Опік у дитини: лікування термічних ушкоджень різного ступеня і перша допомога в домашніх умовах

Кожен маленький дитина діяльно і дуже активно вивчає навколишній світ. Батьківські настанови не завжди оберігають дитину від небезпечного цікавості, в результаті дитина може отримати різні травми.

Опіки тіла у дітей відносяться до найбільш частих і досить важким травматичним пошкодженням шкіри та м’яких тканин. Частіше всього від опіків страждають діти у віці 2-3 років.

Батьки обов’язково повинні знати, як надати першу допомогу при термічному опіку у дитини

Небезпечність опіків для дітей

Опіком називається травматичне пошкодження шкіри і прилеглих тканин, викликане впливом високої температури або хімічної речовини, електрики або гарячих сонячних променів. В домашніх умовах хімічні опіки у дітей відбуваються вкрай рідко, найбільш частими ушкоджувальними факторами стають гарячі рідини (окріп, суп), відкритий вогонь або нагріті побутові предмети (праска, духова шафа).

Однорічні малята часто хапають і перекидають на себе ємності з гарячою водою, окропом або в них сідають. У першому випадку типовим місцем локалізації опікових уражень є верхня частина тіла, обличчя, живіт, руки і долоні, у другому – сідниці, зовнішні статеві органи і задня частина нижніх кінцівок (наприклад, ступні).

Фізіологічні особливості будови дитячої шкіри такі, що опік першого або другого ступеня може викликати і не дуже гаряча рідина. Недосконалі компенсаторні та регуляторні здатності дитячого тіла можуть призвести до виникнення опікової хвороби. При цьому стані порушується нормальне функціонування всіх органів і систем організму аж до летального результату.

Серйозну загрозу становлять собою та наслідки опіків. Довгостроково незагойні мокнучі рани, потворні шрами на шкірі, рубцеві контрактури суглобів внаслідок ураження м’язів, важка психологічна травма переслідують постраждалого все життя.

Увага! Інформація на порталі носить ознайомлювальний і інформаційний характер, пам'ятайте що самолікування краще замінити походом до лікаря і професійною консультацією. Не займайтеся самолікуванням і завжди звертайтеся до професійних лікарів.