Розрив шийки матки при пологах: причини, наслідки, особливості лікування

При розродженні нерідко трапляються травми, основними з яких виступають розриви шийки матки. Вони можуть виникати з вини породіллі, лікаря, при неправильному веденні пологів. Жінці варто заздалегідь вивчити основні причини розривів, можливі ускладнення і виконувати профілактичні заходи, щоб дитина народилася без неприємних наслідків.

Що таке розриви шийки матки, чому вони з’являються при пологах?

Шийка являє собою канал, одна частина якого відкривається в порожнину матки, а друга – у піхві. Під час вагітності шийка закрита, щоб забезпечити захист плода від впливу зовнішніх факторів. При настанні сутичок вона поступово відкривається, починаючи від матки, куди тисне головка малюка. При перших пологах процес відбувається досить повільно, з-за чого нерідко потрібна стимуляція.

Поки канал не розкриється повністю, не можна тужитися. Це призведе до надмірного тиску на стінки і їх пошкоджень. Породіллі потрібно прислухатися до порад акушера, який приймає рішення в залежності від швидкості розкриття шийки.

Розрив шийки матки являє собою порушення її цілісності. Причини виникнення розривів можуть бути довільними і мимовільними. Основними причинами, чому виникають розриви при пологах, є:

  • незавершене лікування запальних процесів та інфекцій статевих шляхів;
  • зниження еластичності тканин;
  • наявність рубців від колишніх розривів або операцій;
  • передлежання плаценти у нижньому сегменті матки, через що тканини шийки розм’якшуються.

Зазвичай розриви спостерігаються у первісток, особливо якщо їм більше 30 років. В їх тканинах менше еластичних волокон, та статеві шляхи не можуть добре розтягуватися. До травмі можуть спричинити такі явища при пологах:

  • шийка недостатньо розкрилася, а пологи відбуваються стрімко;
  • уповільнені пологи;
  • стимулювання при нерозкритою шийці матки;
  • здавлювання тканин між головкою малюка і кістками (переважно при вузькому тазі);
  • передчасне вилиття навколоплідних вод;
  • плід великий;
  • неправильне розташування дитини, витяг за ніжки.

Нерідко лікар змушений застосувати механічні методи для завершення процесу, наприклад використовувати щипці, вакуумний екстрактор та ін. Зазвичай це приводить до розривів.

Ступеня розривів і супутні симптоми

Розрив може статися з однієї або з обох сторін шийки матки. Зустрічаються випадки повного відриву каналу від матки. За величиною і характером розриву шийки матки розрізняють 3 ступені:

  • 1-я: невеликі тріщини з одного боку. При розтягненні стінки каналу тоншають, з-за чого з’являються надриви до 1-1,5 см. Зазвичай це відбувається, якщо жінка тужиться під час переймів до настання потужного періоду. Симптоматика виражена невеликою кровотечею. З часом воно може стати інтенсивнішими з появою схваткообразной болі в нижній частині живота.
  • 2-я: пошкодження до 2 див. Виникають при невідповідності розмірів плода обсягом тазу. Можливі при виборі неправильного методу розродження через помилково розрахованих параметрів дитини за результатами УЗД.
  • 3-я: акушерський розрив (насильницький). Канал рветься по всій довжині. Пошкодження зачіпає не тільки шийку матки, але і піхву. Кров’яні виділення рясні, зі згустками. Супутні симптоми – блідість шкірних покривів, почастішання пульсу, зниження артеріального тиску, холодний піт.

Види розривів шийки матки можна побачити на фото. Від ступеня пошкодження залежить тактика лікування. Акушер проводить огляд і діагностує розриви після завершення пологів і виходу посліду. Непомічені деформації загрожують інфекціями, рубцями та іншими неприємними наслідками. Найбільш складно виявити дрібні пошкодження (до 1 см), які можуть навіть не кровоточити.

Діагностичні методи

Діагностика відбувається безпосередньо у пологовому залі відразу після появи немовляти на світ. Під час огляду використовуються дзеркала і проводиться пальпація порожнини матки і живота. При виявленні кров’яних виділень визначається час їх появи. На підставі поставленого діагнозу призначається лікування.

Особливості лікування розривів шийки матки

Розриви на шийці, як правило, усувають хірургічним шляхом. При правильно виконаних лікарських маніпуляціях відновлення відбувається швидко і без ускладнень.

Розриви трапляються переважно на другому етапі родового процесу. Після народження малюка зупинка кровотечі і надання допомоги відбуваються негайно. В іншому випадку можливі сильна крововтрата і геморагічний шок.

Лікування залежить від ступеня тяжкості травми. Тріщини до 5 мм і поверхневі ушкодження найчастіше гояться самостійно і накладення швів не вимагають. Розриви 1-й і 2-й ступеня зашиваються спеціальними саморассасывающимися нитками. Загоєння триває до 3 тижнів. Додаткове медикаментозне лікування не призначається. Обов’язковий відмова від статевого життя протягом 2-3 місяців.

При глибоких ранах, які супроводжуються розривами жирової тканини, виконують порожнинну операцію. При рясній кровотечі важливо зупинити його як можна швидше. Якщо потрібне оновлення крові, показано введення кровозамінників або переливання. В комплекс лікування включають препарати для запобігання запалення та підвищення імунітету.

Зовнішні шви загоюються кілька тижнів. Догляд за ними передбачає змазування перекисом і зеленкою. У пологовому будинку це робить медсестра, а після виписки – жінка самостійно. Також потрібно виконувати загальні рекомендації:

  • носити бавовняне вільний білизна;
  • періодично приймати повітряні ванни, лежачи на ліжку без білизни;
  • обмивання проводити після кожного відвідування туалету, мило використовувати двічі на добу;
  • зовнішній шов мити обережно, не терти, не витирати (дозволено вмочити рушником);
  • не допускати переповнення сечового міхура, який тисне на матку і заважає їй скорочуватися.

Наслідки розривів і можливі ускладнення при несвоєчасній терапії

Своєчасно діагностовані і вилікувані розриви не мають згубного впливу на внутрішні процеси організму. Недолікована патологія загрожує виникненням ерозії і запалення, які можуть призвести до онкологічних захворювань або ускладнень наступних пологів. Зокрема, це може спровокувати викидень або передчасні пологи. Можливі й інші неприємні наслідки. Вони залежать від ступеня пошкодження шийки і якості наданої допомоги:

  • нагноєння, що провокують виникнення ендометриту, сепсису, з-за яких може знадобитися повне видалення матки;
  • поява виразок;
  • виворіт шийки матки із-за довільного рубцювання (без накладання швів);
  • неоплазія.

Якщо розрив каналу супроводжується ушкодженнями промежини, виникають такі наслідки:

  • синці, набряки;
  • порушення роботи сечової системи, прямої кишки;
  • втрата чутливості;
  • утворення рубця в промежині;
  • розбіжність швів.

Профілактика розривів при пологах

Щоб уникнути неприємних наслідків, потрібно не втрачати самовладання і слухатися акушера. Не можна тужитися, якщо не було команди. У більшості випадків розрив трапляється при недотриманні лікарських рекомендацій. Оскільки виникнення ускладнень при пологах залежить і від стану жінки, слід заздалегідь підготуватися:

  • своєчасно стати на облік по вагітності;
  • проходити всі призначені обстеження, здавати аналізи;
  • приймати вітаміни і заспокійливі засоби, якщо їх призначить лікар;
  • виключити важкі фізичні навантаження;
  • правильно харчуватися;
  • повноцінно відпочивати;
  • робити масаж промежини;
  • тренувати м’язи (розслаблення, стиснення);
  • пройти курси з підготовки до пологів.

Обов’язково варто відвідати заняття з дихальної гімнастики. Правильне дихання на кожному етапі зменшує больові відчуття і допомагає зосередитися на родовому процесі.

Лікарі призначають для профілактики спазмолітики або знеболюючі препарати. При використанні інструментів або вилучення дитину за ніжки травми виникають в більшості випадків. Їх ступінь залежить від акуратності і професіоналізму акушера.

Якщо у породіллі вже були розриви в попередніх пологах, ерозії або інші порушення в статевих шляхах, ризик розриву збільшується. У ряді випадків, щоб його не спровокувати, призначають кесарів розтин.

Не останнім фактором при плануванні вагітності і підготовки до пологів виступає емоційний стан жінки. Важливо не нервувати, налаштуватися на краще, уникати негативних думок і зосередитися на підготовці до процесу дітонародження.