Цитомегаловірус і вагітність: наслідки для плоду, різновиди і симптоми, лікування

Під час вагітності жінки повинні приділяти особливу увагу своєму здоров’ю, оскільки існує безліч інфекцій бактеріальної та вірусної етіології, здатних вплинути на розвиток плода. У разі зараження позбавитися від захворювання буде дуже складно. Цитомегаловірусна інфекція у прихованій формі не небезпечна для майбутньої мами і малюка, але при реактивації може завдати шкоди здоров’ю обох.

Що таке цитомегаловірус?

В даний час цитомегаловірусна інфекція виявляється більш ніж у 50% людей у віці старше 35 років. Вивчення цього захворювання почалося близько 60 років тому, тому терапевтичні методики досі є предметом наукових дискусій.

З точки зору мікробіології збудник хвороби cytomegalovirus є позаклітинним інфекційним агентом, який відноситься до сімейства герпесвірусів і має аналогічну структуру. Вірусні частинки мають овальну форму діаметром 150-250 нм. Вони покриті липопротеидной оболонкою з невеликими відростками у вигляді шипів.

Потрапляючи в організм людини, цитомегаловірус проникає під клітинну мембрану і починає руйнувати клітини зсередини. Більшість вірусних частинок осідає в таких біологічних рідинах, як слина, сльози, сеча, кров, сперма, вагінальний секрет.

Після інфікування в ядрах інфікованих клітин міститься ДНК цитомегаловірусу, тому одночасно з синтезом білка відбувається утворення частинок ЦМВ. Таким чином, площа інфікування поступово збільшується.

У більшості випадків захворювання не має яскраво виражених симптомів. Ознаки інфекції з’являються при сильному ослабленні імунітету. Під час вагітності існує ризик зараження малюка, що може призвести до розвитку у нього патологій.

Шляхи зараження та причини виникнення захворювання у вагітних

Цитомегаловірус знаходиться в різних біологічних рідинах, тому існують кілька способів зараження:

  • Інфікування ЦМВІ контактно-побутовим шляхом відбувається рідко, оскільки активність позаклітинних агентів за межами людського організму зберігається нетривалий час. Заразитися в побуті можна після контактування з предметами особистої гігієни або посудом інфікованої людини.
  • Найпоширенішим шляхом передачі ЦМВ є статевий контакт із зараженим партнером. Заразитися цитомегаловірусною інфекцією можна у момент зачаття, що згодом призведе до серйозних відхилень у малюка під час внутрішньоутробного розвитку і до виникнення небезпечних захворювань після появи дитини на світ.

  • Інфікування повітряно-крапельним шляхом відбувається при попаданні слини або муконазального секрету носія вірусу на шкіру або слизові оболонки здорової людини при кашлі, чханні і поцілунках.
  • Можливий парентеральний шлях інфікування, при якому збудник захворювання потрапляє безпосередньо в кров. Таким шляхом можна заразитися при переливанні крові, хірургічних операціях, використання брудних шприців.
  • Плацентарний спосіб зараження передбачає передачу вірусу плоду від матері через плаценту. Наскільки це відіб’ється на малюка, буде залежати від сукупності супутніх факторів.
  • Якщо жінка є носієм інфекції, вона може заразити новонародженого під час годування груддю. Щоб виключити ймовірність інфікування немовляти слід перевести на штучні суміші.

Цитомегаловірус передається плоду через плаценту

Цитомегаловірус найбільш небезпечний для плоду, коли первинне зараження матері відбувається під час вагітності. Якщо жінка була носієм вірусу до зачаття, в її організмі присутні антитіла до збудника захворювання, а це означає, що ймовірність появи негативних наслідків для здоров’я малюка мінімальна. У 90% випадків у таких породіль з’являються на світ здорові діти.

Різновиди і симптоми цитомегаловірусної інфекції

Тривалість перебігу цього вірусного захворювання, визначити дуже складно, оскільки найчастіше інфекція носить латентний характер, і у неї немає вираженої симптоматики. Інкубаційним періодом умовно є часовий проміжок тривалістю 1-2 місяці до появи характерних ознак хвороби.

Фахівці виділяють кілька різновидів цитомегаловірусної інфекції:

  • Вроджена форма захворювання, основними симптомами якої є збільшені розміри печінки та селезінки. На тлі вродженої інфекції може розвиватися жовтяниця, існує ризик внутрішніх крововиливів. Згодом хвороба може призвести до патологій ЦНС.
  • Гостра форма інфекції характеризується появою білого нальоту на поверхні язика та ясен, а також характерних симптомів застуди. Основним шляхом зараження є статевий, проте інфікування може відбутися і під час переливання крові.
  • При генералізованій формі ЦМВІ розвиваються запальні процеси у внутрішніх органах (наднирниках, нирках, селезінці, підшлунковій залозі). Як правило, це відбувається через ослаблення імунної системи організму. У більшості випадків запалення супроводжується бактеріальними інфекціями.
  • Вираженість симптоматики, характерної для цитомегаловірусної інфекції, залежить від захисних сил організму. При сильному імунітеті хвороба супроводжується загальною слабкістю, головним болем і підвищенням температури тіла. Ознаки інфекції з’являються через 3-8 тижнів після зараження. При відповідному лікуванні одужання наступає через 15-40 днів.

    Ознаки інфікування під час вагітності аналогічні симптомів звичайної застуди, тому не викликають у майбутніх мам особливих побоювань. Головною відмінністю цієї інфекції від ГРВІ є тривалість збереження неприємних симптомів. Нежить, головні болі, запалення горла і висока температура тіла не проходять протягом 1-2 місяців.

    При зниженому імунітеті захворювання може призвести до серйозних наслідків. У вагітних, що перехворіли ЦМВІ, можуть розвинутися пневмонія, енцефаліт, артрит, нервові розлади та інші патології життєво важливих органів.

    Захворювання у генералізованій формі зустрічається дуже рідко. У такому вигляді воно вражає більшість внутрішніх органів. Віруси провокують розвиток запальних процесів в легенях, нирках, печінці, селезінці, підшлунковій залозі, ШКТ, органах зору. У важких випадках інфекція може викликати параліч і утворення пухлини в головному мозку.

    Діагностичні дослідження

    Діагностика захворювання у жінок повинна проводитися на стадії планування вагітності. Щоб виявити цитомегаловірус, потрібно провести забір слини, крові, сечі і зішкріб з піхви для подальших лабораторних досліджень. У вагітних інфекцію виявляють за аналізом крові.

    Зважаючи на те, що захворювання не має чіткої клінічної картини, виникає необхідність проведення аналізу для виявлення специфічних антитіл, які вказують на присутність в організмі вірусних частинок.

    Існують декілька методів діагностики, які використовуються при підозрі на цитомегаловирусную інфекцію:

    • Серологічний – використання імуноглобулінів IgG та IgM для виявлення в організмі антитіл до даного вірусу. Якщо аналіз показав позитивний IgM, це говорить про те, що інфікування CMV сталося нещодавно, і існує ризик зараження плоду. Присутність в крові антитіл IgG свідчить про хронічній формі захворювання.
    • Молекулярно-біологічний — дозволяє виявити ДНК вірусу в клітинах біологічного матеріалу, які використовуються для аналізу.
    • Цитологічний – використовується для виявлення у секреторних рідинах у вагітних збільшених клітин, що містять вірусні частинки.
    • Вірусологічна – вважається найскладнішим мікробіологічним методом, оскільки для отримання результату необхідно здійснити культивування біологічного матеріалу на живильному середовищі.

    Якщо діагностичні дослідження показали негативний результат, майбутній мамі необхідно кожен триместр здавати кров для проведення відповідних аналізів, щоб виключити потенційну загрозу для здоров’я малюка. Діагностику дитини, що з’явився на світ від інфікованої матері, проводять в перші дні після пологів.

    Якщо у немовляти показник IgG виявився позитивним, це не є свідченням вродженого інфікування ЦМВ. Про гострій формі інфекції можна говорити в тому випадку, коли у дитини виявлено IgM-антитіла.

    Загрузка...

    Особливості лікування під час вагітності

    Терапевтичні заходи при виявленні цитомегаловірусної інфекції у вагітних полягають у прийомі імуномодуляторів, а також препаратів, що містять імуноглобуліни. Противірусні засоби протипоказані майбутнім мамам на будь-якому терміні вагітності, оскільки містять токсичні речовини, які можуть спровокувати появу у плода небезпечних патологій і відхилень у розвитку.

    Інфікована жінка повинна перебувати під постійним наглядом лікаря, щоб запобігти небажані наслідки. Якщо імунна система матері буде перебувати в нормі, і хвороба не перейде в активну форму, цитомегаловірус найімовірніше не позначиться на здоров’ї малюка.

    Схема лікування ЦМВІ та вибір лікарських засобів залежать від тяжкості захворювання і строку вагітності. Найбільш ефективні в таких ситуаціях препарати, що перешкоджають розмноженню вірусів на внутрішньоклітинному рівні.

    При впливі ліки на вірусні частки не відбувається руйнування клітинної стінки. Такі препарати безпечні для здоров’я жінки і дитини, оскільки не сприяють накопиченню в крові отруйних токсинів. До фармацевтичних засобів, що викликає блокування синтезу вірусних ДНК в клітинах, відносяться Віферон, Гиаферон, Альтевир, Кипферон, Цимевен.

    Ацикловір та інші високотоксичні противірусні препарати застосовуються для лікування генералізованої форми захворювання у вагітних виключно в умовах стаціонару. Якщо важкий перебіг хвороби призвело до розвитку серйозних патологій у плоду, лікарі можуть порадити жінці перервати вагітність.

    Загрузка...

    Можливі наслідки цитомегаловірусної інфекції

    Якщо первинне інфікування матері цитомегаловірусом сталося під час вагітності, дитина може народитися з серйозними патологіями. Ймовірність розвитку відхилень дуже велика, але це не означає, що у дитини обов’язково виникнуть проблеми зі здоров’ям. Відомі випадки, коли зараження вагітної жінки цитомегаловірусом не вплинуло на ріст і розвиток плоду.

    Інфіковані діти часто народжуються з малою масою тіла, яка протягом кількох місяців приходить в норму. Багато малюки є пасивними носіями цитомегаловірусу, що ніяк не впливає на їх самопочуття. За відсутності будь-яких симптомів хвороби у батьків не виникає підозр про те, що в організмі малюка присутній збудник інфекції.

    Для матері

    З настанням вагітності у жінок знижується імунітет, т. к. включається природний механізм його придушення. Це робить жіночий організм більш вразливим до різних інфекцій. Зараження цитомегаловірусом може призвести до розвитку у матері запальних процесів у статевих органах і кишечнику, а також до появи таких захворювань, як пневмонія, гепатит, холецистит, ентероколіт, ревматоїдний артрит, плеврит, розсіяний склероз, рак мозку.

    Для плода

    Первинне інфікування на ранніх термінах вагітності призводить до тяжких наслідків для дитини. У перші місяці у плода відбувається формування всіх життєво важливих органів і систем. Проникаючи в хромосоми ембріона, цитомегаловірус викликає їх пошкодження, що відбивається на тканинах плодового яйця і всього організму. Це призводить до зупинки розвитку плода або мимовільного переривання вагітності.

    При зараженні в кінці 1 триместру плід може залишатися життєздатним, але існує велика ймовірність появи серйозних відхилень у малюка. Аналогічний результат спостерігається у випадку, якщо інфекція потрапила в організм у 2 триместрі вагітності.

    Як позначиться цитомегаловірус на здоров’я малюка, якщо зараження сталося на пізніх термінах вагітності, залежить від того, було чи інфікування первинним, або сталася реактивація хронічної форми захворювання. При переході латентної інфекції в активну фазу безпосередньо перед пологами у дітей не спостерігається серйозних патологій. Первинне зараження жінки в цей період призводить до появи на світло інфікованої дитини або до мертвонародження.

    Якщо вірусні частки присутні в піхву матері, дитина може заразитися при пологах. Вроджене захворювання проявляється у немовляти наступними ознаками:

  • збільшення розмірів деяких органів (печінки, селезінки), тривала жовтяниця, внутрішні кровотечі;
  • поява патологій, які супроводжуються порушенням свідомості, зниженням смоктального рефлексу, скупченням рідини в головному мозку, ураженням органів зору;
  • при генералізованій формі відбувається пошкодження тканин більшості внутрішніх органів, що призводить до гепатиту, енцефаліту, пневмонії та інших патологій.
  • Генералізована інфекція у новонароджених часто закінчується летальним результатом у перші місяці життя. Реактивація латентної форми хвороби або зараження на початку 2 триместру призводять до появи:

    • фіброзу легенів;
    • вад серця;
    • кісти печінки;
    • порушень функцій нирок;
    • вади розвитку травної системи;
    • вродженого каліцтва.

    Цитомегаловірус на етапі планування вагітності

    Під час планування вагітності необхідно пройти обстеження на ЦМВ. При проведенні аналізу у жінки виявляється наявність антитіл до TORCH-інфекцій (цитомегаловірусу, токсоплазмозу, краснухи, герпесу), здатним чинити негативний вплив на розвиток ембріона.

    Аналіз на ЦМВ не призначається в обов’язковому порядку, але більшість лікарів рекомендують його здати, щоб визначити можливі ризики появи відхилень у плоду.

    Самим ефективним методом виявлення цитомегаловірусу у майбутніх мам є імуноферментний аналіз, який визначає наявність чи відсутність у жіночому організмі імуноглобулінів класу G і М. Якщо за результатами дослідження один з показників виявився позитивним, це говорить про присутність в крові антитіл до цитомегаловірусу.

    Коли аналіз показує негативний результат, це означає, що у жінки немає імунітету до вказаного вірусу. Щоб уникнути важких наслідків після зачаття, не варто контактувати з людьми, які можуть стати розповсюджувачами інфекції.

    Профілактика захворювання у вагітних

    Щоб захиститися від вірусної інфекції, жінка повинна дотримуватися певних профілактичних норм:

  • необхідно дотримуватись особистої гігієни, дбати про чистоту тіла, не користуватися чужими індивідуальними предметами;
  • слід відмовитися від випадкових і незахищених статевих контактів;
  • своєчасно лікувати інфекційні захворювання, щоб зберегти імунітет в нормі;
  • вводити в щоденний раціон продукти, багаті вітамінами та іншими корисними речовинами;
  • до зачаття слід провести дослідження всього організму на наявність інфекцій;
  • після запліднення потрібно якомога менше часу проводити в громадських місцях, а при появі хворобливих симптомів — відразу звернутися до лікаря.
  • Під час планування вагітності слід пройти обстеження на наявність вірусних інфекцій. При виявленні захворювання в активній фазі знадобиться курс лікування противірусними препаратами. Якщо інфекція протікає латентно, медикаментозного лікування не потрібно, тому що в організмі є достатня кількість специфічних антитіл.