Методи діагностики
Для визначення типу лімфаденіту може знадобитися консультація лікарів різних спеціалізацій – педіатра, ЛОРа, гематолога, хірурга, інфекціоніста, стоматолога і т. д. Діагностика передбачає:
- загальний огляд, перевірка лімфовузлів;
- загальний аналіз крові;
- імуноферментний аналіз, спрямований на виявлення туберкульозу, сифілісу, Сніду, аутоімунних захворювань і т. д.;
- біохімічний аналіз крові для виявлення аутоімунних захворювань, онкології;
- бакпосів, завдання якого — виявити збудника хвороби;
- УЗД, МРТ, КТ.
Для виключення туберкульозу необхідно зробити флюорографію або рентген легенів. При підозрі на рак може знадобитися біопсія.
Особливості лікування лімфаденіту у дітей
Після того, як буде встановлена причина лімфаденіту, лікар підбере схему лікування, спрямовану на викорінення основного захворювання. Після його усунення лімфовузли, як правило, приходять в норму.
Терапія може передбачати вживання певних ліків (антибіотиків, противірусних препаратів і т. д.), хірургічне втручання, фізіотерапію. Традиційне лікування можна непогано поєднувати з народними засобами для зміцнення імунітету.
Медикаментозна терапія
Лікар призначає антибіотики, якщо лімфаденіт спровокувала бактеріальна інфекція, а також при наявності гною. Це буває при захворюваннях ЛОР-органів, хворобах, пов’язаних з зубами, і т. д. Якщо проблема більш серйозна (туберкульоз, сифіліс), схема лікування антибіотиками не обмежується і передбачає прийом цілого ряду лікарських препаратів.
Вірусна інфекція не лікується антибіотиками. Це означає, що якщо збільшення лімфовузлів спровокував вірус (грип, застуда, мононуклеоз), необхідний прийом противірусних препаратів (рекомендуємо прочитати: як лікується хронічний мононуклеоз у дітей?). Якщо запалення лімфовузлів викликав грибок, визначається його тип, після чого призначаються відповідні ліки.