Конюнктивіт у дитини: лікування очей, симптоми з фото та профілактика захворювання

Кон’юнктивітом називають запалення зовнішньої оболонки ока, викликане впливом різних факторів. Це стан частіше виникає у дітей, має різні види та особливості перебігу. Що робити, якщо у дитини почервоніли очі, а після сну ще й повіки склеюються? Скільки часу лікується кон’юнктивіт? Розглянемо різновиди захворювання, причини його розвитку, а також способи діагностики і терапії кон’юнктивіту.

Що таке кон’юнктивіт і чим він небезпечний для дітей?

Кон’юнктивіт спостерігається у людей різного віку, але особливо часто патологічний процес розвивається у дітей. Крім неприємних симптомів, що викликають незручності, це захворювання загрожує ускладненнями.

Чому кон’юнктивіт необхідно лікувати? Без правильної терапії він може стати хронічним, тобто захворювання буде постійно повертатися і нагадувати про себе раптовими почервонінням очей. Лікувати хронічну хворобу складніше і довше, ніж гострий процес.

Найпоширенішими ускладненнями кон’юнктивіту є захворювання інших відділів очі:

  • Запалення рогівки, яке називається кератитом. Це стан веде до помутніння верхньої оболонки ока. Кератит може бути поверхневим і глибоким. Другий тип передує утворенню рубців на поверхні ока, що знижує якість зору.
  • Кон’юнктивіт у дітей і дорослих може стати початком блефариту — запалення століття.
  • Деякі види вірусного кон’юнктивіту протікають вкрай болісно і можуть призвести до повної втрати зору.

Причини виникнення захворювання очей

Причини виникнення кон’юнктивіту різноманітні. Якщо говорити про дітей, то тут можна виділити декілька найбільш ймовірних чинників:

  • попадання в очі інфекції від брудних рук, якими дитина періодично стосується особи;
  • розвиток кон’юнктивіту на тлі ГРВІ — віруси часто потрапляють в очі носослезным каналах;
  • алергія на пилок, домашній пил або шерсть тварин;
  • травмування ока;
  • зниження імунітету.

Види і симптоми кон’юнктивіту, інкубаційний період

Дитячий кон’юнктивіт може мати різну етіологію. На сьогоднішній день фахівці виділяють три основних види захворювання. Розглянемо, як розпізнати кожен з них по симптомам і особливостям перебігу.

Бактеріальний

Даний вид характерний в основному для пацієнтів дитячого віку. Збудниками цієї форми недуги є кілька різновидів бактерій — стафілококи, стрептококи, пневмококи, хламідії. Для більшості видів бактеріальної інфекції характерно виділення гною з ока, що видно на фото.

Бактеріальний кон’юнктивіт

Іншими особливостями захворювання є почервоніння очного білка (іноді незначне), відчуття стороннього тіла в оці, неможливість відкрити повіки після сну через злипання. Також спостерігається сльозотеча, боязнь світла, виражена набряклість слизової оболонки та кон’юнктиви, підвищення температури тіла, загальна слабкість. Інкубаційний період при наявності бактеріальної інфекції зазвичай невеликий і становить 24-48 годин.

Вірусний

Цей вид кон’юнктивіту може супроводжувати вірусного захворювання (краснусі, вітряній віспі, грипу) або бути ізольованим – викликатися энтеровирусом, аденовірусом, герпесом і т. д. Найбільш небезпечними вважаються такі збудники, як герпес і аденовірус, так як вони можуть викликати кератокон’юнктивіт. Ця недуга часто супроводжується больовим синдромом і веде до зниження якості зору.

Даний тип захворювання заразний, інкубаційний період може становити від 4 до 12 днів. Симптоми залежать від типу збудника:

  • може спостерігатися сльозотеча, значне почервоніння кон’юнктиви, набряк;
  • на столітті можуть утворюватися бульбашки з рідиною, які виглядають прозорими, збільшуються лімфовузли за вухами;
  • захворювання починається спочатку на одному оці і майже завжди переходить на другий.

Вірусний кон’юнктивіт

Алергічний

Цей вид кон’юнктивіту виникає як реакція організму на алерген. Даний тип захворювання з’являється самостійно, але іноді супроводжується тривалим риніт, алергійний кашлем, чханням, кропив’янкою та іншими недугами.

Крім почервоніння і набряку кон’юнктиви, цьому стану супроводжують свербіж, печіння, а також відчуття стороннього тіла в очах. Алергічний кон’юнктивіт не заразний, протікає без наявності гною, але іноді призводить до атрофії кон’юнктиви внаслідок порушення процесу її живлення або до запалення рогівки.

Алергічний кон’юнктивіт

Діагностичні методи

Щоб якісно та швидко вилікувати кон’юнктивіт, важливо правильно провести діагностику захворювання. Лікування залежить від етіології процесу. Зазвичай лікар діагностує хворобу, оглядаючи і опитуючи пацієнта:

  • Вірусний тип найчастіше поєднується з ГРВІ або виявляється у хворого після спілкування з зараженим людиною. При виникненні сумнівів лікар призначає цитологічне дослідження мазка або зіскрібка з кон’юнктиви, що дозволяє визначити етіологію захворювання.
  • Бактеріальна різновид інфекційного кон’юнктивіту характеризується значною кількістю гнійного відокремлюваного з ока. В окремих випадках лікар може порекомендувати здати аналіз виділень з ока, щоб визначити тип збудника. Для цього виконується бактеріологічне дослідження для визначення титру антитіл.
  • Алергічну форму діагностують на підставі опитування пацієнта. Якщо симптоми захворювання проявляються найбільш яскраво після контакту з можливим подразником, можна зробити висновок про розвиток кон’юнктивіту даного типу.
    • Рекомендується консультація лікаря-алерголога, який може призначити шкірно-алергічну, кон’юнктивальну, під’язикову проби.
    • Мікроскопічне дослідження кон’юнктивального зіскрібка покаже наявність еозинофілів.

Щоб швидко вилікувати кон’юнктивіт, важливо правильно визначити етіологію захворювання

Лікування кон’юнктивіту в залежності від його типу

Лікування кон’юнктивіту у дітей не повинно проводитися без консультації з лікарем — педіатром або офтальмологом. Фахівці попереджають, що при виявленні таких симптомів слід негайно звернутися до лікаря:

  • поява прозорих бульбашок на слизовій століття (фолікул);
  • світлобоязнь;
  • стан дитини не поліпшується після двох днів лікування;
  • якщо захворіла дитина віком до року.

У зазначених випадках показана комплексна терапія, а динаміка одужання повинна контролюватися лікарем. При встановленні конкретного типу захворювання і його збудника призначається курс певних препаратів. Розглянемо основні методи лікування.

Для кожного виду кон’юнктивіту застосовуються окремі краплі

Вид кон’юнктивіту Способи лікування Препарати
Бактеріальний Антисептичні краплі, антибіотики для місцевого застосування. При тяжкому перебігу антибіотики призначають всередину.
  • Офтальмодек (антисептичний препарат);
  • Левоміцитин, Тобрадекс Тобрекс Флоксал (антибіотики).
Вірусний Промивання ока фізрозчином, антисептичними розчинами. Показано застосування імуномодулюючих препаратів. В разі приєднання бактеріальної інфекції лікар може призначити антибіотики.
  • фізіологічний розчин NaCl, Офтальмодек, Альбуцид;
  • краплі з інтерфероном – Офтальмерон, Полудан, Актипол;
  • при аденовірусної та герпетичному кон’юнктивіті терапія доповнюється противірусними мазями — Флореналь, Теброфеновой мазь, Бонафтон.
Алергічний Дуже важливо виявити алерген і усунути його вплив на організм. Показано застосування антигістамінних препаратів, для закапування використовуються протиалергічні краплі. Гормональні препарати показані при тяжкому перебігу хвороби.
  • всередину показаний Фенистил, Зодак;
  • антигістамінні препарати в очі – Аллергодил, Опатанол®;
  • краплі з вмістом гормонів Loteprednol.

Як правило, необхідно закапувати по 1-2 краплі зазначених препаратів кожні чотири години. При тяжкому перебігу захворювання рекомендується проводити процедуру частіше – 5-6 разів на день.

Будь-яку мазь краще закладати на ніч. Для цього потрібно злегка відтягнути нижню повіку і видавити на слизову оболонку смужку препарату.

Особливості терапії новонароджених і малюків до року

Дитину до року з ознаками кон’юнктивіту треба неодмінно показати лікарю. Часто у маленьких дітей діагностують дакріоцистит. Цей стан характеризується порушенням відтоку сльози з ока внаслідок закупорки носослізного каналу. Слізна рідина накопичується в оці, час від часу витікаючи назовні. Порушення природного відтоку рідини веде до того, що в слізному мішку починають розмножуватися бактерії, з-за чого розвивається інфекційна форма кон’юнктивіту.

При наявності дакріоциститу слід в першу чергу вирішити проблему закупорки каналу, тоді і захворювання не буде постійно повертатися. Пробити тонку плівку, яка закриває канал, можна консервативним способом – за допомогою сеансів масажу. Якщо зазначені заходи не допомогли, і канал не відкрився сам протягом 3-4 місяців, показана спеціальна процедура під назвою «зондування». Як правило, її виконують до досягнення дитиною однорічного віку.

Якщо ж у малюка діагностований інфекційний тип захворювання, лікар, як правило, призначає краплі для очей. Маленьким дітям до 2 років рідко рекомендують закладати за повіку мазь. При необхідності препарат потрібно наносити спочатку на палець, а потім — на повіку. В іншому випадку можна травмувати дитину твердим дозатором тюбика.

При підозрі про наявність кон’юнктивіту у новонародженого необхідно відразу ж звернутися до лікаря

Через скільки часу проходить кон’юнктивіт?

Як правило, захворювання піддається лікуванню і повністю проходить протягом тижня. Однак у деяких випадках цей строк може бути довшим:

Увага! Інформація на порталі носить ознайомлювальний і інформаційний характер, пам'ятайте що самолікування краще замінити походом до лікаря і професійною консультацією. Не займайтеся самолікуванням і завжди звертайтеся до професійних лікарів.