Загрузка...

Внутрішньочерепний тиск у дитини — симптоми і ознаки, вимірювання, лікування

Гіпертензія частіше всього асоціюється зі зрілим віком. Однак внутрішньочерепна гіпертензія, тобто підвищений тиск в головному мозку, нерідко зачіпає самих маленьких дітей. Якщо такий діагноз поставили новонародженому маляті при плановому УЗД мозку, не варто піддаватися паніці. Цього можуть бути лише фізіологічні причини, наприклад, тривалий плач при обстеженні.

Втім, затягувати з консультацією у дитячого невролога теж не варто. Він визначить точну причину відхилення і при необхідності призначить лікування. Патологічне внутрішньочерепний тиск — це серйозне порушення, що вимагає постійного спостереження і терапії.

На відміну від дорослих, внутрішньочерепний тиск у дітей складніше вчасно помітити і діагностувати

Чому у дітей буває підвищений внутрішньочерепний тиск?

Внутрішньочерепний тиск – це більше симптом іншого захворювання, ніж самостійне порушення. Анатомічно його причина полягає у рівні спинномозкової рідини (ліквору) і її вплив на відділи головного мозку. Ліквор постійно проводиться кровоносними судинами головного мозку, а потім всмоктується в кров. Коли це співвідношення порушується, тоді і виникає ця патологія.

Вона може з’явитися ще в утробі матері або під час пологів:

  • аномалії розвитку головного мозку, шляхів відтоку спинномозкової рідини;
  • внутрішньоутробні інфекції;
  • раннє закриття тім’ячка (в нормі він закривається в 12-18 місяців);
  • гідроцефалія;
  • родова травма, гематома, отримані при тяжкому перебігу пологів;
  • гостра гіпоксія, викликала набряк мозку.

У таких випадках патологія виявляється при вагітності або відразу після народження. Вчасно виявлене порушення дозволяє скорегувати його і дає дитині можливість повноцінно рости і розвиватися.

Порушення тиску в головному мозку може з’явитися і пізніше життя через:

  • травм голови різного ступеня тяжкості, крововиливи;
  • пухлини будь-якого характеру;
  • запалення в головному мозку (енцефаліт, менінгіт);
  • порушення згортання крові;
  • сильною інтоксикація, викликала набряк мозку (алкогольне, наркотичне, медикаментозне отруєння);
  • наслідків операцій на головному мозку у вигляді спайок.

Іноді воно виникає як тимчасове явище у дітей до 2 років. Внутрішньочерепний тиск знижується і підвищується в межах норми. Його викликають зміни тонусу судин мозку при:

  • сильному стресі, тривалому плачі;
  • зміни погоди;
  • надмірної фізичної навантаженні.

Симптоми патології

Одним з головних симптомів внутрішньочерепного тиску у дитини є безпричинний плач

Симптоматика у дітей розрізняється залежно від віку. Ознаки внутрішньочерепного тиску у дитини до 2 років:

  • дратівливість, агресія, плач без причини (особливо в нічний час), дитина часто скрикує;
  • зайва сонливість, млявість, гіпотонус м’язів;
  • ненормальні пропорції голови;
  • прискорене зростання голови, не відповідає критеріям віку;
  • сильно виражені вени на голові;
  • вибухання тім’ячка (докладніше в статті: коли повинен закритися джерельце у новонародженого?);
  • тремтіння;
  • симптом Грефе (очі завжди опущені і між верхнім століттям і зіницею є біла смуга), який дитина не може контролювати;
  • відставання у психічному та фізичному розвитку;
  • нудота і відрижка після їжі;
  • погана прибавка у вазі внаслідок відмови від грудей або суміші, тому що при ссанні черепний тиск в нормі зростає, а у таких дітей починаються сильні головні болі.

Дитина постарше при внутрішньочерепному тиску часто скаржитися на головні болі

Дітей старшого віку (3-10 років) турбують:

  • нудота і позиви до блювоти незалежно від прийомів їжі;
  • порушення гормонального фону внаслідок ендокринних захворювань, поганий фізичний розвиток;
  • відставання в мовленнєвому розвитку, афазія (відсутність або порушення мовлення у вміє говорити дитини);
  • великий лоб;
  • часті сильні головні болі, що віддають в очі, в основному вночі;
  • проблеми із зором, двоїння в очах, при закритті очей дитина бачить спалахи;
  • погана рухова координація;
  • швидка стомлюваність, неуважність, дратівливість, апатія, сонливість;
  • діти 3-4 річного віку часто ходять навшпиньки, страждають синдромом дефіциту уваги (рекомендуємо прочитати: чому дитина ходить навшпиньки: відповідь доктора Комаровського).

Ці ознаки говорять про те, що у дитини проблеми з черепним тиском. Якщо відбувається його різкий стрибок, то у малюка з’являється сильна блювота, судоми і непритомність.

Цей стан потребує термінового медичного втручання, так як може призвести навіть летальним результатом.

Загрузка...

Способи діагностики захворювання

Багато фахівців вважають, що у нас в країні проблема гіпердіагностики підвищеного внутрішньочерепного тиску у дітей. Його приписують багатьом безпечним симптомів: тремтіння підборіддя, частий крик, погана прибавка у вазі, занепокоєння та інше. Такі явища можуть бути викликані зовсім іншими причинами, наприклад, недоліком грудного молока або коліками. Виявляє подібне порушення, і ставить діагноз дитячий невропатолог, але не педіатр.

Діагностика істинної черепної гіпертензії залежить від віку дитини, тяжкості перебігу захворювання та його передбачуваної причини:

  • Вимірювання окружності голови новонародженого. У поліклініці педіатр на кожному прийомі робить це у дітей першого року життя. Відхилення від норми може дати перша підозра на порушення в області головного мозку.
  • Офтальмоскопія — обстеження очного дна у офтальмолога. Внутрішньочерепна гіпертензія проявляє себе наявністю розширених вен, спазмованими судинами або набряком зорового нерва.
  • Нейросонографія — УЗД головного мозку. Застосовується в діагностиці у новонароджених малюків (для всіх дітей воно проводиться у віці 1, 3, 6 місяців). Дітям старше, у яких вже закрився джерельце, можна перевірити наявність відхилень за допомогою магнітно-резонансної або комп’ютерної томографії.

Ультразвукове дослідження головного мозку у грудничка

  • Доплерографія. Дозволяє оцінити кровоток у судинах головного мозку і наявність закупорок.
  • Найбільш достовірний спосіб – спинномозкова пункція. Він використовується рідко, в особливо важких випадках. У шлуночки мозку або спинномозкової канал вводиться голка, і по тому, як випливає цереброспінальна рідина, судять про наявність підвищеного внутрішньочерепного тиску. Дослідження проводять тільки в умовах стаціонару.
  • Якщо дитина потрапила в лікарню, внутрішньочерепний тиск йому можуть виміряти спеціальним катетером, який видає свідчення на монітор. Таку процедуру роблять тільки в реанімації і палатах інтенсивної терапії.
  • Новонародженим визначають порушення внутрішньочерепного тиску по пульсації джерельця на тімені монітором Ladd.
  • Додатково призначається рентген кісток черепа. На ньому можуть помітний посилений судинний малюнок, розбіжність міжкісткових швів і т. п.

У дитинстві важливо вчасно і постійно проводити належну діагностику. Це не дозволить пропустити розвиток ускладнень і порушень, особливо в період статевого дозрівання.

Методи лікування підвищеного внутрішньочерепного тиску

Методи лікування, вибір препаратів буде вирішуватися невропатологом або нейрохірургом в залежності від діагнозу, тяжкості порушення, його причини та віку малюка. Терапія спрямовується на одужання від основного захворювання — першопричини патології.

У деяких випадках дитину тільки беруть під нагляд, беруть на облік, якщо внутрішньочерепний тиск не заважає йому нормально жити і рости. Іноді потрібна серйозна медикаментозна терапія або навіть оперативне втручання. Такі випадки лікують тільки в спеціальних медичних центрах.

Медичні препарати

Для нормалізації внутрішньочерепного тиску використовують наступні групи лікарських препаратів:

  • Сечогінні засоби — Триампур, Фуросемід, Ацетазоламід. Виводять надлишки рідини з організму, в тому числі ліквор.
  • Ноотропні препарати — Пірацетам, Кавінтон, Пантогам, Нікотинова кислота (рекомендуємо прочитати: інструкція із застосування таблеток «Пантогам» для дітей ). Покращують кровопостачання і живлення клітин головного мозку.

  • Нейропротекторы — Гліцин, Неврохель (рекомендуємо прочитати: як давати «Гліцин» новонародженим: поради Комаровського). Підвищують працездатність клітин головного мозку, заспокоюють нервову систему.
  • Антибіотики — Пеніцилін, Цефтріаксон. Якщо виявлена причина патології, призначаються препарати вузького спектру дії, якщо немає – широкого. Вони усувають нейроінфекцію.
  • Заспокійливі засоби для нормалізації психічного стану малюка, налагодження функцій нервової системи.

Засоби народної медицини

Засоби традиційної медицини можуть застосовуватися з дозволу лікуючого лікаря і тільки як супутні основної терапії. При внутрішньочерепній гіпертензії радять:

  • приймати всередину настій шовковиці, глоду, валеріани, м’яти або листя брусниці;
  • пити березовий сік;
  • робити компреси на голову з м’яти перцевої;
  • втирати в скроні ефірне масло лаванди;
  • мити голову з камфорним маслом;
  • робити ванни з низкою, березовим чи лавровим листом, конюшиною або липовим цвітом.

Позитивним ефектом для внутрішньочерепного тиску мають ванни з низкою та іншими заспокійливими травами

Інші методи

Додатково до медикаментозного лікування лікар призначить:

  • ЛФК з адекватною навантаженням;
  • масаж комірцевої зони;
  • фізіотерапію (електрофорез, магнітотерапію);
  • дотримання спеціальної дієти з обмеженням солі, жирної, копченої, жирної їжі;
  • деякі види спорту, наприклад, плавання;
  • голковколювання;
  • гомеопатію;
  • відвідування остеопата (після його маніпуляцій в організмі хворого добре циркулюють рідини, в тому числі ліквор);
  • мануальну терапію;
  • микротоковую рефлексотерапію — новий спосіб лікування підвищеного внутрішньочерепного тиску, в якому на мозок впливають електричними імпульсами;
  • санаторно-курортне лікування.

За рекомендацією лікаря дитині можуть бути призначені масаж комірцевої зони

У серйозних випадках вдаються до шунтування, тобто відведення зайвої спинномозкової рідини (наприклад, при гідроцефалії). Пухлини і деякі травми головного мозку вимагають хірургічного втручання.

Наслідки для дитини при високому ВЧТ

Постійне підвищення внутрішньочерепного тиску призводить до пошкодження судин головного мозку, порушення його кровопостачання. Позитивний прогноз можливий при своєчасної діагностики і адекватної лікарської терапії. Такі діти згодом успішно виліковуються і не відстають у розвитку від своїх однолітків ні фізичною, ні розумовою показниками.

Запущені, важкі випадки призводять до таких серйозних ускладнень, як: