Характеристика хворої дитини
Дефекти розвитку розумово відсталої дитини зачіпають всі параметри особистості і людини в цілому. Органічні дефекти виливаються в такі захворювання як гідроцефалія та ДЦП. Інтелектуальні відхилення пов’язані з пошкодженням деяких коркових процесів мозку. Труднощі з пізнавальною діяльністю набувають різну форму, приводячи до неможливості навчання розумово відсталих дітей. Фізіологічні порушення призводять до зниження зору, слуху, недорозвиненості мовлення.
Психологія визначає три критерії:
Проблеми сприйняття
Уповільнене сприйняття, характерне для поведінки хворих олігофренією, не дозволяє дитині правильно оцінювати оточуючі його предмети, на впізнання знайомої речі витрачається багато часу, не виходить пов’язувати між собою різні предмети. Хворий малюк плутає схожі за звучанням слова, не розрізняє по графічному зображенню цифри, букви, предмети.
Сприйняття інформації відбувається в неповному обсязі. Малюкам важко провести аналіз і описати побачене зображення. Запам’ятавши один предмет, вони не прагнуть самостійно пізнавати інші речі, їх необхідно підштовхувати до дії. Займатися навчанням розумово відсталих дітей у звичайній школі неможливо. Досягнувши віку 8-9 років, дитина виявляє характерні особливості у поведінці виявляється нездатність до розуміння простору і часу. Хворий нездатний відрізнити праву і ліву сторону тіла, не може сам знайти туалет або свій шкільний клас.
Дитина з подібним відхиленням не орієнтується в найпростіших речах і не може відвідувати звичайну школу
Проблеми мислення і пізнання
Пізнання світу має відбуватися поетапно, але у хворих дітей цей механізм порушений. Відсутній системний аналіз предметів, дитина насилу здатний помітити зв’язок між частинами цілого. Така неуважність призводить до втрати первісного уявлення про досліджуваної їм речі. Слабка розумова активність заважає правильно оцінювати свої вчинки і дії.
Складність навчання розумово відсталих дітей пояснюється труднощами в озвучуванні преподносимой їм інформації.
Відставання в мові і розумових функцій представляє серйозні відмінності хворих малюків від звичайних. Хворі діти з великими труднощами засвоюють письмо і читання, вони неуважні, не можуть довести розпочате до належного грамотного завершення.
Емоційні та фізичні відхилення
Недорозвиненість, як свідчить психологія, помітна і в емоційному плані. Малюки зовні не виявляють своїх переживань, у них погано працюють вольові механізми, слабо розвинена активність. Відстають у фізичному розвитку, запізнюючись з освоєнням основних навичок: погано і пізно починають повзати, тримати голову, ходити. Особливістю стає і слабкий інтерес до навколишнього світу, у них не виходить розрізняти предмети, обличчя рідних і незнайомих людей, погано розвивається мова.
Трирічний хвора дитина не вміє проявлятися як особистість. Ігрова активність дошкільника складається з примітивних дій з предметами. Крім того, хворі на олігофренію не можуть обслуговувати себе, їм потрібна постійна допомога дорослих.
Ігри таких діток навіть у шкільному віці залишаються дуже примітивними
