Майже всі жінки в той чи інший період свого життя мріють про дитину, тому новина про вагітність викликає у них самі яскраві і чудові відчуття. Це пояснюється природним материнським інстинктом жіночим. Однак не в кожної жінки виношування малюка проходить легко і гладко.
У деяких випадках вагітність так і не закінчується народженням малюка. З причини патологій гестації або інших обставин виникає відторгнення ембріона материнським організмом. В результаті відбувається викидень. З’ясувати, що саме стало причиною такого розвитку подій, може тільки досвідчений фахівець, провівши всебічне обстеження жінки.
Що таке викидень?
Викиднем прийнято називати мимовільне відторгнення плоду в період до 28 тижнів. До ранніх викиднів відносять випадки припинення вагітності на терміні до 16 тижнів, коли ембріональний розвиток припиняється з 16 по 28 тиждень, то викидень вважається пізнім. Якщо ж виношування малюка припиняється після 28 тижня, але за довгий час до передбачуваного терміну його народження, то це явище позначається акушерами як передчасні пологи.
Іноді, якщо своєчасно звернутися до фахівця, малюка вдається зберегти. Майбутній мамі слід знати, які небезпечні прояви свідчать про існуючу загрозу викидня. До найбільш частих ознак загрозливого викидня відносяться:
- виділення з піхви, мають кров’янисті включення;
- підвищений тонус матки;
- тягнуть, ниючі, переймоподібні болі внизу живота;
- погіршення загального стану жінки;
- зниження темпів зростання ХГЛ;
- незмінена або злегка укорочена і прочинені шийка матки.
Причини, особливості та наслідки викидня
Після викидня думки про дитину викликають у жінки безліч страхів і побоювань. Часто вона сумнівається, що в майбутньому їй вдасться виносити і народити повноцінну дитину. Деякі бояться, що взагалі не зможуть зачати малюка. Щоб позбутися від негативних думок, після викидня жінці варто звернутися до психолога.
Серед найпоширеніших факторів, що порушують нормальний перебіг вагітності і призводять до викидня, виділяють наступні:
- патології генетичного характеру;
- порушення гормонального фону;
- перенесені в період вагітності інфекційні захворювання (грип, краснуха);
- хвороби, що передаються статевим шляхом (вірус герпесу, хламідіоз та інші);
- хронічні патології нирок, серця, судин, обмінних процесів у матері;
- аномалії шийки матки;
- попередні аборти;
- прийом лікарських засобів, заборонених в період вагітності;
- стресові ситуації;
- важкі фізичні навантаження;
- згубні звички жінки.
На ранньому терміні вагітності
Мимовільне переривання вагітності на перших тижнях часто пов’язане з порушеннями при імплантації плідного яйця в слизувату оболонку стінки матки. Запліднена яйцеклітина з якихось причин не може прикріпитися, тому гине і виходить. Цей процес може пройти непомітно, жінка може навіть не підозрювати, що була вагітна. Якщо це сталося випадково, і причини не пов’язані з здоров’ям матері, то наступна вагітність після викидня має всі шанси завершитися пологами.
Найчастіша причина викидня в перші місяці після зачаття – аномалії розвитку плода, несумісних з життям. Так відбувається, коли в силу дії різних, у тому числі й випадкових, факторів органи і системи ембріона формуються з грубими порушеннями.
На пізньому терміні
На більш пізніх етапах вагітності її переривання найчастіше обумовлено порушеннями процесу виношування. Іноді причинами мимовільного аборту стають неправильний режим харчування, прийом препаратів, що представляють небезпеку для плода. Якщо фактори, що спричинили за собою викидень, були зовнішніми і не стосувалися стану материнського організму, то відразу після викидня може наступити наступна вагітність. Не виключено, що жінка зможе зачати малюка зовсім скоро, вже після чергових місячних.
Як жіночий організм відновлюється після перерваної вагітності?
Після переривання вагітності на ранніх термінах відновлення зазвичай відбувається швидко, процес дозрівання яйцеклітини і настання овуляції проходять своєчасно вже в найближчому циклі. Гормональний фон приходить в норму приблизно через півроку. Цей період потрібно для повної нормалізації менструального циклу та процесу овуляції.
Деякі жінки після раннього викидня вагітніють вже в наступному менструальному циклі. Однак лікарі не рекомендують здійснювати спроби зачаття відразу після переривання вагітності і протягом наступних 2 місяців, щоб виключити ймовірність повторення мимовільного аборту.
Як вибрати оптимальний час для зачаття?
Через скільки тижнів або місяців можна думати про зачаття малюка? На думку лікарів, з плануванням наступного зачаття поспішати не варто. Якщо навіть гестация перервалася на початкових етапах, організм жінки потребує відновлювальному періоді. Перепочинок у півроку зведе до мінімуму можливість мимовільного аборту вдруге. Перш ніж замислюватися про малюка знову, жінка повинна пройти медичне обстеження, зробити необхідні аналізи і переконатися в правильній роботі своєї репродуктивної системи.
При відсутності ускладнень можна планувати зачаття дитини через 6 місяців. Якщо відторгнення плоду не пройшло без наслідків, була потрібна чистка або у жінки виник запальний процес або гормональний збій, часу на відновлення буде потрібно більше.
Обстеження і консультація лікаря
Консультація лікаря після викидня є необхідністю. Щоб наступна вагітність настала і завершилася успішно, потрібно з’ясувати причини мимовільного переривання. З цією метою жінці призначаються обстеження:
- УЗД органів малого тазу, дані якої дозволяють судити про наявність аномалій і наявних новоутвореннях, необхідності чищення;
- лабораторні аналізи сечі;
- аналізи крові на визначення рівня гормонів;
- дослідження обох майбутніх батьків на наявність інфекцій;
- виявлення наявних патологій щитовидної залози і надниркових залоз.
Спосіб життя і харчування
Щоб завагітніти після викидня, виносити і народити малюка в термін, ще до зачаття майбутньої матері необхідно відмовитися від згубних звичок. Алкогольні напої і сигарети негативно позначаються на виживання ембріона і його розвитку.
При необхідності постійного прийому будь-яких медикаментів потрібно проконсультуватися з лікарем про можливе зниження щоденної дозування. Жінка повинна переглянути свій спосіб життя, більше рухатися, приділяти увагу раціону харчування.
Після успішного зачаття мамі слід уникати фізичних навантажень, стресових ситуацій. У разі якщо є відхилення у перебігу процесу виношування, потрібно строго слідувати рекомендаціям фахівців.
Психологічний стан і фізичне здоров’я
Можливість виношування дитини залежить не тільки від фізичного здоров’я матері, але й від її психологічного стану. Підвищений тонус матки, що приводить до викидня, як і неможливість заплідненої яйцеклітини закріпитися в матці, можуть бути наслідком сильного емоційного напруження жінки, її схильності до стресів.
Викидень також є сильним стресом, тому може провокувати збої в роботі багатьох систем жіночого організму, порушувати гормональний баланс, менструальний цикл і викликати інші відхилення. Щоб цього не сталося, краще звернутися за допомогою до професійних психологів.
Чому не виходить знову зачати малюка?
У деяких пар після втрати малюка спроби повторного зачаття виявляються безуспішними. Жінка приходить до лікаря з питанням, чи можна завагітніти після викидня. У цьому випадку лікар направляє майбутню маму на необхідні аналізи та обстеження.
При виявленні патології жінка проходить лікування, після якого знову намагається завагітніти. Однак і за таких обставин вагітність не настає. Чому ж у здорових людей не виходить зачати малюка? Причиною можуть бути переживання про те, що нова вагітність закінчиться так само, як і попередня. Бажаючи завагітніти, жінка повинна заспокоїтися, позбутися від негативних думок, пройти курс лікування заспокійливими засобами, відновити нормальний емоційний стан.
Оптимальним лікарі вважають заплановане зачаття, яке відбувається в термін до 12 місяців після переривання попередньої вагітності. У зв’язку з цим не варто турбуватися, якщо не вдається завагітніти через декілька днів або місяців.
Як поводитися при настанні вагітності після викидня?
Вагітність, що настала після викидня, потребує особливої уваги з боку матері і лікарів. Що можна і чого не можна робити майбутній мамі? Вагітна жінка повинна дотримувати наступні рекомендації:
- дотримуватися режим харчування;
- щодня гуляти на свіжому повітрі не менше двох годин;
- не нехтувати повноцінним сном;
- не піднімати важких предметів;
- не переохолоджуватися і не приймати гарячі ванни;
- приймати вітаміни і інші препарати, що призначені лікарем;
- уникати відвідування людних місць в періоди підвищеної активності вірусів;
- проходити планові огляди у гінеколога і терапевта.
