Деформація грудної клітки у дитини – кілеподібна і воронкоподібна: фото, лікування, масаж на відео

Деформація грудної клітки у дитини — видозміна форми грудини, яке буває придбаним або формується ще в період внутрішньоутробного розвитку малюка. Ігнорувати подібні аномалії не можна — викривлення грудної клітини веде до порушення функціонування життєво важливих органів (легень, серця).

Такі діти візуально відрізняються від своїх однолітків, з-за чого у них з’являється безліч комплексів і соціальних проблем. Як виправити ситуацію і чи можна усунути дефект без операції?

Вроджена або набута деформація грудної клітки у дитини вимагає обов’язкового своєчасного лікування

Причини патології

У більшості випадків деформація ЦК є вродженою патологією. Тобто на рівні генів формується неправильна програма росту та розвитку хрящів грудини. У дітей з диспластической аномалією змінена сама форма передньої області грудини.

Набута деформація ЦК виникає, якщо у людини мізерна м’язова структура у верхній частині тіла, відсутні або недостатньо розвинені ребра. Також патологію провокують такі фактори:

  • рахіт;
  • кістковий туберкульоз;
  • хронічні хвороби легенів;
  • сколіоз;
  • травми/опіки ЦК.

Види і симптоми деформації грудної клітки

Виділяють кілька видів деформації грудної клітини (ДК). Основними з них є кілеподібна і воронкоподібна форми, вони зустрічаються частіше інших (>90%). Їх ми розглянемо докладно.

Воронкоподібна ЦК

Воронкоподібна деформація ЦК — найпоширеніша, причому у хлопчиків патологія діагностується у три рази частіше, ніж у дівчаток. Даний вид характеризується впалостью грудини, переднього відділу ребер і реберних хрящів (дивіться на фото).

Грудна порожнина зменшується в обсязі. У важких формах викривляється хребетний стовп, порушується робота внутрішніх органів (легень, серця) зі зміщенням в сторону, спостерігаються скачки артеріального і венозного тиску.

Вважається, що причина виникнення аномалії – генетична схильність, так як вона простежується у представників різних поколінь однієї родини. У кожного з них є певні порушення в структурі хрящів і сполучної тканини. У травматології воронкоподібну деформацію поділяють на 3 ступені вираженості:

Ступінь Глибина воронки Зсув серця Функціонування внутрішніх органів
1 до 2 см немає В нормі.
2 2-4 см 2-3 см Можливі відхилення в роботі легенів і серця.
3 більше 4 см понад 3 см Ураження органів ЦК, функції серця і легенів порушені.

У маленьких дітей патологія практично непомітна, ознаки деформації спостерігаються лише під час вдиху. По мірі дорослішання симптоми прогресують.

Воронкоподібна деформація грудної клітки 1 ступеня

Аномалія визначається вже у віці трьох років, коли у дитини з’являються такі відхилення:

  • вегетативні розлади;
  • затримка у фізіологічному розвитку;
  • викривлення хребта (кіфоз, сколіоз);
  • стрибки артеріального тиску;
  • ослаблений імунітет (часті простудні захворювання).

В запущеній формі симптоми деформації яскраво виражені. Груди стає втиснула, глибина воронки сильно зростає. Аномалія особливо помітна при вдиху. Під час дихальних рухів окружність ЦК не відповідає нормі (вона менше в 3-4 рази). В цьому випадку допоможе тільки хірургічна корекція.

Кілеподібна ЦК

При кілеподібної деформації відбувається активний ріст реберних хрящів (з 5-7), тому з віком у дітей з такою патологією грудина починає випинатися вперед у вигляді клину. З-за цього в народі називають дефект «куряча грудка».

Основна причина появи недуги – генетична схильність. Крім цього, провокують розвиток деформації деякі захворювання (кістковий туберкульоз, важкі форми рахіту). Виділяють три стадії прогресування кілеподібної деформації:

Стадія Коротка характеристика Функціонування внутрішніх органів
1 Візуальних змін не спостерігається, але дитина може відчувати стислість в області грудей. В нормі.
2 Стрімке розростання хрящів починається з 3-5 років. Грудна кістка виступає вперед, при цьому 4, 5, 6, 7 і 8 ребра западають. Формуються захворювання кардіальних і легеневих структур. Серце видозмінюється (синдром «висячого серця»).
3 До підліткового віку грудина обростає кістковими та хрящовими тканинами, утворюючи клин. Хворий швидко втомлюється, незначна фізична активність призводить до тахікардії. Легкі зменшуються в об’ємі, тому пацієнт відчуває труднощі під час дихання, з’являється задишка. Розвиваються захворювання серця і хребетного стовпа.

З ростом дитини відбувається окостеніння розрослися хрящів. Якщо своєчасно не вжити заходів щодо корекції кілеподібної деформації, відновити коректне розташування грудини буде практично неможливо.

Як проводиться діагностика?

Досвідчений фахівець візуально помітить відхилення у формуванні грудної клітини, оцінивши симетричність, форму і розміри грудини. При прослуховуванні серцевого ритму та легень у пацієнта з деформацією ЦК чутні хрипи, шуми в серці і тахікардія.

Якщо педіатр запідозрить аномалію у дитини, то буде потрібно додаткове обстеження для підтвердження або спростування попереднього діагнозу та оцінки масштабу патології. Проводить дану діагностику торакальний хірург або травматолог-ортопед.

Дослідження в першу чергу спрямовані на визначення вираженості і ступеня деформації. Потім лікарі перевіряють стан легень і серця. У сучасній медицині застосовують такі види діагностичних процедур:

  • торакометрия – визначення параметрів ЦК (ширина, глибина);
  • МРТ/рентгенографія/КТ – фіксуються аномалії в кісткових і хрящових структур, ступінь стислості легенів і зміщення серця;
  • ехокардіографія;
  • моніторинг серцевого ритму за способом Холтера;
  • спірометрії;
  • додатково проводять консультацію кардіолога і пульмонолога.

При патології проводиться рентгенологічне дослідження грудної клітки

Методи лікування

Лікування будь-якого виду деформації грудної клітки буде більш ефективним, якщо вчасно виявити патологію і звернутися за лікарською допомогою. В кожному окремому випадку терапевтичний курс підбирається індивідуально і залежить від ступеня наявних змін.

Коли аномалія знаходиться на початковому етапі формування, то її лікують в домашніх умовах. Застосовують різні медикаменти, але зазвичай дію лікарських засобів направлено на усунення хворобливих симптомів недуги. Додатково використовують консервативні методи лікування, масаж, лікувальну гімнастику, фізіотерапевтичні процедури, заняття в басейні, носіння корсета.

Якщо лікар призначив фізичні тренування, то всі вправи повинні підбиратися спільно зі спеціалістом. Заняття призначені для зміцнення м’язового корсету і підтримки тіла в тонусі. Також ЛФК покращує роботу серцево-судинної системи, відновлює повітрообмін в легенях.

Масаж дає хороші результати при кілеподібної формі патології. Краще, якщо проводити сеанси буде кваліфікований масажист, але коли такої можливості немає, то батьки можуть самостійно навчитися техніці його виконання.

Увага! Інформація на порталі носить ознайомлювальний і інформаційний характер, пам'ятайте що самолікування краще замінити походом до лікаря і професійною консультацією. Не займайтеся самолікуванням і завжди звертайтеся до професійних лікарів.