів Частота серцевих скорочень М’язовий тонус Прояв рефлексів Додаткові симптоми
Легка 6 — 7 Ослаблено, але малюк може самостійно дихати Синюшність губ і носа У нормі — понад 100 Знижений Без відхилень Через 5 хвилин стан дитини покращується самостійно
Помірна (середня) 4 — 5 Слабке з порушеннями Сині Нижче 100 Дистонія з гіпертонусом Знижені або посилені Тремор рук, ніг і підборіддя
Важка 1 — 3 Рідкісні вдихи або зовсім відсутній Бліді Нижче 100, у більшості випадків — нижче 80 Сильно знижений Не спостерігаються Дитина не кричить, немає пульсації в пуповині. Можливий набряк мозку.
Клінічна смерть 0 Дихання немає Бліді Відсутні Відсутній Не спостерігається Відсутні

Внутрішньоутробна та післяпологова асфіксія і причини її виникнення

Як і будь-яке захворювання, асфіксія новонародженого має причини. Чому виникає нестача кисню? Для початку розберемося з видами даного стану. Асфіксія буває первинною і вторинною.

Первинним (внутрішньоутробним) називають патологічний стан, який діагностується в момент пологів. Воно викликане гострою або хронічною внутрішньоутробною нестачею кисню (гіпоксією). Також до причин внутрішньоутробної асфіксії відносять:

  • травму черепа новонародженого;
  • патології в розвитку в період виношування;
  • резус-конфлікт;
  • закупорка дихальних шляхів слизом або навколоплідними водами.

Ще однією причиною виникнення внутрішньоутробних патологій називають наявність у майбутньої матері серйозних захворювань. На стан новонародженого можуть позначитися наявність в анамнезі у вагітної проблем з серцем, нирками, цукрового діабету або дефіциту заліза. Виникнення дефіциту кисню можливо на тлі пізнього токсикозу, при якому у жінки набрякають ноги і підвищується тиск.

Нерідко асфіксія в період пологів виникає із-за неправильного будови плаценти і навколоплідних оболонок. З особливою увагою треба поставитися, якщо в анамнезі вагітної зазначено про ранній відшарування плаценти передчасне вилиття вод.

Вторинна асфіксія виникає через деякий час після пологів за:

  • проблем з серцем у дитини;
  • порушень ЦНС;
  • неправильного мозкового кровообігу у новонародженого;
  • патологій у внутрішньоутробному розвитку і при родової діяльності, які впливають на дихальну систему.
Загрузка...

Наслідки асфіксії плоду і новонародженого

Наслідки асфіксії новонароджених виникають майже завжди. Нестача кисню в малюка в період пологів або після них так чи інакше впливає на органи і системи дитини. Найбільший слід залишає важка асфіксія, яка пов’язана з поліорганною недостатністю.

Наскільки сильно вплине асфіксія на подальше життя дитини, залежить від балів за шкалою Апгар. Якщо на 5 хвилині життя загальний стан новонародженого покращився, то шанси на благополучний результат збільшуються.

Серйозність наслідків і прогноз залежать від того, наскільки добре і вчасно надали медичну допомогу лікарі в період важкого стану. Чим швидше було призначено лікування і якісніше проведені реанімаційні заходи, тим менш серйозні ускладнення слід очікувати. Особливу увагу необхідно приділяти новонароджених з тяжкою асфіксією або перенесли клінічну смерть.

Наслідки асфіксії можуть бути дуже важкими, тому лікарі здійснюють екстрені реанімаційні заходи

Наслідки асфіксії можуть проявитися як під час перебування матері і дитини в пологовому будинку, так і через кілька років. Можливість появи ускладнень безпосередньо залежить від ступеня енцефалопатії (пошкодження головного мозку):

  • при гіпоксії або асфіксії, якій присвоєно 1 ступінь, стан дитини абсолютно не відрізняється від здорового малюка, можлива підвищена сонливість;
  • при другому ступені – у третини дітей діагностують неврологічні порушення;
  • при третього ступеня – половина новонароджених не доживає до 7 днів, а у половини висока ймовірність важких неврологічних захворювань (порушень розумового розвитку, судом тощо).

Не варто впадати у відчай при постановці такого діагнозу, як асфіксія. Останнім часом він зустрічається досить часто. Основна властивість дитячого організму полягає в тому, що він уміє самостійно відновлюватися. Не нехтуйте порадами лікарів і зберігайте позитивний настрій.

Як діагностують асфіксію?

Первинна асфіксія виявляється при візуальному огляді лікарів, присутніх при пологах. Крім оцінки за Апгар призначаються лабораторні дослідження крові. Патологічний стан підтверджується результатами аналізів.

Проведення процедури ультразвукового дослідження головного мозку

Новонародженого необхідно направити на обстеження у невролога і зробити УЗД головного мозку — це допоможе визначити, чи є у малюка пошкодження нервової системи. За допомогою таких методів з’ясовується природа асфіксії, яка ділиться на гипоксическую і травматичну. Якщо поразка пов’язано з нестачею кисню в утробі, то у новонародженого спостерігається нервово-рефлекторна збудливість.

Якщо асфіксія виникла із-за травми, то виявляється судинний шок і спазм судин. Постановка діагнозу залежить від наявності судом, кольору шкірних покривів, збудливості та інших факторів.

Перша допомога та особливості лікування

Незалежно від того, чим викликана асфіксія у дитини, лікування проводять абсолютно всім дітям з моменту народження. Якщо ознаки нестачі кисню спостерігаються в період перейм або потуг, то негайно проводять екстрене розродження шляхом кесаревого розтину. Подальші реанімаційні дії включають:

  • очищення дихальних шляхів від крові, слизу, води та інших компонентів, що утруднюють надходження кисню;
  • відновлення нормального дихання шляхом введення медикаментів;
  • підтримання нормального функціонування системи кровообігу;
  • обігрів новонародженого;
  • контроль внутрішньочерепного тиску.

Під час здійснення реанімаційних заходів ведеться постійний контроль за частотою серцевих скорочень, частоту дихання та іншими життєвими показниками новонародженого.

Якщо серце скорочується рідше 80 разів у хвилину, і самостійні дихання не налагоджується, то малюкові негайно вводять медикаменти. Підвищення життєвих показників відбувається поступово. Спочатку застосовують адреналін. При рясної крововтрати необхідний розчин натрію. Якщо після цього дихання не нормалізувалася, то роблять повторну ін’єкцію адреналіну.

Реабілітація та догляд за дитиною

Після зняття гострого стану не можна послаблювати контроль над диханням новонародженого. Подальший догляд і лікування асфіксії новонародженого проходить під постійним наглядом лікарів. Малюк потребує в абсолютному спокої. Головка повинна бути завжди у піднесеному стані.

Важливе значення має киснева терапія. Після асфіксії легкого ступеня важливо не допустити повторного кисневого голодування дитини. Дитині необхідно підвищену кількість кисню. Для цього деякі пологові будинки обладнані спеціальними боксами, всередині яких підтримується підвищена концентрація кисню. За призначенням неонатолога та невролога немовля повинен провести в ній від декількох годин до декількох днів.

Якщо дитина перенесла асфіксію в більш важких формах, то після проведення реанімаційних заходів його поміщають в спеціальні кувези. Це обладнання здатне забезпечити надходження кисню в необхідній концентрації. Концентрацію призначають лікарі (як правило, не менше 40%). Якщо в пологовому будинку таке пристосування відсутня, то застосовуються кисневі маски або спеціальні вкладиші для носика.