Пектусин для дітей: інструкція по застосуванню сиропу та таблеток у віці 2-3 років

Кашель — це природна захисна реакція організму на роздратування дихальних шляхів. У дошкільному і молодшому шкільному віці кашель стає частим симптомом простудних захворювань, особливо в холодну пору року. Лікування може тривати кілька тижнів і місяців, тому дуже важливо підібрати препарат, який не тільки швидко допоможе дитині, але і не буде представляти для нього небезпеки. Таким засобом є Пектусин.

Властивості, склад та форми випуску препарату Пектусин

Пектусин — це комбінований препарат, що містить рослинні компоненти і володіє протизапальною і протимікробною дією. Ліки випускається у вигляді білих таблеток по 10 штук в упаковці. Завдяки евкаліпту і ментолу засіб надає анестезуючий, протизапальний і знезаражуючий ефект. В одній таблетці міститься:

  • рацементол — 1 г;
  • масло евкаліпта прутовидного — 500 мкг;
  • натрієва сіль карбоксиметилцелюлози — 0,012 г;
  • стеарат кальцію — 0,0035 г;
  • цукрова пудра — 0,75 р.

В аптеках покупці часто цікавляться, чи проводиться зазначене ліки в рідкому вигляді (наприклад, в якості сиропу), адже дітям дошкільного віку легше приймати сироп, ніж таблетки. Дійсно, існує аналог, який носить назву Пертусин. Цей препарат випускається у вигляді сиропу, розлитого в баночки по 50 і 100 мл Склад багато в чому ідентичний таблеткам Пектусина: ефірні олії ментолу та евкаліпта, екстракт чебрецю, цукор, натрієва сіль, кальцію стеарат, тальк.

Препарат полегшує кашель і запобігає блювотний рефлекс, тому його часто призначають при сухому кашлі. Крім того, рослинні складові підсилюють роботу епітеліальних війок бронхів, які виводять мокротиння назовні.

Показання та протипоказання до використання

Показання до застосування препарату — полегшення стан малюка і позбавлення від кашлю. Засіб призначається при патології дихальної системи:

  • бронхіті;
  • тонзиліті;
  • фарингіті;
  • трахеїті;
  • ларингіті;
  • коклюші.

Крім вищевказаних захворювань таблетки або сироп можуть призначати при муковісцидозі, пневмонії, хронічної обструктивної хвороби легень. Іноді кошти використовуються при туберкульозі легень у дітей.

Застосування Пектусина виключено при наявності у хворого алергії на один з компонентів препарату. Також протипоказано його вживання при цукровому діабеті, бронхіальній астмі, смазмофилии і стенозуючому ларингіті.

До застосування лікарського засобу слід ставитися обережно. При передозуванні сиропом Пертусин отмечалсь ознаки отруєння: блідість, запаморочення, апатія, тремор кінцівок, назальне кровотеча, непритомність. При появі одного з цих станів вживання ліків слід припинити.

Пектусин застосовується при кашлі різної етіології

Інструкція по застосуванню для дітей з дозуванням

Пектусин призначається дітям старше 7 років. Пацієнтам молодшого віку приймати його заборонено. Діти і дорослі вживають по 1 таблетці 3-4 рази на день. Таблетка кладеться під язик до повного розсмоктування.

Дітям молодшого віку зазвичай дають Пертусин сироп. Дозування і частота застосування залежать від віку. Згідно інструкції, сироп протипоказаний новонародженим та дітям до року, дітям 1-2 років засіб призначається лікарем у виняткових випадках. Навіть у більш старшому віці (для дітей від 3 років) препарат необхідно застосовувати з обережністю, спостерігаючи за реакцією дитини після кожного прийому.

До 6 років рекомендується розбавляти сироп водою з-за його специфічного смаку — так дитині буде легше його проковтнути, і засіб не викличе блювотного рефлексу. В таблиці зведені інструкції по застосуванню препаратів з дозуванням за віком:

Препарат Вік дитини, років Разова доза Кількість прийомів на день
Пертусин 1-3 0,5 чайної ложки 1
3-6 2,5-5 мл 3
6-12 5-10 мл 3
Старше 12 10 мл 3
Пектусин Старше 7 1 таблетка 3-4

Пектусин — це лікарський засіб, який слід приймати лише за призначенням лікаря. Саме педіатр здатний визначити, чи безпечно давати дитині цей препарат, і як довго їм слід лікуватися.

Увага! Інформація на порталі носить ознайомлювальний і інформаційний характер, пам'ятайте що самолікування краще замінити походом до лікаря і професійною консультацією. Не займайтеся самолікуванням і завжди звертайтеся до професійних лікарів.