Отит у дітей: симптоми і лікування запалення середнього і зовнішнього вуха в домашніх умовах

Гостра вушна біль доставляє дискомфорт, робить малюка примхливим і плаксивим — погано стає і дитині, і мамі, яка не знає, чим його підтримати. Щоб бути «збройним», потрібно знати якомога більше про свого «ворога». Пропонуємо дізнатися, що таке отит, і як з ним боротися.

Отит — досить часте захворювання у дітей молодшого віку

Що таке отит і чим він небезпечний для дитини?

У медицині запалення вуха носить назву «отит». Під це поняття підпадають всі різновиди запалень вуха — воно може мати гострий або патологічний перебіг. За статистикою, до 30% всіх захворювань вуха, горла і носа припадає на отит в гострій стадії. Більша частина дітей захворює їм в молодшому віці.

У дітей дошкільного віку найчастіше діагностується захворювання середнього вуха. Гострі стани потребують термінового кваліфікованому лікуванні, несвоєчасна допомогу може призвести до ослаблення слухової функції, приглухуватості. Небезпечні наслідки — в запущених випадках може розвинутися менінгіт, пухлини головного мозку та інсульт.

Причини виникнення запалення вуха у дітей

Зазвичай отит є наслідком простудних захворювань, зараження бактеріальної або вірусної інфекцією. Всі захворювання носоглотки супроводжуються рясним виділенням слизу. В гіршому випадку ці виділення потрапляють в євстахієву трубу, порушується циркуляція повітря в барабанній порожнині, її клітини починають виділяти запальний секрет.

Погіршити ситуацію можуть стрептококові та стафілококові мікроорганізми. Причинами захворювання можуть стати:

  • інфекції ЛОР-органів;
  • захворювання носоглотки, риніти, викривлення перегородки, аденоїди;
  • переохолодження;
  • травми вуха.

Отит середнього вуха в гострій формі розвивається при ослабленому імунітеті, до групи ризику належать діти:

  • з анемією;
  • з дистрофією;
  • з хронічними захворюваннями ЛОР-органів;
  • схильні до алергічних реакцій;
  • страждають рахітом;
  • мають захворювання крайньої форми імунодефіциту: цукровий діабет, СНІД, лейкоз.

У дітей дошкільного віку запалення часто стає наслідком переохолодження. Слуховий прохід дитини ще формується і поки не має таких вигинів, як у дорослої людини, тому потік холодного повітря проникає безпосередньо в середнє вухо, провокуючи отит.

Види і симптоми отиту

Запалення вуха можна кваліфікувати за різними критеріями. За типом перебігу їх ділять на хронічні та гострі форми, за походженням отит буває інфекційних, алергічних або травматичним. За місцем локалізації виділяють зовнішній, середній і внутрішній отит. Також захворювання поділяється за типом запалення. У кожному випадку клінічна картина буде відрізнятися.

Гострий і хронічний

В залежності від тривалості перебігу хвороби виділяють наступні види отиту:

  • гострий — до 20 днів;
  • підгострий — до 3 місяців;
  • хронічний — до 6 місяців.

Якщо з першою формою все зрозуміло — це стадія запалення і лікування, причини розвитку хронічного отиту поки не ясні. Найчастіше ця форма прогресує на тлі запалення середнього вуха, визначити її можна за такими ознаками:

  • періодичне виділення гною;
  • явне погіршення слуху;
  • незагойні ушкодження барабанної перетинки.

За місцем локалізації запалення картина може доповнюватися іншими симптомами. Серед них — виникнення гострого болю при перепадах тиску, закладеність вуха, неприємний шум.

Зовнішній, середній і внутрішній

Подібна класифікація залежить від місця локалізації хвороби. Барабанна перетинка є умовною межею, що ділить вухо на зовнішню і середню частину. Внутрішню частину органу складає равлик з розташованої там рідиною. Залежно від клінічної картини можна виділити такі форми захворювання:

  • Зовнішня форма ділиться на 2 підтипи: обмежену і дифузну. У першому випадку у хворого з’являється гнійне новоутворення на зовнішньому слуховому проході. Його виникнення часто пов’язано з дрібними механічними травмами, інфекціями та іншими загальними захворюваннями. Дифузний підвид отиту стає наслідком розвитку хронічної гнійної форми. Бактерії потрапляють в підшкірну жирову клітковину, починається запальний процес. Пацієнт страждає від болю у вусі, що посилюється при дотику до нього. Картина може доповнюватися виділеннями гною з характерним запахом.
  • Середня форма виникає в результаті захворювань носоглотки. Через накопичену слиз інфекція проникає в євстахієву трубу, де згодом запалюються тканини. Середній отит у новонароджених часто викликаний попаданням навколоплідних вод. На початковій стадії захворювання з’являється шум у вухах, слух може погіршуватися, однак температура залишається в нормі. Всього виділяють три стадії розвитку захворювання, гостра біль і жар можуть перетікати в гнійний отит, видужання настає через 2-3 тижня.
  • Внутрішній отит названий окремим терміном – «лабіринтит». Симптоматика запального процесу внутрішньої частини вуха включає приглухуватість, головний біль, вестибулярні порушення, у тому числі запаморочення, нудоту.
  • Гнійний, ексудативний і катаральний

    Отит середнього вуха – найчастіша форма захворювання у дітей до двох років. Ураження середньої частини органа слуху поділяється на види, що відрізняються симптомами та ступенем тяжкості. Форми хвороби залежать від причин її появи та поділяються на:

  • Катаральний отит – інфекційна форма захворювання, часто передує появі гною (докладніше в статті: катаральний отит у дітей: симптоми і лікування). Причинами такого запалення стають ГРВІ та грип. До характерних ознак відноситься гостра інтенсивна біль, що віддає в голову і щелепу, зниження слухової здібності, підвищення температури, можливо почервоніння в області вушної раковини.
  • Гнійний отит зазвичай стає наслідком некоректного або несвоєчасного лікування катаральної форми захворювання. Він супроводжується нагноєнням слизової оболонки вуха, звідки виділяється ексудат характерний. Ця різновид запалення вважається найбільш небезпечною, оскільки можливе проникнення гною в черепну порожнину. Симптоматика: плаксивість, зниження апетиту і смоктального рефлексу у дитини, підвищення температури тіла, погіршення слуху, підвищення артеріального тиску, можлива блювота. Старша дитина може скаржитися на відчуття закладеності у вусі, зниження якості слуху, швидку стомлюваність, поява виділень.
  • Ексудативний отит найчастіше вражає дітей старше 2 років (докладніше в статті: ексудативний отит у дітей: симптоми і лікування). Запальний процес провокує вироблення ексудату, що накопичується в вушниці. Складність діагностики цієї форми полягає у відсутності яскравих симптомів. Дитина може помітити лише шум у вухах або незначне погіршення слуху. При несвоєчасному лікуванні гостра ексудативна форма перетікає в хронічну.
  • Діагностика

    Діагностувати отит і його форму зможе отоларинголог. З допомогою вушного дзеркала він оцінить стан зовнішнього слухового проходу і барабанної перетинки. При необхідності лікар візьме ексудат для бактеріологічного аналізу.

    Якщо дитину турбують вуха і існують підозри на отит, необхідно звернутися до отоларинголога

    Якщо з якихось причин діагностика утруднена, фахівець може застосовувати комп’ютерну томографію скроневих кісток, що дозволить розпізнати стан вушних порожнин.

    При хронічних формах отиту у дітей важливу роль відіграють дослідження слухової функції. Лікар визначає прохідність слухових проходів, використовується аудіометрія і акустична імпедансометрія. Мамам ж важливо знати, як в домашніх умовах зрозуміти, що запальний процес почався. Дитина старше 4 років поскаржиться на біль, перевірити наявність захворювання у маленьких дітей допоможуть наступні ознаки:

    • дитина вередує, не може заспокоїтися навіть на руках;
    • малюк відмовляється від грудей або пляшечки, при спробі смоктання починає плакати, так як біль посилюється;
    • малюк намагається повернутися на хворе вухо, постійно чіпає його руками;
    • при спробі натиснути на вухо або відтягнути мочку, дитина починає плакати сильніше.

    Отит – це захворювання, яке потребує ранньої діагностики. Своєчасне лікування дозволить уникнути ускладнень, не допустити поширення запалення.

    Перша допомога

    Призначати курсову терапію повинен лікар після огляду.

    Однак якщо дитина скаржиться на біль у вусі, а потрапити до фахівця в найближчі години можливості немає, варто надати дитині першу допомогу.

    Вона полягає не в лікуванні, а в полегшенні неприємних проявів хвороби, адже малюкові складно переносити біль. Постарайтеся заспокоїти дитину, зменшити больовий синдром, а потім вирушайте до лікаря.

    Знеболюючі та жарознижувальні

    Перше, що потрібно зробити — зняти біль. Усувають її нестероїдні протизапальні засоби — вони знеболюють, чинять протизапальну та жарознижувальну дію, але не лікують захворювання. Дітям до 2 року життя дозволено лише два подібних речовини – парацетамол та ібупрофен. На їх основі створені лікарські препарати у різних формах: сироп, суспензія, таблетки, свічки. Найчастіше дітям призначаються:

  • Нурофен в суспензії. Дозволено з 1 місяця життя.
  • Панадол. Форма випуску залежить від віку дитини.
  • Ибуклин. Призначається тільки дітям старше 3 років.
  • Назальні судинозвужувальні засоби

    Судинозвужувальні краплі назальні обов’язково призначаються при отиті, при цьому не важливо — дихає ніс чи ні. Вони дозволяють зменшити набряк слизової оболонки євстахієвої труби, що знижує біль. Для однорічних дітей використовують:

    Увага! Інформація на порталі носить ознайомлювальний і інформаційний характер, пам'ятайте що самолікування краще замінити походом до лікаря і професійною консультацією. Не займайтеся самолікуванням і завжди звертайтеся до професійних лікарів.