Кесарів розтин — вимушений спосіб розродження. Рекомендується в тих ситуаціях, коли природні пологи можуть негативно вплинути на здоров’я мами або маляти. Операція може бути запланована заздалегідь або проводитися в екстреному порядку. Якщо пологи з хірургічним втручанням пройшли без додаткових ускладнень, жінка зможе народити наступного малюка природним шляхом.
Показання та протипоказання для призначення кесаревого розтину
Існує два типи операцій: планова та екстрена. Перша проводиться за наявності різних хвороб і станів, при яких не можна народити природним шляхом. Рішення про тактику ведення пологів приймає лікуючий гінеколог, який веде вагітність.
Лікар за результатами обстеження в період виношування плоду та медичними показаннями матері дає рекомендацію для подальшого розродження. Показаннями до процедури можуть бути:
- поганий стан рубця на матці після попереднього оперативного втручання;
- зачаття методом ЕКЗ;
- маленька довжина пуповини;
- вузький таз у жінки;
- резус-конфлікт матері і малюка;
- неправильне положення плода (тазове або поперечне передлежання);
- пухлини матки, маткових труб;
- багатоплідна вагітність;
- важкі хвороби матері (порок серця, бронхіальна, серцева або диспепсическая астма, цукровий діабет тощо);
- пізній токсикоз;
- передлежання плаценти;
- гіпоксія плоду;
- маткова кровотеча;
- численні аборти.
Екстрене кесарів розтин навіть серед лікарів вважається небезпечнішою планового. В основному воно вимагається при виникненні ускладнень під час пологової діяльності. Рішення про необхідність виконання процедури приймається безпосередньо лікарем-акушером в пологовому будинку. Показання для екстреної операції:
- раніше відшарування плаценти;
- гостра гіпоксія у малюка;
- випадіння пуповини;
- відходження амніотичної рідини і відсутність реакції матки на стимуляцію;
- слабка або затяжна родова діяльність;
- загроза розриву матки.
Для проведення процедури є протипоказання, але вони не враховуються, якщо виникає пряма загроза життю жінки:
- смерть малюка всередині утроби;
- вади в розвитку дитини, несумісні з життям;
- недоношеність плоду;
- інфекційні хвороби органів черевної порожнини або родових шляхів.
