Діагностичні методи
Діагноз «гастроентерит» ставиться на підставі клінічних проявів захворювання, даних об’єктивних досліджень. При діагностиці гострих форм хвороби обов’язковий ретельний збір харчового, поведінкового анамнезу, оцінка контактів з можливими носіями інфекції. Для визначення конкретного збудника досліджується кал.
При хронічному гастроентериті головним методом діагностики є ендоскопічне дослідження шлунка і дванадцятипалої кишки — фіброгастродуоденоскопія. Додатково застосовується функціональне дуоденальне зондування для оцінки печінки та жовчовивідних шляхів, а також дослідження секреторної функції шлунка.
Особливості лікування гастроентериту
Важливо своєчасно почати лікування гастроентериту, особливо у дітей молодшого віку. Терапію призначає тільки лікар, не потрібно намагатися лікувати гастроентерит самостійно.
Методика лікування комплексна, вона залежить від виду гастроентериту і включає в себе обов’язкове відновлення водно-сольового балансу, медикаментозну терапію, лікувальне харчування, фізичний і психічний спокій.
У подальшому періоді реабілітації можливе призначення фізіотерапії, лікувальної фізкультури, санаторно-курортного лікування.
Бактеріальний
Тривалість перебігу гострого бактеріального гастроентериту становить від 3 до 7 днів. Легка форма не вимагає спеціального лікування. Хворому треба забезпечити заповнення втраченої внаслідок проносу і блювоти рідини, бажано — сольовими розчинами. Фізичний спокій і легка дієта прискорять одужання. При виявленні Хелікобактер пілорі застосовують спеціальну протимікробну терапію, при необхідності призначаються засоби, що регулюють моторику шлунково-кишкового тракту і знижують кислотність і секреторну функцію шлунка.
При захворюваннях середньої тяжкості застосовуються:
- жарознижуючі;
- протиблювотні;
- антидіарейні препарати.
В особливо важкому стані бактеріальної контамінації показано стаціонарне лікування. Призначаються антибіотики, заповнюються втрати рідини, а годівля проводиться внутрішньовенно.
Вірусний
Для вірусного гастроентериту характерне спонтанне одужання протягом 2-5 днів після появи перших симптомів. Заповнення рідини за допомогою рясного пиття, виключення твердої їжі і молочних продуктів скоротять період відновлення.
У період лікування захворювання для запобігання зневоднення важливо вживати велику кількість рідини
При тяжкому стані дитину необхідно госпіталізувати. В стаціонарних умовах застосовують противірусні препарати, парентеральная регідратація і спеціальне годування.
Паразитарний
Лікування паразитарної інвазії проводиться під обов’язковим наглядом лікаря-паразитолога. Терапія обов’язково включає в себе призначення вітамінних комплексів, спеціальних протипаразитарних препаратів. У терапії хронічного гастроентериту важливе значення має дієта і психологічний комфорт дитини.
Алергічний
Алергічний гастроентерит не є первинним ураженням слизової оболонки шлунка і кишечника. Лікування запалення травної системи як ознаки алергічної реакції має бути системним. В першу чергу необхідно виявити алерген, потім призначається сувора гіпоалергенна дієта. Як правило, цього буває достатньо для усунення основних симптомів. При шкірних проявах алергічної реакції призначаються антигістамінні препарати.
