Гіпотиреоз у дітей (вроджений і набутий): симптоми і лікування

Симптоми гіпотиреозу

Клініка патології яскрава. Порушення функціонування гормональної структури необоротно спричиняють зміни як зовнішність дитини, її поведінки та активності, так і в злагодженості роботи внутрішніх органів і систем.

Симптоматика гіпотиреозу видозмінюється в міру дорослішання малюка, але загальна проблема з гормональною регуляцією зберігається. Тому важливо своєчасно помітити передумови до патології.

У новонароджених малят

З моменту появи дитини на світ не завжди можна запідозрити у нього гіпотиреоз. Найбільш яскравими проявами, дають привід провести терміновий аналіз крові новонародженого, будуть:

  • вагу, що перевищує позначку 4 кг;
  • переношеність малюка, поява його після 42 тижня;
  • синюшність зони носа і губ;
  • грубість голосу;
  • відсутність першого крику;
  • відкритість рота;
  • сильний набряк обличчя;
  • ущільнення у формі бугров в надключичних виїмок;
  • відсутність здатності підтримувати стабільну температуру тіла в комфортних умовах;
  • збереження жовтушності шкірних покривів більше місяця після народження.

При вродженому гіпотиреозі щитовидна залоза не може виконувати свої функції повною мірою

Якщо подібні ознаки у малюка не проявилися, то після 1 місяця життя вони мають наступну картину:

  • проблема з терморегуляцію тіла;
  • лущення шкірних покривів і ламкість волосся;
  • зуби прорізуються пізніше, ніж у здорових однолітків;
  • втрата апетиту, у тому числі повна відмова від їжі і води на тлі зниження або збільшення маси тіла;
  • смоктальний рефлекс слабо виражений;
  • розмір мови занадто великий з-за набряку;
  • набряклість повік;
  • слабка динаміка набору ваги, зросту;
  • проблеми травлення – здуття живота, запори;
  • збої роботи нервової системи – капризи, відсутність рефлексів за віком, млявість, втома;
  • патології в роботі серцево-судинної системи – слабкість пульсу, знижений тиск;
  • погано і довго гояться пупкова рана;
  • пізніше закриття тім’ячка;
  • тембр голосу грубий;
  • слабкість м’язових тканин – пізніше освоєння здатності утримувати голову, перевертатися, сидіти;
  • статеві органи розвинені слабо.

Вкрай важливо при наявності захворювання у немовляти зберегти грудне вигодовування, яке буде позитивно впливати на динаміку одужання

Природне вигодовування забезпечує немовляті менш виражені симптоми. Пояснюється це надходженням частини гормонів з материнським молоком.

У дітей від 1 року до 3 років

У віці від року до 3 років найчастіше діагностується субклінічний гіпотиреоз у дітей, коли явна клініка відсутня. Результати аналізу крові покажуть норму гормону Т4 і підвищену концентрацію ТТГ. Вирушайте з малюком до лікаря, якщо ви помітили більшість з перерахованих нижче явищ:

  • постійні апатія, сонливість, лінь, млявість, відсутність інтересу до навколишнього світу;
  • при контакті з дітьми і дорослими дитина залишається байдужим, мовчить, не гулить;
  • слабкість м’язів;
  • сильні відставання в термінах прорізування зубів, наборі ваги, росту, навичках за віком;
  • набрякання м’язів обличчя, надмірно великий язик;
  • сухість шкіри, ламкість волосся;
  • порушення пропорцій тіла, коли тулуб довге, кінцівки – маленькі;
  • проблеми з апетитом і роботою травної системи.

У дітей старше 3 років

Після трьох років гіпотиреоз у дітей носить форму придбаного виду, але зустрічається і субклінічний. Він виявляється як порушення:

  • ваги – ожиріння;
  • зростання – карликовість, непропорційність тіла;
  • нервового розвитку – спалахи збудження, зміни настрою, сонливість, млявість;
  • міміки – вона відсутня із-за набряку особи;
  • уваги та мислення – загальмовуються;
  • серцевого ритму – слабкість, низька частота;
  • водного балансу шкіри – суха, лущиться;
  • структури волосся стоншуються і ламаються;
  • голосових зв’язок – хриплость і грубість голосу;
  • статевої системи – пізніше дозрівання;
  • розмір внутрішніх органів збільшений.
Увага! Інформація на порталі носить ознайомлювальний і інформаційний характер, пам'ятайте що самолікування краще замінити походом до лікаря і професійною консультацією. Не займайтеся самолікуванням і завжди звертайтеся до професійних лікарів.