Залізодефіцитна анемія у дітей: симптоми і лікування, причини і профілактика

Анемія або недокрів’я – це патологія, пов’язана зі зниженням кількості гемоглобіну і еритроцитів в крові. Довгі спостереження за пацієнтами дозволили встановити різноманітність причин, що призводять до появи недуги. Лікарі поділяють всі негативні фактори на три групи. Розглянемо, як визначається анемія у дітей і з чим вона може бути пов’язана.

Признаки анемииАнемія характеризується зниженням кількості еритроцитів крові, а також падінням рівня гемоглобіну

Які причини можуть викликати анемію?

Причини розвитку анемії лежать в самих різних областях дитячого життя. Недуга може бути спровокований спадковими факторами, виникнути під час виношування плоду, розвинутися на тлі патології вагітності, проявитися внаслідок мутації генів. Список можливих причин виглядає так:

  • проблеми функціонування травної системи;
  • патологія печінки;
  • захворювання нирок;
  • інфікування організму;
  • злоякісні утворення;
  • велика втрата крові, яка виникла із-за серйозної травми або після операції;
  • різка зміна гормонального фону в період статевого дозрівання та інтенсивного росту.

Слід взяти до уваги той факт, що організм дітей до більш вразливий і чутливий до різних негативних явищ оточуючого середовища і атак вірусів і бактерій. Недосконала система кровотворення відповідає зниженням рівня гемоглобіну на зараження глистами і неправильне харчування (докладніше в статті: яким має бути харчування при низькому гемоглобіні у дітей?). Впливає на розвиток анемії і авітаміноз, особливо при нестачі таких вітамінів як С, Е, Ст.

Дитячий лікар Комаровський зазначає, що анемія у грудничкового віці може бути пов’язана з гіподинамією. Якщо дитина багато спить, малорухомий із-за тугого сповивання, позбавлений свободи руху, то його організм уповільнює вироблення еритроцитів. Дефіцит фізичної активності призводить до зниження гемоглобіну.

Увага! Інформація на порталі носить ознайомлювальний і інформаційний характер, пам'ятайте що самолікування краще замінити походом до лікаря і професійною консультацією. Не займайтеся самолікуванням і завжди звертайтеся до професійних лікарів.