Загрузка...

Хвороба Пертеса у дітей — симптоми захворювання кульшового суглобу, причини і лікування

Здоровий, нормально розвивається дитина – прагнення будь-якого батька. На жаль, дитячий організм вразливий сильніше, ніж у дорослої людини. Існує ряд хвороб, до яких схильні виключно діти. До їх числа відноситься захворювання Легга Кальве Пертеса. Частіше воно зустрічається у хлопчиків 3-15 років.

Хвороба Пертеса зачіпає стегнові кістки і тазостегнові суглоби

Що собою являє хвороба Легга Кальве Пертеса?

Захворювання Легга Кальве Пертеса зачіпає тазостегновий суглоб і кістка стегна. З причини того, що головка і хрящ стегна недостатньо забезпечуються кров’ю, вони стають м’якими і деформуються. Як наслідок відбувається розвиток асептичного некрозу – процесу омертвіння верхнього півкулі головки стегнової кістки, що носить дистрофічний, а не бактеріальний або гнійний характер.

Хвороба вражає одну кістку, а інша залишається здоровою. Зазвичай страждає праве стегно. Двостороннє поразка буває в 5 % випадків. Незважаючи на те, що захворювання частіше зустрічається у хлопчиків (на 5 хлопців припадає 1 дівчинка), якщо захворює дівчинка, то недуга протікає важче і загрожує інвалідністю.

Причини розвитку захворювання

Певної причини, що приводить до розвитку патології, в медицині поки не встановлено. До найбільш вірогідним факторів, здатним спровокувати хворобу Пертеса у дітей належать:

  • генетична схильність, що передається у спадок;
  • високе навантаження на суглоби ніг;
  • вроджені патології ендокринної системи організму;
  • одержання травми;
  • гормональні зміни, які відбуваються у підлітковий період;
  • інфекційні захворювання, які розвиваються на тлі ослабленого імунітету.

Одна з останніх теорій, що пояснює механізм прогресування хвороби Пертеса, полягає в миелодисплазии. Це вроджене недорозвинення спинного мозку у відділі, який відповідає за нервові зв’язки головки стегнової кістки.

Недорозвиненість, менші розміри і недостатня кількість нервових закінчень і судин, по яких здійснюється харчування кульшового суглоба, що призводить до його хронічної недостатності. Дати поштовх до розвитку некрозу здатна травма або запальний процес.

У групу ризику потрапляють малюки:

  • народжений з маленькою вагою (менше 2,1 кг);
  • перехворіли у ранньому віці рахіт;
  • одержують неповноцінне харчування з гострою нестачею корисних речовин;
  • схильні до інфекційно-алергічних хвороб;
  • хлопці, які часто і довго хворіють на вірусні та інфекційні захворювання;
  • страждають гіпотрофією;
  • з проблемами алергічного характеру.

Часто хворіючі діти потрапляють в групу ризику по розвитку хвороби Пертеса

Загрузка...

Стадії хвороби і супутні симптоми

Симптоматика хвороби Пертеса проявляється не відразу, на початковому етапі іноді може зовсім відсутніми. Діти зазвичай починають скаржитися на болі в коліні. Поступово до больових відчуттів приєднуються наступні симптоми:

  • тупий біль під час ходьби, яка зачіпає тазостегновий суглоб або поширюється по всій довжині ураженої кінцівки;
  • поява слабкості сідничних м’язів;
  • кульгавість;
  • зміна ходи, яке зводиться до характерного припаданию на хвору ногу;
  • нездатність повністю вивернути ногу назовні;
  • обмеженість обертальних можливостей кульшового зчленування;
  • погане згинання або розгинання суглоба;
  • набряклість в області ураження хворобою;
  • зниження пульсації в пальцях ніг;
  • підвищена температура, досягає позначки 37,5 градуса;
  • блідість, холодність, сильна пітливість стопи.

На початковій стадії розвитку хвороби дитини можуть турбувати різкі періодичні болі в колінному суглобі

У сучасній медицині виділяють 5 стадій розвитку хвороби Легга Кальве Пертеса. У таблиці наведено характерні ознаки кожної з них:

Стадія Ознаки
Прихована Зовнішні симптоми відсутні, але починається некроз губчастої речовини
Імпрессіон перелом Візуальне укорочення кінцівки з-за неможливості голівки стегна витримувати підвищені навантаження
Розсмоктування Больовий синдром, що з’являється при навантаженні кінцівки
Відновлення кісткової тканини Зниження больових відчуттів, але нормальне функціонування ніг ще не повертається
Кінцева або стадія залишкових змін Припинення болю, але рухливість зчленування не відновлюється

Методи діагностики

Як тільки у дитини помічені проблеми з ходьбою, кульгавість, і він скаржиться на періодично з’являється біль, необхідно негайно звернутися до лікаря. Фахівець зможе встановити діагноз, стадію хвороби, призначити належне лікування.

Найефективніший спосіб діагностування захворювання Пертеса полягає в рентгенографічному дослідженні. Рентген кульшового зчленування здійснюється в стандартній пропорції і в бічній за Лауэнштейну. Такий підхід дозволяє зробити повну картину ураження та виявити його на ранніх стадіях.

Хвороба Пертеса на знімку рентгенографічних

Додатково можуть призначити УЗД, КТ або МРТ. Останній метод є більш ефективним і підходить для початкового етапу розвитку хвороби, коли зміни в структурі кістки незначні, і на рентгені їх ще не видно. Рентгенівські дослідження проводяться через 4-6 тижнів після виявлення мінімальних змін, таких як розширення суглобової щілини або розпушення паросткової зони кістки.

На першій стадії рентгенограма показує, що процес зачіпає тільки кісткові тканини, на другий – здавленість голівки стегнової кістки, на третій – її роздробленість на дільниці. На четвертій стають помітні ознаки нової кісткової тканини в зонах омертвіння. На п’ятій можна побачити відновлену стегнову голівку, але грибоподібної, а не кулястої форми, і уплощенную вертлужную западину.

Лікування захворювання

Оптимальне лікування зобов’язаний підбирати спеціаліст, ґрунтуючись на даних досліджень, стан хворого. На початковому етапі розвитку недуги терапія зводиться до усунення симптомів, так як встановити діагноз у цей період ще важко.

Займаються лікуванням хвороби Пертеса такі фахівці, як травматолог та ортопед. Їх основне завдання — збереження анатомічної кулястої форми головки стегнової кістки і її положення у кульшовій западині. Вся терапія спрямована на те, щоб:

  • стимулювати розсмоктування вимираючою тканини;
  • поліпшити кровообіг;
  • відновити тонус м’язів стегна, які ослабли.

Існує два підходи в боротьбі з даними недугою: консервативний та оперативний. Перша методика актуальна, якщо діагноз встановлений на ранній стадії.

Мінімальний термін терапевтичного курсу консервативного способу становить 1 рік. До операції вдаються лише у разі наявності серйозних ускладнень. Її дозволено проводити дітям, які досягли шестирічного віку.

Консервативне лікування

Консервативний метод лікування включає в себе цілий ряд напрямків і процедур, що дають результат комплексно. Серед них:

  • Розвантаження кульшового суглоба. Забороняється спиратися на ногу, бажано дотримувати постільний режим.
  • Накладання гіпсових пов’язок, використання манжеточное вытяжений та інших ортопедичних конструкцій. Це дозволяє виключити ризик деформації голівки стегна.
  • Прийом медикаментів. З їх допомогою нормалізують кровообіг в ураженій частині. До таких медикаментозним препаратів належать: хондропротектори, ангіопротектори, вітаміни і мікроелементи.
  • Електроміостімуляция м’язів.
  • Лікувальна гімнастика і ЛФК. Необхідна для формування нормального м’язового корсета стегна.
  • Масаж. Спрямований на нормалізацію кровообігу і відновлення тонусу м’язів.
  • Якщо хвороба діагностована на ранній стадії, актуальні будуть консервативні методи лікування

    Оперативне втручання

    Операція рекомендована в тих випадках, коли є велика зона остеонекроза, виражена деформація головки стегнової кістки, вивих. Також оперативне втручання ефективно для вже дорослих пацієнтів, так як у них відновна здатність кісткових тканин нижче, ніж у дітей.

    Можливі наступні варіанти виконання операції:

  • Туннелизация головки стегнової кісткової тканини. В кістки роблять отвори, які забезпечують поліпшення притоку і відтоку крові до суглобу, тим самим знижуючи внутрикостное тиск.
  • Заміна суглоба ендопротезом. Виконується, якщо хвороба знаходиться в запущеній формі.
  • Пластична операція по корекції головки.
  • Здійснення розвороту кульшової западини.
  • Прогноз на одужання

    Лікування хвороби Пертеса виконується в комплексі і може займати від двох до п’яти років. На досягнення позитивного результату і тривалість самого терапевтичного курсу впливає вік дитини та стадія захворювання.