Клостилбегіт при плануванні вагітності: схема прийому препарату для стимуляції овуляції

Показання та механізм дії

Приймати Клостилбегіт можна виключно при наявності показань. До них відносяться:

  • аменорея (дисгонадотропная) – з-за збоїв виробництва гормонів не настає менструація;
  • безпліддя (ановуляторное) – відсутність овуляції, як підсумок — неможливість зачаття;
  • аменорея (постконтрацептивная форма) — скасування гормональних протизаплідних засобів призводить до відсутності менструації;
  • вторинна аменорея – відсутність менструацій більше 6 місяців;
  • синдром Кіарі-Фроммеля — комплекс проявів: аномально тривала лактація, відсутність місячних, атрофія статевих органів;
  • синдром полікістозних яєчників — в роботі ендокринної системи відбувається збій, який призводить до відсутності чи нерегулярності овуляції;
  • галакторея — пухлина гіпофіза, що призводить до вироблення грудного молока до народження дитини;
  • олігоменорея – проміжок між менструаціями складає 40 діб і більше;
  • андрогенна недостатність – в організмі не вистачає статевих гормонів;
  • олігоспермія — чоловіча насіннєва рідина не містить достатньої кількості сперматозоїдів.

Клостилбегіт широко застосовується для стимуляції овуляції. Перш ніж розпочинати терапію, необхідно обстежитися під керівництвом лікаря. Ця обережність дозволяє максимально точно визначити причини виниклого безпліддя.

Нестероїдний лікарський препарат потрапляє в жіночий організм і починає взаємодіяти з рецепторами естрогенів у центральній частині проміжного мозку і яєчниках. У малих дозах Клостилбегіт стимулює виробництво пролактину, гонадотропних гормонів, що призводить до активізації овуляції. Фолікул починає збільшуватися, яйцеклітина в ньому визріває і готується перейти в маткову трубу для запліднення. Якщо після тривалого застосування Клостилбегита вагітність все ж не настає, пацієнтку направляють на додаткове обстеження.

Увага! Інформація на порталі носить ознайомлювальний і інформаційний характер, пам'ятайте що самолікування краще замінити походом до лікаря і професійною консультацією. Не займайтеся самолікуванням і завжди звертайтеся до професійних лікарів.