Головне передлежання плода при вагітності та його можливі положення в утробі

З самих перших днів виношування дитини жінка починає готуватися до пологів. Вона чекає, коли УЗД покаже стать майбутнього малюка, потім готує йому придане.

Однак процес пологів лякає. Від чого залежить, як вони будуть протікати? Важливу роль у процесі дозволу від вагітності грає передлежання плода, тобто поза, в якій малюк лежить в маминому животі. Малюк може повертатися, його поза змінюється. Яке ж передлежання правильне?

Яке положення називається головним передлежанням плоду?

Якщо малюк перед пологами лежить голівкою вниз, тіло його розташоване в поздовжньому положенні відносно осі матки – це і називається в акушерстві головне передлежання плоду. Природою влаштовано так, що частини черепа змикаються і навіть знаходять одна на іншу, що допомагає дитині подолати родові шляхи. Деформація черепа забезпечується наявністю еластичних ділянок, що дозволяють кісточках переміщатися в певних межах. Однак тіло дитини може розташовуватися в утробі матері і інакше.

Малюк до кінця вагітності може прийняти одне з 3 основних положень, що визначаються відносинами осей матки і плоду:

  • уздовж осі матки – поздовжнє;
  • поперек осі матки – поперечний;
  • косе – значить, між віссю матки і поздовжньою віссю плода виникає гострий кут.

Якщо положення плоду поздовжнє, дитина не обов’язково лежить униз головою. Передлежання може бути і тазовим.

Косе і поперечне розташування зустрічаються рідше, можливість самостійного дозволу в таких випадках визначається лікарем. Найчастіше дитина перед пологами знаходиться в поздовжньому положенні – уздовж тіла матері головою вниз.

Позиції плоду в утробі

До моменту пологів 95% жінок приходять з положенням плоду поздовжнім і головним передлежанням. Воно найбільш сприятливо для успішного дозволу від вагітності.

Однак і це положення має кілька варіантів. Розрізняють 4 основних виду головного передлежання дитини:

  • потиличний – немовля проходить по родових шляхах потилицею вперед, головка притискається до грудної клітки – це найбільш вдалий варіант головного передлежання плоду;
  • переднеголовное – голівка плода недостатньо сильно притиснута до грудей, в цьому випадку потрібен ретельний контроль процесу з боку акушера-гінеколога, щоб уникнути травматизму;
  • лобне зустрічається рідко, але є небезпечним для малюка, він виходить лобиком вперед, тому для розродження необхідна хірургічна операція;
  • лицьове – голівка сильно відхилена назад, пологи можуть бути як природними, так і проводитися хірургічним шляхом, це визначається розмірами тазу матері і комплекції дитини.

Якщо немовля розташувався вздовж матки, а головка спрямована вниз, говорять ще про вид позиції плода:

  • найбільш поширена перша позиція, коли спинка малюка звернена до лівої стінки порожнини матки – це саме фізіологічне і сприятливе розташування;
  • друга позиція спостерігається рідше, вона означає, що спинка малюка звернена до правої стінки матки вагітної.

Відношення спинки плода до передньої або задньої стінки матки визначає ще 2 види головного передлежання. У цьому випадку говорять про передньому або задньому варіанті.

Що таке членорасположеніе плоду?

Для прогнозування перебігу пологів важливо також членорасположеніе плода. Під цим акушерським терміном розуміється розташування ручок, ніжок, голівки дитини по відношенню до його тулуба. Фізіологічній вважається позиція плоду, коли тільце зігнуто, голова опущена до грудей, зігнуті і в колінних, і в тазостегнових суглобах ніжки притиснуті до живота, а ручки схрещені на грудній клітці.

Малюк, коли не спить, постійно робить рухи, що змінюють членорасположеніе. Однак потім кінцівки знову розташовуються на визначених місцях. Лише в 1-2% випадків головка плоду може бути піднята, а ручки і ніжки займають неправильне положення.

Різні види членорасположения можливі і при тазовому передлежанні. До них відносяться:

  • Сідничне передлежання, коли внизу виявляються сідниці дитини, ручки складені на грудях, а ніжки витягнуті уздовж тіла, торкаючись ступнями голови. Можливий повний або неповний вигляд, коли одна або обидві ніжки дивляться вниз, при цьому вони зігнуті в колінних, так і в тазостегнових суглобах. Змішаний тип відрізняє правильне членорасположеніе, але внизу виявляється не голівка, а попка.
  • Дуже рідко зустрічається ножне передлежання, коли малюк як би сидить над виходом в малий таз на схрещених ніжках. При цьому положення голови може змінюватись.
  • Колінне означає, що до виходу в малий таз спрямовані коліна малюка.

Загрузка...

Чому може виникнути неправильне розташування плода?

Рухливість малюка обмежується розмірами лише в третьому триместрі. Іноді матусі намагаються з’ясувати стан плода вже після 20 тижня, але це безглуздо. Малюк ще дуже рухливий і вільно повертається в матці. Лише після 26 тижня змін позиції плода у більшості вагітних не відбувається. Однак висновки про передлежанні плода лікар робить після 30 тижнів, зазвичай в інтервалі з 32 з 34 тижня.

Медицина знає цілий ряд причин, по яких плід може зайняти неправильне положення. До них відносяться:

  • багатоводдя, яке дає дитині вільно рухатися на пізніх термінах;
  • маловоддя, що заважає плоду зайняти потрібне положення;
  • виношування двох або більше малюків одночасно;
  • вузький таз майбутньої матусі;
  • недоношеність, коли вага плоду складає менше 2,5 кг;
  • різні патології матки;
  • спадковість;
  • розтягнення м’язів живота при виношуванні попередніх дітей.

Загрузка...

Діагностичні заходи

Діагностувати головний або тазове передлежання досвідчений лікар здатний під час звичайного гінекологічного огляду. Промацуючи плід через піхву, він може помацати пальцями головку або сідниці дитини. Проводити таке дослідження має сенс не раніше 30 – 32 тижні, так як до цього дитина ще не встигає зайняти передпологову позицію.

Спробувати визначити положення дитини можна і самостійно. Лежачи на животі і злегка розсунувши зігнуті в колінах ноги, матуся обмацує живіт і здатна зрозуміти, як розташоване тільце, де знаходиться голівка.

Однак краще орієнтуватися на результати УЗД. Лікар зробить фото перебуває в утробі немовляти, щоб заспокоїти матір.

Вправи і рекомендації при різних передлежання дитини

Якщо малюк до 34 тижня не зайняв потрібне положення, варто зайнятися простий зарядкою. Нижче наведено кілька вправ, які дають дитині можливість повернутися:

  • Лягти на бік на тверду поверхню, полежати 10 хвилин, потім повернутися і повторити вправу на іншому боці.
  • Встати на карачки, спираючись на лікті і коліна, перебувати в такій позі до 15 хвилин.
  • Корисно в цей період плавати. Крім легкого фізичного навантаження, плавання допомагає малюкові зайняти потрібну позицію.
  • Швидко, іноді з першого разу, малюк перевертається, якщо лежачи на спині з зігнутими в колінах ногами підняти таз на висоту до 40 см. Для фіксації тазу під нього треба підкласти подушку. Плечі, таз і коліна повинні знаходитися на одній прямій.

Як проводяться пологи при різних передлежання?

Головне передлежання – найбільш переважний, воно дає можливість матусі народити самостійно. Якщо виходу з малого тазу простирається потилицю, пологи проходять природно. Лобне передлежання представляє загрозу при вузькому тазі матері, тому потрібно кесарів розтин. При передній позиції лицьового передлежання і нормальній ширині таза пологи протікають природним чином. Однак при задній позиції для проходження по родових шляхах положення дитини змінюють вручну або застосовують хірургічне втручання.

При поздовжньому положенні плода головкою вниз може знадобитися накладення щипців. Це рідко зустрічається вид допомоги породіллі використовується, якщо положення дитини в родових шляхах вже низьке, але виникла небезпека гіпоксії крихти або ослабла родова діяльність у матері.

При тазовому передлежанні практикують зовнішній поворот плода на голівку. Маніпуляція контролюється за допомогою УЗД. Ефективність процедури становить 60 – 70%.

Чисте сідничне передлежання, нормальний розмір тазу, вага дитини до 3800 м дозволяють народжувати малюка природним шляхом. Будь-які відхилення – показання до проведення кесаревого розтину.

Поперечний передлежання також може бути скориговано зовнішнім поворотом. В іншому випадку, а також при змішаних передлежання, без кесаревого розтину не обійтися.

Профілактика ускладнень

Пологи – процес складний і відповідальний. Лише 37% породіль справляються з ним самостійно. Щоб уникнути ускладнень, треба регулярно консультуватися з гінекологом, а при необхідності лягти в лікарню на збереження.

При самому фізіологічному розташуванні дитину треба пам’ятати про можливість ускладнень. Загасання пологової діяльності, вузький таз, патологія плодових оболонок, травми в минулих пологах, хронічні захворювання можуть привести до порушення процесу. Низька вірогідність благополучно народити без медичної допомоги – привід заздалегідь продумати, де і як народжувати. Здоров’я і матері, і малюка залежить від того, наскільки благополучно пройде дозвіл від вагітності.