Відкрите овальне вікно в серці у дитини: що це таке, коли воно має закритися у немовляти?

Якщо малюк здоровий і веселий, він грає, добре їсть і росте. Настає час планового відвідування педіатра, і раптом діагноз – відкрите овальне вікно. Спочатку паніка і переживання, потім розуміння того, що це не найстрашніша хвороба – з нею можна жити повноцінним життям, але з невеликими обмеженнями.

Іноді мама дізнається про відкритому овальному «віконці» свого малюка, поки він ще немовля. Важливо зрозуміти, що це не вирок, а особливість будови органу, в певних випадках потребує лікування. Малюкові потрібно допомогти прийняти свій стан і особливість і намагатися не чинити на нього зайвого тиску.

Відкрите овальне вікно не вважається пороком серця і з ним можна жити

Що таке відкрите овальне вікно в серці?

В утробі матері плід росте і розвивається. З серцем відбуваються такі зміни, мають таке важливе значення для його подальшого розвитку:

  • Між лівим і правим передсердям у ще не народженого малюка є невелика «дірочка» – це варіант норми. Коли розмір її недостатній, або вона відсутня, можлива загибель малюка до його народження.
  • З боку лівого передсердя формується клапан.
  • У момент народження клапан закривається створеним тиском від першого крику немовляти.
  • Клапан приростає до стінки міжпередсердної перегородки, ізолюючи праве передсердя від лівого.
  • Іноді клапан не встигає сформуватися, і його розмір дуже малий для ізоляції правого і лівого передсердя — відкрите овальне вікно в серці не заростає. І тепер при роботі серця кров буде перетікати з одного передсердя в інше. Такого новонародженому ставиться діагноз «мала аномалія розвитку серця» (МАРС).

    Відкрите овальне вікно – це не порок, не слід надмірно оберігати дитину і позбавляти його можливості пізнавати світ. Якщо отвір не закрилося відразу, не потрібно переживати і обмежувати малюка – можливо, воно закриється пізніше.

    Увага! Інформація на порталі носить ознайомлювальний і інформаційний характер, пам'ятайте що самолікування краще замінити походом до лікаря і професійною консультацією. Не займайтеся самолікуванням і завжди звертайтеся до професійних лікарів.