Кровотеча при вагітності на ранніх термінах: причини кровянистих виділень

Близько 70% вагітних стикаються з кров’яними піхвовими виділеннями, і лише у 12% з них відбувається викидень. В інших випадках жінки благополучно доношують і народжують здорового малюка. Чому трапляються кровотечі, як виглядають виділення і небезпечно такий стан? Чи потрібно звертатися до лікаря, якщо кров пішла раптово, але незначно, і пацієнтка почуває себе добре?

Які виділення з піхви вважаються нормальними під час вагітності?

Будь-які піхвові виділення можуть бути варіантом норми або ознакою патології, диференціювати одне від іншого може гінеколог, спираючись на результати проведеної діагностики. На ранніх термінах вагітності за роботу дітородних органів відповідає гормон прогестерон, а в другому триместрі – естроген. Саме вони відповідальні за характер виділяється з піхви, секрету.

На різних термінах нормальними є виділення (по тижнях):

  • 1-3 – слизові виділення з червоними прожилками або жовті, коричневі виділення, що тривають декілька діб;
  • 4–густий білий секрет, можливі червоні вкраплення;
  • 5-12 – прозоре або біле відокремлюване, яке іноді може мати легкий кислий запах;
  • 13-25 – рідкий прозорий секрет, кількість якого, порівняно з 1-м триместром, збільшено;
  • 26-36 – рясне біле відокремлюване з кислим запахом;
  • 37-40 – помірний обсяг секрету з білястим кольором;
  • перед пологами – слиз з кров’яними прожилками.

Кров’яні виділення, які з’являються з 4-6 тижні і йдуть до кінця 12-го тижня вагітності, можуть бути:

  • прозорими з 2-3 краплями крові;
  • рожевими;
  • коричневими;
  • червоними.

Якщо вони йдуть один раз і не супроводжуються хворобливими відчуттями, то турбуватися не про що. Проте ідеальний варіант – світлі, майже прозорі виділення. Вони свідчать про нормальну роботу статевих органів, зміни епітеліального шару матки і відсутності ознак наявності патологічних мікроорганізмів.

Увага! Інформація на порталі носить ознайомлювальний і інформаційний характер, пам'ятайте що самолікування краще замінити походом до лікаря і професійною консультацією. Не займайтеся самолікуванням і завжди звертайтеся до професійних лікарів.