Апендицит при вагітності на різних термінах: симптоми, наслідки для жінки і плоду, лікування

Вагітність — це особливий стан, перебуваючи в якому, жінка перетворюється. Дізнавшись про новому положенні, майбутня мама кардинально змінює спосіб життя. Починає правильно харчуватися, позбуватися шкідливих звичок. Головне завдання — оберігати малюка, який росте і розвивається в утробі. Незважаючи на всі старання, вберегти себе і дитину від всього неможливо. Апендицит — запалення відростка сліпої кишок, яке з’являється раптово і, як правило, не залежить від способу життя людини. Небезпека загострення апендициту, на жаль, не обходить стороною майбутніх мам.

Можливий при вагітності апендицит, які його причини?

Боятися апендициту вагітним жінкам все-таки варто. Вагітність відносять до факторів, які підвищують шанси запалення відростка сліпої кишки. Причини:

  • гормональний фон вагітної;
  • зміщення і здавлювання внутрішніх органів збільшенням животом.

У першому випадку на появу гострого апендициту може вплинути підвищення рівня прогестерону в крові жінки. Цей гормон збільшує еластичність м’язових тканин. Знижується інтенсивність перистальтики кишечника, виникають запори, внаслідок чого калові маси можуть закупорити просвіт апендикса, і він запалюється.

Другим фактором ризику є постійний ріст живота. Зміщуються внутрішні органи, порушується кровообіг, виникає набряк, з-за чого апендицит запалюється.

Різновиди апендициту у вагітних і супутні симптоми

Апендицит на різних термінах вагітності буває 2-х видів:

  • деструктивний;
  • катаральний.

Деструктивний апендицит — найгірший сценарій розвитку цього захворювання для жінки під час вагітності. Така форма запалення протікає в 3 стадії:

  • перша — флегмозная, рудимент запалений, збільшений в розмірах і переповнений гноєм;
  • друга — гангренозна, тканини апендикса поступово відмирають, руйнуються його стінки з подальшим вивільненням вмісту в черевну порожнину;
  • третя — перфоративна, приблизно через добу після прояву перших симптомів захворювання утворюється отвір в стінці відростка, через яке черевну порожнину заповнює гній.

Катаральне запалення апендикса ще називають простим апендицитом. Таку хворобу можна назвати першою фазою запального процесу. Проявляється незначним набряком та порушенням функцій слизової оболонки сліпої кишки, що супроводжується больовим синдромом без утворення гною в порожнині відростка. Ця фаза триває від 10 до 14 годин, далі переходить у деструктивну. У вагітних жінок катаральний апендицит є основною причиною проведення термінових хірургічних втручань.

Симптоми, які супроводжують апендицит:

  • сильний біль у животі;
  • роздратування черевної стінки;
  • висока температура тіла;
  • кишкові розлади, які проявляються блювотою і проносом.

Загальна картина симптомів апендициту у майбутніх мам досить розмита. Враховуючи те, що для даної хвороби характерна міграція болю в різні відділи черевної порожнини, для вагітних на пізніх термінах через зміщення внутрішніх органів біль може проявитися в абсолютно нехарактерну для апендикса області. На ранніх термінах багато жінки плутають ознаки апендициту з загрозою викидня, гіпертонусом м’язів матки та іншими відхиленнями в перебігу вагітності.

Діагностика апендициту

Діагностику гострого апендициту починають з опитування. Лікар запитує жінку, реєструє скарги, проводить первинний огляд ручної, потім призначає загальні лабораторні дослідження крові і сечі. Будь-які запальні процеси в організмі проявляються підвищеним рівнем лейкоцитів.

Після цього жінку направляють на УЗ-діагностику. Зважаючи на те, що органи вагітної жінки розташовуються нестандартним чином, УЗД може не показати повну картину стану черевної порожнини та її органів. Якщо ультразвукове дослідження не прояснило ситуацію, наступна щабель діагностики — магнітно-резонансна томографія. Вона дозволяє більш детально змалювати стан рудименту неінвазивним способом.

Одним з найбільш високоінформативних методів діагностики апендикса під час вагітності є лапароскопічне дослідження. За допомогою спеціального оптичного медичного приладу — лапароскопа — через невеликий надріз в черевну порожнину впроваджують трубку, на кінчику якої знаходяться камера і ліхтарик. Так лікар отримує можливість побачити стан відростка сліпої кишки.

Особливості лікування

Що робити, коли апендицит з’явився при вагітності? Одна тільки думка про цю хворобу наганяє страх на багатьох жінок у положенні. Запалення червоподібного відростка під час вагітності лікується тільки хірургічним шляхом. Консервативних методів лікування даного захворювання поки що не розроблено.

Існують 2 способи хірургічного видалення апендикса:

  • лапароскопічний;
  • лапаротомический.

Перший спосіб є малоінвазивним, тобто для такої операції немає необхідності робити великий розріз. Лікар за допомогою троакара (інструменту для проколів отворів у шкірі від 5 до 15 мм) робить герметичний розріз, в який вводить лапароскоп і починає огляд. На основі результатів аналізів і даних лапароскопічного огляду діагноз підтверджується або спростовується. Якщо ознаки захворювання були достовірними, апендикс відразу вирізають за допомогою лапароскопа.

Видалення апендикса лапароскопічним методом

Такий спосіб оперативного втручання набагато краще для майбутньої мами — після процедури не залишається помітних шрамів, які можуть викликати неприємні відчуття. Крім того, він сприятливо впливає на результат вагітності.

Другий спосіб — стандартна операція з видалення апендициту — апендектомія. Хірург визначає місцезнаходження запаленого органу, що змінюється залежно від строку вагітності за допомогою УЗД. У ході проведення процедури роблять розріз довжиною 8-10 див. Через отримане отвір вирізає червоподібний відросток, оглядають зону в області апендициту і якщо потрібно, проводять дренажну чистку черевної порожнини і зашивають.

Такі операції проводять набагато частіше, ніж лапароскопію, через відсутність спеціального обладнання в багатьох медичних установах. Апендектомія переноситься вагітними важче, а відсоток невиношування вагітності після її виконання в кілька разів більше, ніж після маніпуляцій з лапароскопом.

Реабілітація вагітних після операції

Відразу після операції у хворої порушується травна функція. В ранньому післяопераційному періоді майбутній мамі призначають дієту. Перші дві доби раціон хворий складають молочні і кисломолочні продукти, бульйони, а також гомогенізована їжа: перетерті каші та пюре.

Через 2 дні додають супи з подрібненим м’ясом і рибою, парові котлети і омлет. Тільки на 4-6 день можна починати їсти овочі, які містять клітковину і деякі фрукти в подрібненому вигляді.

До 4-5 діб з дня операції вагітної показаний постільний режим. Її регулярно повинен оглядати лікар акушер-гінеколог для того, щоб контролювати стан плода. Якщо була проведена лапаротомічна операція, на 7 день жінці можуть зняти шви за умови хорошого їх загоєння.

Післяопераційна терапія передбачає прийом таких препаратів:

  • антибіотики для профілактики вторинних інфекцій;
  • імуностимулятори для зміцнення імунітету;
  • токолитики для зняття гіпертонусу м’язових тканин;
  • седативні препарати для підтримки стабільного психоемоційного стану вагітної.

Після виписки із стаціонару жінці рекомендують пропити вітаміни і пройти курс спеціальних фізіотерапевтичних процедур. В жіночій консультації на обмінній карті поставлять позначку про можливий ризик передчасних пологів.

Наслідки і небезпека апендициту на різних термінах вагітності для жінки і плоду

Операція з видалення апендициту — привід для пильної уваги лікарів до стану майбутньої мами і плоду. Подальше ведення вагітності роблять за медичними протоколами реабілітації після внутрішньоматкової інфекції. Наслідки, які найчастіше зустрічаються на тлі загострення апендициту і його видалення:

  • ймовірність розвитку фетоплацентарної недостатності;
  • відшарування плаценти;
  • внутрішня інфекція і ранній перитоніт;
  • порушення скорочувальних функцій матки;
  • внутрішні кровотечі;
  • гіпоксія плоду;
  • непрохідність кишечнику внаслідок утворення спайок;
  • наростаючий гіпертонус і загроза переривання вагітності.

Від того, як швидко вагітна з симптомами апендициту звернеться до лікарні, залежить оперативність прийняття рішення лікарями про хірургічне втручання. Дана ситуація — як раз той випадок, коли час вирішує все. Подальші прогнози погіршуються зі збільшенням гестаційного терміну вагітності і тривалості розвитку захворювання. Більшість благополучних випадків, згідно зі статистикою, зареєстровані у тих вагітних, які звернулися за медичною допомогою на катаральній стадії захворювання в першому і другому триместрах.

Чи можна попередити апендицит при виношуванні дитини?

На сьогоднішній день немає однозначних даних про те, що саме є першопричиною розвитку запалення червоподібного відростка сліпої кишки. Саме тому точної схеми його профілактики або лікарських препаратів, які здатні попередити його появу, не існує. Існують кілька правил, дотримання яких з великою часткою ймовірності допоможе уникнути цього ускладнення під час вагітності.

Першим і головним правилом для жінок, які очікують появи дитини, є відповідальне ставлення до собі та своїм положенням. Важливо уникати фізичних і психологічних перевантажень, т. к. вони знижують імунітет, а значить організм стає більш сприйнятливим до розвитку інфекцій.

Якщо майбутня мама знає, що у родичів по жіночій лінії були зафіксовані випадки апендициту в положенні, потрібно обов’язково повідомити про це свого гінеколога. Серед лікарів існує думка, що до загострення апендициту призводить генетична схильність.

Лікар в першу чергу повинен поцікавитися, які прояви хвороби, як і де болить. Така інформація допоможе заощадити дорогоцінний час, який у випадку з вагітними жінками грає вирішальну роль.

Багато фахівців рекомендують в якості профілактики дотримуватися збалансованої, здорової дієти, не переїдати, гуляти на свіжому повітрі і вживати достатню кількість рідини протягом дня. При плануванні вагітності важливо пройти обстеження органів ШКТ і позбутися від усіх потенційно небезпечних захворювань, які у майбутньому можуть спровокувати виникнення апендициту.

Увага! Інформація на порталі носить ознайомлювальний і інформаційний характер, пам'ятайте що самолікування краще замінити походом до лікаря і професійною консультацією. Не займайтеся самолікуванням і завжди звертайтеся до професійних лікарів.