Актиферрин: інструкція по застосуванню для дітей (краплі, сироп) і аналоги

Випадки виявлення залізодефіцитної анемії у дітей сьогодні не рідкість. Для корекції цього стану, а також для профілактики подібних захворювань лікар може призначити спеціальні препарати. Дуже популярний Актиферрин, який добре засвоюється і має цілий ряд інших корисних якостей. Розглянемо основні показання, протипоказання Актиферрина, а також побічні ефекти.

Актиферрин — препарат, який призначається при железодифицитной анемії у дітей

Основні показання

Препарат призначають при дефіциті заліза, фолієвої кислоти, серину, а також при залізодефіцитній анемії. Цей вид недокрів’я може бути викликаний:

• значною крововтратою внаслідок травми або операції;
• хронічним запаленням стінок шлунка;
• виразковою хворобою;
• пухлинними захворюваннями;
• операцією на шлунку;
• перенесеними інфекційними захворюваннями.

Препарат призначають дітям в період активного росту, під час реабілітації після інфекційних захворювань. Також його можна приймати в якості профілактики недокрів’я, якщо рівень гемоглобіну у дитини в нижній межі норми.

Протипоказання

Як і в іншої фармакологічної продукції у Актиферрина є протипоказання. Препарат не призначають, якщо у пацієнта діагностовано:

• гемолітична, апластична анемія, або недокрів’я унаслідок отруєння свинцем;
• гемосидероз;
• гемахроматоз;
• пізня порфірія шкіри;
• хронічний гемоліз.

Препарат повинен призначити лікар, не можна прописувати його дитині самостійно

Також препарат з обережністю призначають людям з гіперчутливістю. Крім того під час курсу також іноді доводиться відмовитися від Актиферрина, якщо у малюка виявиться індивідуальна непереносимість будь-якої складової препарату.

Форма випуску та склад

Засіб випускається у вигляді крапель, сиропу та капсул. Краплі найчастіше використовуються для лікування немовлят, сироп підходить дошкільнятам, а школярам і дорослим пацієнтам зручніше купувати капсули.

Склад капсул препарату в рідкому вигляді дещо відрізняється. Діюча речовина розчину і сиропу — заліза гептагідрат сульфату і серин. Аскорбінова кислота, цукровий сироп інвертний, етанол, ароматизатор, вода – допоміжні. Капсули містять заліза сульфату моногідрат, серин, а також бджолиний віск, лецитин, рапсова олія, олія бобів сої.

Як приймати препарат: дозування

Курс лікування складається лікуючим лікарем, дозування розраховується відповідно до віку пацієнта, а також результатами аналізів. Мінімальний курс прийому передбачає мінімум 2 місяці терапії, при цьому, через 30 днів лікування пацієнт знову здає аналізи для контролю поточного стану.

Актиферрин необхідно приймати три рази на день. Для малюків є зручна форма у вигляді крапель або сиропу

Препарат у краплях призначається новонародженим, немовлятам, а також дітям старше. Щоб правильно розрахувати дозування, слід вага малюка в кілограмах помножити на 5, вийде кількість крапель, яке можна дати дитині на добу. Приблизний розрахунок дозування:

• немовлята – 30-45 крапель;
• дошкільнята – 75-100 крапель;
• школярі – 150 крапель.

Приймати Актифферин в краплях потрібно 3 рази в день, розділивши розраховану дозу. Таке дозування не дуже зручна, коли мова йде про підлітка, вагою 50 кг, тому, школярам зазвичай дають ліки в капсулах. Ця форма набагато зручніше для прийому – капсули не потрібно розжовувати, їх ковтають цілою, запиваючи водою. Ще краще запивати ліки апельсиновим соком. Для дітей доза становить 1 капсулу на добу за півгодини до їди. Точно така ж схема застосування капсул Актоферрин Композитум.

Як приймати сироп Актифферин? В інструкції зазначено, що розрахунок добової дози проводиться за формулою – 5 мл на кожні 12 кг ваги пацієнта. Як правило, школярам дають 5 мл сиропу 3 рази в день, дошкільнятам – 5 мл 2 рази на добу.

Побічні ефекти

Під час прийому препарату можуть виникнути побічні явища. Ті, що пов’язані з роботою ШЛУНКОВО-кишкового тракту можна прибрати, якщо зменшити дозування. Інші можуть бути зумовлені неприйняттям організму тих чи інших складових ліки. Серед них найбільш імовірні:

• метеоризм і діарея;
• запор;
• біль у животі;
• нудота і блювання;
• відчуття гіркоти у роті;
• запаморочення, тривожний стан;
• алергічні прояви;
• біль у горлі, зубна, головний;
• енцефалопатія;
• тиск у грудях.

Передозування

Препарати заліза рекомендується зберігати в місці, недоступному для малюків. Дитині достатньо прийняти внутрішньо 1г заліза, щоб виникла небезпека сильної інтоксикації організму, яка несе загрозу життю малюка.

Передозування дуже небезпечна для дитини, тому при появі тривожних симптомів необхідно терміново викликати швидку

Якщо малюк візьме більшу дозу препарату, можливі такі симптоми:

• слабкість і запаморочення;
• блідість;
• серцебиття і холодний піт;
• зниження тиску;
• акроціаноз;
• біль у животі, діарея, стілець з кров’ю;
• ціаноз;
• судоми;
• летаргія;
• кома.

Через півгодини після прийому препарату виникнуть перші ознаки інтоксикації у вигляді слабкості і серцебиття. Через 12 годин можлива поява судом, лихоманка, лейкоцитоз, кома. Якщо не вжиті реанімаційні заходи, через 2-4 доби можливий нирковий та печінковий некроз.

Що необхідно зробити у разі передозування? В першу чергу, викликати швидку, потім спробувати промити шлунок проказнику, можна дати йому молоко і сирі яйця. Медики спочатку видалять із стравоходу і шлунка залишки препарату, який не встиг всмоктатися, потім буде призначена специфічна терапія. Як правило, вона полягає у веденні дефероксаміну, який є антидотом Актиферрина.

Рекомендації по застосуванню

При призначенні Актиферрина лікар повинен враховувати його поєднання з іншими препаратами

Батькам варто розуміти, що не слід призначати препарат синові або дочці без консультації з лікарем. Інакше можливі різні ускладнення, пов’язані не тільки з непереносимістю окремих компонентів, але і з іншими чинниками, про які повинен попередити лікар. Приміром, Актиферрин не поєднується з деякими фармакологічними препаратами, серед них:

• тетрацикліни, леводопи, метилдопи, офлоксацин, ципрофроксацин будуть малоефективні;
• зменшують засвоєння заліза препарати кальцію, антациди та магній;
• цинк також «не дружить» з залізовмісними засобами, тому між прийомом цих медикаментів слід дотримуватися двогодинний інтервал;
• нестероїдні протизапальні препарати не рекомендуються до застосування разом з сульфатом заліза, оскільки таке поєднання здатне завдати шкоди слизової шлунка і кишечника;
• ефективність токоферолу знижується, якщо між його прийомом та препаратами заліза не робити перерву в 4 години.

Також має значення і раціон малюка. Актиферрин погано поєднується з:

• молоком;
• чорним чаєм;
• кави;
• іншими молочними продуктами;
• хлібом;
• яйцями.

Немовлятам препарат необхідно давати між годуваннями

Препарат краще приймати окремо від твердої їжі – за півгодини до їди або через годину після трапези. Запивати капсули найкраще соком, компотом чи іншим напоєм, мають кислинку. Аскорбінова кислота також сприяє кращому засвоєнню цього медикаменту. Грудній дитині до року краплі дають між годуваннями.

Якщо під час прийому розчину на зубах з’явився темний наліт – перед застосуванням препарат слід розбавляти. Потемніння на емалі з часом зникне, якщо ретельно чистити зуби. Крім того, Актиферрин може забарвити кал малюка в чорний колір, що вважається цілком припустимим явищем.

Аналоги препарату

Не завжди малюкові підходить той чи інший препарат, до того ж іноді в аптеці відсутній прописане лікарем ліки. Ми розповімо, які препарати мають схожу дію з Актиферрином, щоб надати читачеві можливість вибрати альтернативний варіант.

У Актиферрина є декілька аналогів, серед яких Мальтофер та Сорбифер Дурулес

Як бачите, підібрати аналог не складно – ефективні як Мальтофер, так і Феррум Лек, Гемофер. Важливо лише дотримуватися дозування і стежити за тим, щоб препарат був дозволений для даного віку малюка. Так можна уникнути алергії і побічних ефектів.

Актиферрин – ефективний препарат, який добре засвоюється. Однак призначати його може лише лікар. Завдання батьків – ретельно дотримуватися рекомендацій лікаря, намагаючись з’ясувати всі можливі протипоказання призначеної терапії. Таким чином, мама з татом зможуть убезпечити свою дитину від ускладнень, які можуть виникнути внаслідок помилки лікаря.