Загрузка...

Піелоектазія нирок у дитини (двостороння, правого або лівого органу) — що це таке?

Піелоектазія нирок — патологія сечовидільної системи, що полягає в надмірному розмірі мисок. Захворювання характерно як для дітей, так і для дорослих пацієнтів. Аномалія нирок частіше діагностується у чоловіків, що обумовлено фізіологічними особливостями їх сечостатевої системи. Піелоектазія нирки дитини — захворювання, яке зустрічається досить рідко. Щоб уберегти своїх дітей від даної проблеми або почати правильне лікування, необхідно знати про патології основну інформацію.

Піелоектазія нирок — рідкісне захворювання, яке проявляється тягнуть болями в поперековому відділі і підвищеною температурою

Що таке піелоектазія?

Нирки — двосторонній зачеревний орган, одягнений в захисну капсулу. Всередині знаходиться велика кількість чашок, що об’єднуються в миску. Піелоектазія правої, лівої нирки або двосторонній полягає в розширенні цієї миски, з-за чого проходження сечі може. У захворювання є і інші назви:

  • пиелоуретерэктазия;
  • дилатація чашково-мискової системи;
  • каликопиелоэктазия;
  • уретеропиелоэктазия та інші варіації.

Причини патології

Піелоектазія — рідкісне захворювання у новонароджених. Лікарі виділяють наступні фактори, що викликають захворювання:

  • неправильне формування клапанів між лоханками і сечоводами;
  • обмеження сечоводів судинами та іншими органами;
  • слабкість м’язів у недоношених малюків;
  • рідкісне сечовипускання, що призводить до постійного перенаполненію сечового міхура.

Захворювання може розвинутися ще у внутрішньоутробному періоді

Піелоектазія плода може діагностуватися на 16-20 тижні вагітності за допомогою УЗД. Причини вродженого захворювання такі:

  • генетична схильність;
  • піелоектазія у самої матері;
  • еклампсія плода при вагітності;
  • хвороби нирок у загостреному стані, які перенесла мати під час вагітності.

Що стосується дітей старшого віку, у них піелоектазія виникає з наступних причин:

  • ускладнення пієлонефриту;
  • сечокам’яна хвороба;
  • інфекції сечовидільної системи, які викликають утворення рубців на органах та їх розтягування;
  • перегини сечоводів;
  • надмірна кількість рідини, яку переробляють нирки та ін.
Загрузка...

Форми патології

Період внутрішньоутробного формування органів дитини може протікати з патологіями. Особливо проблема поширена у хлопчиків — у них частіше спостерігається піелоектазія вродженого типу.

Щоб виявити патологію до народження дитини, необхідно провести на 16-20 тижні вагітності УЗД, і обстежити органи майбутньої дитини, що дозволить заздалегідь виявити первинну форму захворювання.

Для дівчаток більше характерна вторинна форма, тобто поява захворювання після народження з-за порушень в роботі організму, що є не менш небезпечною формою патології. Її також потрібно вчасно діагностувати і лікувати. Хвороба підрозділяють на кілька форм з часу її виникнення та локалізації.

Вроджена і набута

Якщо розглядати захворювання з позиції часу його виникнення, то виділяють 4 основні форми:

  • Вроджена органічна. Хвороба виникає внаслідок генетичних аномалій, важкого токсикозу або перенесених інфекцій при внутрішньоутробному розвитку.
  • Вроджена динамічна. У малюків при внутрішньоутробному розвитку з якихось причин починаються проблеми з відтоком сечі — вона повертається назад в нирки, розтягуючи балії.
  • Придбана органічна. Наслідок сильних запальних захворювань нирок, внаслідок чого змінилася їх анатомічна структура.
  • Придбана динамічна. При наявності конкрементів (каміння, пісок) в нирках, вони починають розтягувати орган. Хвороба більше характерна для дорослих пацієнтів.

Вроджена піелоектазія набагато частіше виявляється у хлопчиків

Якщо хвороба вроджена, вона проявляється у новонародженого малюка до року. Якщо вона виникає пізніше (наприклад, у віці 3-6 років), мова йде про придбаної формі захворювання.

Двостороння та одностороння

Розрізняють пиелоэктазию та за місцем розташування патології:

  • правобічна (локалізується в баліях правої нирки);
  • лівостороння;
  • двостороння (ще її називають парною).

Ці типи хвороби відрізняються лише по локалізації. Патологічний процес у них розвивається подібним чином, проходячи поетапно кілька стадій:

  • Легка стадія або початкова. Балії збільшені лише трохи, патологічний процес у початковій стадії, тому його усувають без лікування (рекомендуємо прочитати: що робити, якщо у дитини збільшені балії нирок?). Щоб контролювати стан дитини, регулярно роблять УЗД нирок, аж до повного одужання.
  • Середня стадія. Дитина потребує постійного медикаментозному лікуванні. Препарати і процедури підбираються індивідуально, залежно від причин, що викликали патологію, і особливостей організму.
  • Важка стадія. На цьому етапі патологія досягає такого значення, що необхідне хірургічне втручання. При відсутності радикальної медичної допомоги з’являється склероз або нирковий гідронефроз.
  • Ступеня розширення мисок

    Характерні симптоми

    У новонароджених захворювання на перших стадіях ніяк не проявляється. Зазвичай виявляють при плановому УЗД. Якщо хвороба починає розвиватися, з’являються і більш тривожні симптоми:

    • погіршується стан дитини (він плаксивий, не хоче їсти, роздратований);
    • висока температура;
    • скарги на біль в попереку покалывающего типу;
    • диспепсія (блювота, діарея);
    • порушення виділення сечі.

    Новонароджена дитина не може повідомити, де в нього болить, і що він відчуває. Тоді батьки повинні за загальними симптомами (плаксивість, вздрагивание, блювання, небажання їсти, проблеми з виділенням сечі) зрозуміти, що необхідно обстежити малюка. Якщо хворобу не вилікувати на початкових стадіях, в подальшому дитина буде схильний до виникнення пієлонефриту та інших важких запальних захворювань нирок.

    При захворюванні, крім болю в ділянці нирок і високої температури, у дитини спостерігається диспепсія

    Якщо пиелоэктазию викликають інші хвороби нирок (наприклад, сечокам’яна хвороба), першої визначають як раз основну причину патології. Потім в ході діагностики виявляють, що у пацієнта розширені балії.

    Чи небезпечна піелоектазія нирок?

    Самі фактори, що викликають захворювання, вже небезпечні для дитини. Проблеми з відтоком сечі, загини сечоводів, сечокам’яну хворобу потрібно лікувати, інакше можуть виникнути серйозні патології, наприклад, пієлонефрит. Згодом ниркова тканина почне відмирати і заміщатися сполучною тканиною, тобто відбудеться склерозування нирок.

    Внаслідок занадто повільного відтоку сечі нирки починають здавлюватися, що призводить до їх атрофії тканин. У більш тривалій перспективі зазначена патологія викликає загибель органу.

    Лікарі вважають, що в більшості випадків дитяча піелоектазія виліковується самостійно без медичного втручання. Це не означає, що про хворобу можна забути, як тільки ви про неї дізналися.

    Необхідно спостерігатися у лікаря, з’ясовувати причини та стежити за розвитком аномалії. Це дозволить вчасно виявити ускладнення і почати потрібний курс лікування.

    Діагностика

    Найпростіший спосіб діагностування пиелоэктазии — проведення УЗД нирок. Рекомендується проводити таку процедуру щоквартально у малюків до року, а потім — раз на півроку. Також варто регулярно здавати аналіз сечі.

    Якщо діагноз встановлений, можуть знадобитися додаткові дослідження. Вони дозволяють з’ясувати, прогресує захворювання. Це такі методи:

    • цистографія;
    • комп’ютерна томографія нирок;
    • екскреторна урографія.

    Методи лікування

    Метою будь-якого способу лікування захворювання є максимальне збереження функцій органу і здоров’я пацієнта. Методи терапії спрямовані на усунення причин патології та відновлення роботи видільної системи. Хірургічне втручання призначається в останню чергу, і воно включає наступні підходи:

    • пластика миски та сечоводу;
    • пересадка нирки (якщо виявляються симптоми вираженого гідронефрозу);
    • нефректомія та інші методи.

    Застосовувати консервативне лікування чи проводити операцію, вирішує лікар виходячи зі ступеня тяжкості захворювання

    Операція проводиться у дітей, у яких піелоектазія поширилася на дві нирки. Що стосується медикаментозного лікування, то воно спрямоване більше на полегшення симптомів і передбачає застосування таких засобів і методів: