Діоксидин застосовується при лікуванні ЛОР-захворювань бактеріальної природи у дітей. Антибактеріальні властивості медикаменту забезпечують швидкий лікувальний ефект. Діоксидин справляється з хвороботворними бактеріями, стійкими до інших антимікробних препаратів. Однак приймати його потрібно з обережністю, так як у великих дозах він дуже токсичний.
Склад, форми випуску та принцип дії Діоксидину
Діоксидин — препарат із групи синтетичних антибіотиків, що володіють вираженими бактерицидними характеристиками. Активною речовиною лікарського засобу є гидроксиметилхиноксалиндиоксид (похідне хиноксалина). При лікуванні руйнуються мембранні клітини бактерій. Однак деякі збудники стійкі до антисептику, тому його застосування може бути марним. Для встановлення резистентності мікроорганізмів до речовини необхідно здати аналіз на бакпосів.
При лікуванні Діоксидином ЛОР-захворювань у дитини батьки повинні пам’ятати, що ліки здатні пошкодити слизові тканини. Промивання і протирання носа розчином Діоксидину дітям робити не можна.
Антибактеріальний препарат виробляється в декількох лікарських формах:
Показання до застосування для дітей
Згідно інструкції, Діоксидин не можна використовувати при лікуванні дітей до 12 років. Це пояснюється сильними антибактеріальними і токсичними властивостями препарату. Проте у ряді випадків при важких формах захворювань лікарі призначають препарат дітям. Діоксидином успішно лікують гострі запальні процеси, що переходять у гнійну фазу, з якими не справляються більш слабкі антибіотики.
Препарат застосовують у складі комплексної терапії при:
- ринітах, що супроводжуються імунодефіцитом;
- синуситах, гайморитах;
- бактеріальних запаленнях з утворенням гнійних виділень;
- хронічних ЛОР-захворюваннях, до яких призводить тривале застосування антибіотиків;
- перитоніті;
- сепсисі;
- циститі;
- глибоких гнійних ранах.
Лікування Діоксидином можливо тільки в умовах стаціонару. Процедури проводяться кваліфікованим медичним персоналом. Протягом декількох годин після них не можна залишати хворого без нагляду лікаря, так як велика ймовірність побічних ефектів.
Дозування та схеми лікування
Щоб не завдати шкоди організму малюка при терапії Діоксидином, педіатр складає індивідуальну схему лікування і підбирає підходящу дозування. При цьому враховується загальна клінічна картина захворювання. Перед початком лікування необхідно зробити пробу на алергічну реакцію.
Лікарська терапія доповнюється іншими препаратами, що підсилюють лікувальний ефект Діоксидину:
- Гідрокортизоном. Знімає набряк слизових і відновлює дихання через ніс.
- Адреналіном. Використовується як судинозвужувальний засіб.
- Фізрозчином. Застосовується для зрошення слизових носа.
Від отиту
При призначенні педіатром Діоксидину для лікування отиту у дитини батькам необхідно уточнити причини цього рішення і можливість заміни ліки на більш дешевший аналог. Застосування засобу в складі лікувальної терапії у малюків може призвести до тяжких наслідків.
При гнійному запаленні у вусі малюка слабкі антибактеріальні препарати часто не надають необхідного терапевтичного ефекту. Застосування Діоксидину в цьому випадку є необхідним.
Самолікування Діоксидином заборонено — препарат використовується тільки в стаціонарі ЛОРом
Лікування запалення середнього вуха даним препаратом здійснюється за наступною схемою:
Перед процедурою потрібно перевірити, як відреагує організм малюка на медикамент. Для цього у вухо дитини закапують 1-2 краплі і спостерігають за реакцією 5-6 годин.
Від нежиті
Діоксидин від нежитю у дітей використовують тільки по рекомендації лікаря при запаленнях з гнійними виділеннями. Фахівець визначає дозування і кількість процедур. Лікувальна терапія при нежиті здійснюється наступним чином:
- Перед закапуванням ніс ретельно прочищають ватною паличкою, змоченою у фізрозчині. Необхідно видалити з носика скоринки і слиз.
- Ампулу препарату 0,5% або 1% розкривають спеціальною пилкою. Відкритий медикамент необхідно використати протягом доби.
- Препарат розбавляють до потрібного обсягу, набирають у піпетку і капають в ніс дитині по 2 краплі в кожну ніздрю. Концентрація розчину Діоксидину для немовлят не повинна перевищувати 0,1%, а для дошкільнят – 0,5%.
- Щоб активна речовина потрапила до місця запалення, маляті необхідно закинути голову.
При гнійних виділеннях з носа можливе використання розчину Діоксидину в якості назальних крапель
В якості інгаляцій
Інгаляції з застосуванням Діоксидину проводять у домашніх умовах, але при точному дотриманні інструкції. При процедурі важливо дотримуватися призначену дозування розчину і уникати його потрапляння в горло малюка. Інгаляції небулайзере позбавляють від нежиті і гною на слизової горла. Для досягнення лікувального ефекту необхідно дотримуватися наступної схеми:
- Ампулу 1-відсоткового Діоксидину розкривають і розбавляють вміст розчином Натрію хлориду в пропорції 1:4. Для 0,5-відсоткового ампул фізрозчину знадобиться вдвічі менше. Розведений препарат зберігає свої властивості 12 годин.
- У небулайзер поміщають 3-4 мл розчину і починають процедуру. Лікуючий лікар визначає її тривалість з урахуванням ступеня тяжкості захворювання дитини. Максимальний час інгаляції — 3 хвилини.
- Інгаляції небулайзере для лікування нежиті можна використовувати не частіше 2 разів у день.
Вдихання парів препарату в небулайзере небезпечно для малюків, так як Діоксидин дуже токсичний. Вдаватися до такого способу лікування можна, тільки якщо інші антимікробні засоби не допомагають.
Найпопулярніший спосіб використання Діоксидину — як розчин для інгаляцій, однак для дітей краще підібрати більш щадне засіб
Побічні ефекти і протипоказання
Діоксидин – антимікробний препарат, який використовується як резервний. Його застосування для лікування дітей виправдано лише крайньою необхідністю. Лікування слід припинити при появі побічних ефектів:
- болів у голові;
- судом в м’язах;
- порушень ШКТ;
- високої температури;
- алергічних реакцій;
- нудоти;
- сильної блювоти;
- нестабільною дефекації;
- спазмів у животі;
- диспепсичних симптомів;
- пошкодження тканин кори надниркових залоз;
- фотосенсибилизирующего ефекту.
Щоб знизити ризик появи побічних симптомів, лікувальну терапію доповнюють антигістамінними засобами, а також медикаментами з кальцієм. Якщо після прийому Діоксидину на шкірі з’явилися пігментні плями, дозу препарату зменшують.
У лікарського засобу висока хімічна активність. Воно строго протипоказано при вагітності на будь-якому терміні, а також при годуванні груддю. Серед протипоказань до інструкції значиться дитячий вік молодше 12 років. Препарат не слід приймати пацієнтам з нирковою недостатністю, а також з високою чутливістю до його компонентів.
Переваги і недоліки кошти
Основною перевагою Діоксидину є висока ефективність при лікуванні запалень, збудниками яких є штами хвороботворних бактерій. Терапія з використанням даного протимікробного препарату при гнійних запаленнях дає гарні результати, коли лікування іншими антимікробними засобами виявилося марним. При трофічних виразках, серйозних опіках, переломах з нагноєнням лікувальний ефект препарату помітний через кілька застосувань.
Головним недоліком гидроксиметилхиноксалиндиоксида є його токсичність. Щоб уникнути появи негативних ефектів, рекомендується зробити пробний аналіз перед початком терапії. Побічні ефекти з’являються протягом 5-6 годин. Якщо за цей час погіршень не спостерігається, можна починати лікування.
Ціна і аналоги
У зв’язку з тим, що в розчині Діоксидину крім активної речовини гидроксиметилхиноксалиндиоксида немає інших добавок, ліки дуже ефективно і точних аналогів у нього немає. При лікуванні отитів, гнійних ринітів, трофічних виразок, опікових інфекцій використовують інші препарати з високою хіміотерапевтичне активністю. Хороший антимікробний ефект спостерігається при застосуванні:
Діоксидин — одне з найбільш недорогих антибактеріальних засобів серед аналогічних препаратів. Середня ціна за упаковку ампул становить 250-260 рублів.
