Артикуляційна гімнастика для дітей 2-3, 4-5 років: логопедичні вправи

Всім добре знайомі і зрозумілі традиційні види гімнастики, що складаються з різних вправ для рук, ніг, спини. Ми тренуємо їх для розвитку загальної моторики, щоб м’язи стали сильнішими, а тіло – більш спритним і швидким.

Навіщо ж треба тренувати мову, адже в ньому немає кісток? Саме цей орган є головним для нашої мови, тому йому потрібні спеціальні вправи. Розвиток і зміцнення його м’язів дозволяє точно і чітко вимовляти всі слова і звуки, роблячи мову більш чіткою і зрозумілою.

Артикуляційна гімнастика необхідна дітям для розвитку навичок вимови звуків

Артикуляційна гімнастика – що це таке?

Артикуляційна гімнастика являє собою комплекс вправ для розвитку артикуляційного апарату – підвищення рухливості і розвитку моторики губ, язика, щік, вуздечки, що потрібно для правильного відтворення звуків. Метою занять артикуляційною гімнастикою є відпрацювання рухів усіма перерахованими вище органами та доведення до автоматизму заняття ними потрібних позицій.

Дитині для гарної дикції і вимови потрібні сильні губи і язик, легко змінюють свою позицію. Саме для досягнення цього і необхідно займатися з ним артикуляційною гімнастикою, виконуючи спеціальні вправи і граючи в логопедичні ігри.

Нерідко дефекти мови і недостатньо чітка дикція стають перешкодою для повноцінного спілкування дитини з однолітками, що негативно позначається на його психоемоційному стані. Зменшити вірогідність появи подібних проблем у дітей можна за допомогою артикуляційної гімнастики, починати займатися якою слід якомога раніше. Дітям віком 2 – 4 років вона допоможе швидше навчитися правильно вимовляти всі звуки, у 5 – 7 років – скоректує і зменшить дефекти мови.

Займатися гімнастикою для язичка можна з логопедом або вдома перед дзеркалом

Кому займатися з малюком?

Займатися з дитиною артикуляційною гімнастикою можна і самостійно, однак слід періодично проводити огляд у логопеда, починаючи з 1,5 – 2 років. До 4 років вже досить чітко видно, з проголошенням яких звуків у малюка є проблеми. Буває, що в п’ять років вони проходять самі собою, але вірно оцінити розвиток мовлення у дитини і визначити, наскільки воно відповідає віку, може тільки фахівець. Саме він повинен займатися і коригуванням вимови малюка при наявності проблем. Виходячи з індивідуальних особливостей, лікар призначить спеціальний комплекс вправ, пояснить, як правильно їх виконувати і продемонструє це на власному прикладі.

Майже у кожному дитячому садку працює логопед, тому там з малюками займаються артикуляційною гімнастикою. Він не тільки проводить регулярний огляд, але і, починаючи з 5-ти річного віку, займається усуненням дефектів, проводячи уроки для розвитку мовлення. Однак цих занять часто недостатньо, при наявності виражених проблем вимагає регулярно виконувати всі необхідні вправи і вдома.

Рекомендації

Починати виконання вправ слід перед дзеркалом – так дитина зможе спостерігати за рухами губ і мови. На відміну від дорослих, у яких всі рухи виконуються автоматично, малюкові потрібно візуально відображення всіх своїх дій в ході занять для вироблення необхідних навичок.

Мета гімнастики — зробити язичок сильним і рухливим і навчити його приймати необхідні для вимовних звуків положення

Дорослі, вимовляючи звуки, роблять це, не замислюючись про взяття мови, положенні губ, диханні. Дитині ж, який тільки освоює їх правильне вимова, всі ці моменти представляються досить складними і малозрозумілими. Губи і язик слухаються його з великим трудом, постійно намагаючись зайняти більш зручний, але не завжди правильне положення.

Зробити заняття легше та цікавіше для дитини можна, перетворивши нудні і незрозумілі вправи у веселі ігри та історії про пригоди мови, супроводжуючи їх віршами і загадками. Запропонуйте уявити йому, що його язичок живе у своєму будиночку (рте), де ховається за високим парканом (зуби). Він лягає спати, дивиться в віконце, що виходить на прогулянку, перетворюється в кошеня або конячку, катається на човні – так ви можете представити будь-яку вправу, як захоплюючу гру і цілу історію про його життя.

Переоцінити значення артикуляційної гімнастики для малюків дуже складно. Порівнянно з роллю ранкової зарядки і надає аналогічну дію на м’язи обличчя – зміцнює їх, поліпшує в них циркуляцію крові, розвиває рухливість і гнучкість. Закріпити наявні навички і придбати нові дозволить щоденне виконання рекомендованого комплексу, відводячи на заняття по 5 хвилин кілька разів в день і повторюючи кожну вправу від 4 до 8 разів.

Цілком можливо, що виконання деяких вправ може викликати складнощі навіть у вас. В такому випадку робіть їх разом з дитиною, не соромлячись зізнатися йому в своїх труднощів. Наберіться терпіння, і зберігайте спокій – і в якийсь момент ви досягнете успіху. Допомогти вам у його досягненні здатні картинки із зображенням кожного вправи з артикуляції або спеціальні логопедичні навчальні відео.

Вправи та ігри

Гра з язичком — одне з перших занять артикуляційної гімнастики. Батькам треба зачитати текст казки про язичок і показувати необхідні рухи. Спочатку дитина повторює їх, в наступний раз показує сам.

Нижче наведені приклади вправ з короткими інструкціями, що входять в основний комплекс для розвитку артикуляційної моторики у дітей молодшого дошкільного віку. Всі завдання слід виконувати по 4 – 8 разів, динамічні, роблячи по 2 – 6 повторів, для статичних – затримуватися в зазначеній позиції на 3 – 5 секунд. Перед кожним повтором давайте дитині трохи часу на відпочинок і розслаблення м’язів обличчя та язика.

Універсальний комплекс

• «Смачний мед» – робимо наступні рухи – відкриває рот і проводимо по верхній губі загостреним язичком спочатку в одну, потім в іншу сторону. Під час виконання контролюємо підборіддя – він повинен залишатися статичним.
• «Голочка» – відкриває рот і высовываем напружений мову, намагаючись надати йому загострену форму. Фіксуємо позицію на кілька секунд.
• «Гойдалки» – для виконання широко відкриває рот і поміщаємо спокійний мову на нижню губу, потім піднімаємо його до верхньої, то опускаємо вниз.
• «Кошеня хлепче молоко» – відкриває рот і высовываем мову, потім робимо кілька лакающих рухів.
• «Лопата» – для виконання цієї вправи необхідно відкрити рот і помістити розслаблений язик на нижню губу. Затримуємося в такій позиції на деякий час.
• «Маятник» – відкриваємо рот і розтягуємо губи в усмішці, після чого высовываем загострений мову і торкаємося його кінчиком по черзі до куточків губ. Під час виконання контролюємо положення підборіддя – він повинен залишатися статичним, і мови – він не повинен ковзати по губах.
• «Місток» – відкриває рот і впираємося зсередини кінчиком язичка в зуби знизу. Фіксуємо позицію і повільно закриваємо рот, не розслабляючи мову.
• «Віконечко» – повільно відкриває рот, а потім закриваємо.
• «Горішок» – не відкриваючи рота, по черзі впираємося напруженим мовою в стінки щік.
• «Усмішка» – робиться наступним чином: куточки губ розтягуються в усмішці, так, щоб стало видно зуби, а потім плавно повертаються в початкову позицію.
• «Хоботок» – витягаємо губи вперед, як ніби хочемо поцілувати когось, затримуємо їх в цій позиції, потім повільно повертаємо у вихідну.
• «Хом’ячок» – закривши рот, надуваємо щоки і затримуємося в такій позиції.
• «Чашечка» – відкриває рот, потім поміщаємо на нижню губу м’який мову, загинаємо його боки вгору і повільно піднімаємо в такому стані до верхнього зводу.

Приклади вправ для зміцнення мови

Навчання звуків «с», «сь», «з», «зь»

При правильному проголошенні даних звуків губи потрібно трохи розтягнути в усмішці, так, щоб були злегка видно зуби, а мова упирався в зуби спереду, краями ж доторкався до жувальних. При такій позиції вздовж мови утворюється канавка, при проходженні по якій вдихуване повітря утворює свистячий шум. Відчути його рух можна, піднісши руку до рота. Поліпшити артикуляцію і навчитися правильній вимові даних звуків допоможуть наступні вправи:

• «Свистушки» – розтягуємо губи в усмішці, ховаємо мова знизу за зубами і намагаємося посвистіти.
• «Сдуваем вату з долоньки» – розтягуємо губи в усмішці і поміщаємо спокійний мову на нижню губу, злегка висунувши його. Робимо вдих, і видихаємо повітря, ніби намагаємося щось здути.

Правильне вимова звуків «ш», «ж»

Рот при проголошенні шиплячих звуків слід тримати злегка відкритим, губи – скругляющі, а кінець язичка – підводити до верхнього зводу, торкаючись його краями жувальних зубів зверху. При такому положенні під язиком з’являється невелика чашевидних виїмка, через яку на видиху проходить повітря. Відчути його рух можна, піднісши руку до рота.

Вправа «Смачне варення»

Паралельно тренування артикуляційного апарату необхідно працювати з дитиною над визначенням різних шиплячих і свистячих звуків на слух. Робити це можна в ігровій формі – наприклад, дорослий вимовляє той чи інший звук, після чого починає промовляти різні слова. Почувши слово із загаданою звуком, малюк повинен показати це дорослому – наприклад, бавовною. Навчитися правильно вимовляти дані звуки допоможуть наступні вправи:

• «Смачне варення» – відкриваємо рот, розтягуємо губи в усмішці і проводимо мовою 2 – 3 рази по верхній губі, облизуючи її.
• «Сдунь вату з носика» – кладемо трохи вати на кінчик язичка. Складаємо той в «чашку», піднімаємо їм вату наверх, і сдуваем її на видиху.
• «Усипляємо мова» – маємо широкий, що знаходиться в розслабленому стані мова на нижній губі.

Вивчення звуків «ч», «щ»

Відпрацювання даних звуків можна починати лише тоді, коли дитина навчився вимовляти глухі шиплячі. Для цього підійдуть такі вправи:

• «Пташеня кличе маму» – злегка відкриваємо рот і поміщаємо розслаблений язик на нижню губу. Вимовляємо звук «пя-пя-пя», доторкаючись до мови губами.
• Утримання широкого розслабленого мови – відкриває рот і зберігаємо позицію протягом 10 секунд.

Вправа необхідно для звуків: Р, Рь, Ж, Ч, Щ, З, Сь, Ть, Дь, Ц
При виконанні вправ важливо зберігати мову і губи розслабленими і уважно контролювати дихання, не допускаючи його затримки. Повторюємо кожну вправу по 3 – 6 разів.

Вивчення звуків «л» і «ль»

Вимовляти глухі приголосні звуки «л» і «ль» слід злегка відкритим ротом, так, щоб зуби не були зімкнуті, а мову своїм кінчиком упирався в них спереду зверху. Повітря повинен виходити через простір між боками мови і жувальними зубами. Навчитися правильно вимовляти дані звуки допоможуть наступні вправи:

• «Маляр» – злегка відкриваємо рот і розтягуємо губи в усмішці і водимо напруженим язичком по верхньому зводу.
• «Пароплав гуде» – відкриваємо рот і розтягуємо губи, як при посмішці. Затискаємо кінчик язика зубами, видихаємо і вимовляємо «и-и-и» – при правильному виконанні ви почуєте звук, що нагадує «л».
• «Роздуваємо щоки» – затискаємо кінчик язичка зубами і видихаємо повітря, надуваючи щоки. Якщо вправа виконується правильно, то повітря повинен спокійно обтікати мову.

Вправа «Пароплав»

Правильне вимова звуку «р»

Проголошення даного звуку найчастіше викликає труднощі, оскільки він тремтячий і переднеязычный. Багато батьки самі не завжди відрізняють його від схожого вібраційного горлового звуку. Напрацювати його точне вимова допоможуть наступні вправи:

• «Конячка» – розкривши рот, цокаем мовою.
• «Грибочок» – відкриває рот і приклеюємо мову до верхнього неба, так, щоб відчути натягнутість вуздечки. Зафіксувати позицію і зберігати її максимально довго.
• «Барабан» – відкрити рот і розтягнути губи в усмішці. Зберігаючи позицію бити кінчиком язичка по зубах зверху, вимовляючи «д-д-д-д». При піднесенні руки до рота ви зможете відчути виходить поштовхами повітря. Під час виконання важливо контролювати, щоб рот був постійно відкритий, а мова не торкався нижніх зубів.