На відміну від патологій внутрішніх органів, проблеми, пов’язані з шкірними покривами, помітні неозброєним оком. Одним з таких захворювань є атопічний дерматит. Йому властиво поява специфічної висипки, сама шкіра при цьому стає сухою. Такий тип дерматиту має алергічну природу і може розвинутися ще в дитячі роки. Недуга лікується важко, доставляючи людині фізичний і психологічний дискомфорт.
Що таке атопічний дерматит?
Під дерматитом розуміють сукупність ряду шкірних захворювань, розвиток яких може бути зумовлене як зовнішніми чинниками, так і внутрішніми проблемами в організмі. При будь-якому вигляді дерматиту, в тому числі і атопічному, відбувається порушення функцій шкірних покривів, гомеостазу та поява інших патологічних процесів.
За останній час ступінь поширеності атопічного дерматиту значно зросла. Недуга зустрічається у 10-20% жителів розвинених країн. Його протягом стало більш важким, воно може супроводжуватися іншими патологіями алергічного характеру. У 34% випадків захворювання приєднується бронхіальна астма, у 25% — алергічний риніт, у 8% — поліноз.
Захворювання може проявитися на будь-якій частині тіла: руках та долонях, ногах, обличчі, шиї, щоках, спині або навіть у паху, у вигляді специфічної висипки. Вона являє собою висипання яскраво-червоного кольору, які сверблять, лущаться, а в подальшому покриваються тонкою скоринкою, утворюючи бульбашки, що розростаються в мокнучу ерозію. Як виглядає дерматит у дитини, можна побачити на фото.
З-за неповного формування і слабкої адаптації імунної системи дитини до навколишнього середовища саме діти найбільше схильні атопічного дерматиту, який у народі відомий як діатез. У віці до 6 місяців він зустрічається у 60% малюків, до однорічному віком цей показник збільшується до 75%, а до 7 років становить 80-90%.
Зазвичай симптоми хвороби не представляють для маленького пацієнта ніякої небезпеки, швидко проходять, а з віком повністю зникають. Якщо вчасно не відреагувати на ознаки проблеми і не зайнятися лікуванням, то хвороба перейде в хронічну форму, яка непросто піддається терапії.
Причини виникнення захворювання у дітей
Атопічний дерматит у дітей розвивається внаслідок генетичної схильності. За статистикою, якщо один з батьків стикався з подібною проблемою, то ймовірність її появи у дитини становить 50%. Коли і мама, і тато страждають даним захворюванням, це значення зростає до 80%.
Крім спадковості, провокуючим фактором є спосіб життя жінки під час вагітності. Шкідливі звички, неповноцінне та незбалансоване харчування майбутньої матері, прийом лікарських препаратів – сприятливі умови для розвитку патології у новонародженого.
Основні місця локалізації атопічного дерматиту
Існують і інші причини, що сприяють розвитку атопічного дерматиту. Серед них:
- збої в роботі травної системи, і носять вроджений і набутий характер;
- брак ферментів в організмі;
- дисбактеріоз кишечника;
- переїдання;
- підвищена емоційність;
- стрес;
- часті простудні захворювання;
- присутність паразитичних черв’яків в організмі дитини, наприклад, глистів;
- непереносимість деяких продуктів харчування;
- надмірне використання побутової хімії та косметичних засобів;
- відмова від годування грудним молоком;
- недоцільний прийом антибіотиків.
Маючи алергічну природу, дерматит у дітей може бути спровокована такими подразниками:
- пил;
- пилок, нектар або сік кімнатних рослин;
- рослини-токсикодендроны, в число яких входить плющ, дуб, сумах;
- цитрусові, шоколад, коров’яче молоко, яйця, мед, горіхи, гриби, кава, какао;
- медичні препарати;
- вітаміни (при передозуванні);
- зубна паста, ополіскувач або стоматологічний інвентар.
Різновиди і симптоми дитячого атопічного дерматиту
Атопічний дерматит — складне захворювання, яке має кілька стадій і різновидів. Для кожного окремого виду недуги характерні свої симптоми, проте існує ряд ознак, спільних для всіх дерматитів у дітей:
- еритема, або почервоніння шкіри, що характеризується появою капілярних сіток;
- сильний свербіж, з-за якого дитина стає вередливою, нервовим і іноді агресивним;
- розчісування уражених ділянок шкіри внаслідок високої чутливості нервових закінчень;
- гнійні рани;
- лущення і сухість шкіри, викликані недостатнім надходженням в тканини ліпідів і амінокислот.
У таблиці нижче приведені 3 основних типи атопічного дерматиту з віком пацієнта, що супроводжуються характерними симптомами:
| Форма шкірної атопії | Вік, років | Симптоми |
| Дитяча | 0-2 | Утворення на шкірі пухирців, які зливаються разом і покриваються кіркою. Місця локалізації везикул: руки і ноги, обличчя, пах, складки ніжок, шиї і зап’ясть. Себорея волосистої частини голови (череп, надбрівні дуги). |
| Дитяча | 2-12 | Лущення шкіри і її роздратування, в результаті якого розтріскується епідерміс. Після сходження висипки на її місці залишається пігментація. |
| Доросла, або хронічна | Старше 12 | Хвороба поширюється практично по всьому тілу, зачіпаючи долоні і стопи, доставляючи особливий дискомфорт. Можливо випадання волосся на потилиці і утворення складок під очима. |
Стадії розвитку захворювання
Виділяють 4 стадії перебігу захворювання:
Методи діагностики
Діагностика атопічного дерматиту є важливим етапом у призначенні грамотного лікування.
Не варто намагатися ставити діагноз самостійно, вдаючись до допомоги фото з інтернету, а тим більше лікувати атиповий дерматит у дітей. Цим повинні займатися фахівці: дерматолог, алерголог-імунолог або педіатр.
Лікар проводить візуальний огляд пацієнта, щоб оцінити клінічну картину, і збирає інформацію про розвиток захворювання допомогою опитування дитини і його батьків. На даному етапі діагностики за описом життя малюка можна зрозуміти, що стало провокуючим фактором виникнення дерматиту. Іноді цього буває достатньо.
Часто потрібне проведення додаткових лабораторних досліджень для уточнення діагнозу та встановлення причини недуги:
Особливості лікування атопічного дерматиту у дитини
Лікування атопічного дерматиту представляє собою довгий і трудомісткий процес, і підходити до нього потрібно комплексно. Крім дерматолога і педіатра, які зобов’язані контролювати хід терапії, може знадобитися участь інших фахівців вузької спрямованості, наприклад, гастроентеролога, невролога або дієтолога.
За статистикою, повністю вилікувати дерматит виходить в 17-30% випадків. Інші хворі залишаються з цією проблемою на все життя. Щоб подолати захворювання, важливо не тільки приймати медичні препарати і змащувати уражені ділянки шкіри, потрібно забезпечити належні умови життя і догляд за малюком, включаючи харчування, гігієну та емоційну стабільність.
Медикаментозна терапія
Після усунення алергену показано використання медичних препаратів, дія яких направлена на боротьбу з основним симптомом дерматиту – сверблячкою. Саме це неприємне прояв недуги приносить максимальний дискомфорт і загрожує ускладненнями через розчісування. У цих цілях лікар підбирає курс лікарської терапії, яка може включати таблетки, сиропи, мазі і креми, з урахуванням особливостей перебігу хвороби, віку та індивідуальних особливостей дитини:
- На перший план виходить прийом антигістамінних препаратів: Фенистил, Зіртек, Зодак, Кларитин та ін
- Для обробки шкіри використовують дезінфікуючі та протисвербіжні крему (Атопик «Заспокійливий крем», Топикрем, Эмолиум, гель Фенистил та ін);
- При необхідності вдаються до допомоги гормональних мазей: Элоком, Адвантан та ін Однак при слабкій вираженості симптомів краще від такого способу лікування відмовитися.
- При дисбактеріозі показаний прийом пребіотиків для відновлення мікрофлори кишечника. Найпоширенішими препаратами є Лінекс, Лактобактерин, Біфідумбактерин.
- Додатково призначаються ентеросорбенти: Полісорб, Лактофільтрум, Ентеросгель та ін. (докладніше в статті: інструкція для дітей по прийому препарату Полісорб).
- Застосовуються й імуностимулюючі засоби. Вони підтримають роботу імунної системи організму, забезпечивши його необхідними вітамінами і мінеральними речовинами.
Фізіопроцедури
Крім медикаментозного лікування в комплексну терапію атопічного дерматиту входять фізіопроцедури, які зарекомендували себе як досить ефективний метод. Маніпуляції подібного роду застосовуються на двох стадіях хвороби — в гострий період і під час ремісії. Для кожного з цих етапів проводяться свої фізіопроцедури. Для гострого періоду це:
- вуглецеві ванни;
- електросон;
- використання магнітного поля.
Процедура бальнеотерапії
Для періоду ремісії здійснюють:
