Резус-фактор у батьків позитивний, у дитини – негативний: чому?

Дітям передаються у спадок не тільки схожі з батьківськими зовнішність і фігура. Вони отримують цілий генетичний набір батька і матері, то ж саме стосується таких явищ, як розвиток і функціонування організму, всіляких спадкових захворювань систем і органів, навіть самих дрібних деталей (наприклад, структури волосся і нігтів). Кров і її параметри не є винятком. З резус-фактором крові пов’язано багато нюансів при зачатті і подальшої беременнотсти.

Що таке резус-фактор?

Група крові і резус-фактор (Rh) у людини незмінні протягом усього життя. Ці характеристики, що передаються у спадок, закладаються при вагітності. Резус формується вже на 7-8 тижні після зачаття. Не кожна вагітна жінка знає, який саме вплив може надавати параметр на виношування дитини і на можливість завагітніти.

Для початку варто розуміти, що значить резус-фактор. Під ним мається на увазі білок, який локалізується в еритроцитах. Його наявність робить резус-фактор позитивний, відсутність – негативним. Цей параметр не впливає на життєдіяльність людини або його здоров’я.

Проблеми виникають, коли жінка і чоловік планують зачаття, із-за ризику конфлікту резус-факторів. Різні резус-фактори зустрічаються рідко, тому що у 85% людей білок у крові присутній, і лише решта 15 % народжуються з від’ємним показником.

Свою назву параметр отримав на честь макаки по імені «Резус», яка брала участь у дослідницьких експериментах. Для його позначення прийнято використовувати латинську букву D. Якщо він позитивний, ставлять заголовну літеру D (вона є домінантною), негативний – d(позначає рецесивний ген).

Позитивний і негативний

Поєднання існуючих резус-факторів дає дитині один з варіантів, позитивний чи негативний. Виділяються 3 можливі комбінації:

  • DD;
  • dd;
  • Dd.

Здавалося б, позитивний резус фактор, з’єднуючись з негативним, пригнічує його, будучи домінантним геном, і малюк повинен бути з позитивним параметром. Так відбувається не у всіх випадках такого поєднання. Результатом різних резус-факторів у батьків періодично стає негативний ген у новонародженого малюка. Інколи навіть якщо в обох позитивні характеристики крові, дитина може народитися з негативним геном. Не потрібно звинувачувати чоловіка у зраді, адже це цілком нормальне явище.

Основна небезпека в неспівпадінні резус-факторів у матері і батька обумовлена розвитком резус-конфлікту при вагітності. Це загрожує серйозними наслідками. Білок в крові малюка сприймається материнським організмом з негативним резусом як сторонній елемент, що провокує вироблення антитіл, дія яких спрямована на боротьбу з невідомими материнському клітинами організму дитини. Виношування маляти буде дуже складно, і у нього може розвинутися:

  • анемія;
  • жовтяниця;
  • ретикулоцитоз;
  • еритробластоз;
  • водянка;
  • набряковий синдром.

Останні два випадки можуть закінчитися загибеллю дитини. З цієї причини важливо під час планування зачаття пройти тест на сумісність матері і батька, щоб уникнути ускладнень.

Як успадковується?

Група крові буває 4 типів (перша, друга, третя і четверта) і успадковується дитиною від матері та батька, як та її резус-фактор. Для розуміння, чому може виникнути резус-конфлікт, треба трохи заглибитися в генетику. Всі клітини в організмі людини, за винятком репродуктивних, мають по 2 хромосоми домінантних і рецесивних генів. При заплідненні яйцеклітини сперматозоїдом відбувається формування нової клітини з унікальним набором хромосом, отвественным за зовнішні і внутрішні характеристики немовляти.

У таблиці представлена інформація про резус-факторі дитини в залежності від того, які Rh мають батько і мати:

Батько/Мати DD Dd dd
DD + + +
Dd + +/- +/-
dd + +/-

Негативний резус у 100% випадків виникає у малюків, чиї батьки також з негативним Rh. При інших поєднаннях ймовірно поява будь-якого резус-фактора. Підлогу батьків не важливий. На процес впливає виключно домінантний ген.

Резус-конфлікт відбувається, якщо в мами негативний Rh, а у плода — позитивний. Її організм не знайомий з новими клітинами дитини. Однак проблема виникає менш ніж у половині всіх випадків, оскільки потрібно, щоб відбулося змішання крові малюка і матері, а при вагітності цього не відбувається, оскільки плацента захищає плід. Подібне явище спостерігається при:

  • викидень;
  • аборті;
  • позаматкової вагітності;
  • кровотечах протягом всього періоду виношування.

З цієї причини при першій вагітності таке явище малоймовірне. Ризик підвищується при повторних зачатиях.

Чи може у батька та матері з позитивним резусом народитися дитина з негативним?

Чи можна народити немовля з негативним резусом, якщо у мами і тата він позитивний? Таке явище не вважається патологією або відхиленням і не свідчить про невірність чоловіка.

Резус передається дитині з батьківськими генами. У чоловіка за позитивний Rh відповідає пара генів. Він з’являється в двох комбінаціях:

  • Перша — DD. Обидва гена домінантні. Вони зустрічаються у 45% чоловіків з позитивним резусом. У такому разі малюк завжди народжується резус-позитивним.
  • Друга — Dd. Гетерозиготність резусу дозволяє передати плоду домінантний ген у половині випадків, з чого випливає, що ймовірність передачі рецесивного негативного гена становить 50%. Кількість осіб чоловічої статі з комбінацією Dd – близько 55%. Приблизно у чверті Rh-позитивних чоловіків народжуються Rh-негативні діти. Конфлікт резусів, навіть якщо в родині різні параметри, не відбувається.
  • Чи може у батьків з негативним резусом з’явитися дитина з позитивним?

    Протилежна ситуація, про яку часто запитують майбутні батьки, що планують зачаття дитини. Чи можливо, щоб у чоловіка і жінки з негативними Rh, з’явився немовля з позитивним показником? Для цього слід розглянути Rh-комбінації. Негативним резусом називають комбінацію dd, тобто поєднання двох рецесивних генів. Іншими словами, ні тата, ні мами в еритроцитах немає специфічного білка, і взятися у дитини такого антигену нізвідки. Тобто він буде володарем негативного резусу крові.

    Увага! Інформація на порталі носить ознайомлювальний і інформаційний характер, пам'ятайте що самолікування краще замінити походом до лікаря і професійною консультацією. Не займайтеся самолікуванням і завжди звертайтеся до професійних лікарів.