Серозний менінгіт – швидко розвивається запальний процес, що вражає оболонку головного мозку. У 80% випадків його причиною стають віруси і бактерії. Захворювання більшою мірою схильні діти у віці 3-6 років. У медичній практиці зустрічаються випадки захворювання у школярів і дорослих людей, але їх кількість дуже мало.
Симптоми серозного менінгіту у дітей
Перші симптоми серозного менінгіту з’являються вже на 1-2 день і носять назву «менингеального синдрому». До них відносяться:
- стрімкий стрибок температури тіла та 40 градусів;
- постійний головний біль (посилюється при русі очима, яскравого світла і гучних звуках);
- судоми;
- підвищена дратівливість;
- слабкість;
- біль у м’язах і суглобах;
- проблеми в роботі ШЛУНКОВО-кишкового тракту (нудота, блювання, діарея, біль у животі);
- кашель;
- нежить;
- біль у горлі;
- пересихання в роті;
- блідість носоротового трикутника;
- почастішання пульсу;
- поява плям на шкірі;
- порушення свідомості (сповільнення реакції, оглушення);
- проблеми, викликані ураженням нервів (косоокість, утруднене ковтання);
- параліч дихальних шляхів;
- у немовлят відбувається набухання тім’ячка;
- не виходить доторкнутися підборіддям до грудей.
Симптоми серозного менінгіту можуть бути виражені різною мірою інтенсивності. Через 3-5 днів вони проходять. При їх появі необхідно відразу звернутися до лікаря і почати лікування. В іншому випадку наслідки хвороби можуть мати серйозний і незворотний характер.
Причини виникнення захворювання
Причини серозного менінгіту розрізняють за характером виникнення:
- первинні – самостійний запальний процес;
- вторинні – ускладнення вже наявної інфекційного або бактеріального захворювання.
Основним збудником інфекції є групи ентеровірусів (Коксакі, ЕСНО). Захворювання може почати розвиватися і в результаті таких вірусів, як інфекційний мононуклеоз, епідемічний паротит, грип, кір, герпес, аденовірус, аренавирус, вірус Епштейна-Барра.
Крім цього збудниками захворювання можуть бути бактерії:
- паличка Коха (туберкульоз);
- сифіліс;
- бліда трепонема.
Визначення причини виникнення серозного менінгіту є необхідним для призначення протимікробної терапії. Варто пам’ятати, що своєчасне лікування дозволяє швидко впоратися з хворобою і зводить до мінімуму ризик появи будь-яких ускладнень.
Хто перебуває в групі ризику?
Оскільки серозний менінгіт є інфекційним захворюванням, то в першу чергу він вражає людей зі слабкою імунною системою. Саме тому хвороба найчастіше зустрічається у дітей у віці 3-6 років, т. к. захисні функції організму ще до кінця не сформовані.
Серозний менінгіт може вражати також дорослих людей і дітей шкільного віку. Це можливо тільки в результаті сильного виснаження організму, хронічних захворювань, регулярних стресів, неправильного харчування, різкого переохолодження, нестачі вітамінів і мінералів. Нерідко менінгіт зустрічається у людей, хворих онкологічними захворюваннями та імунодефіцитами.
До групи ризику належать і люди, що проживають в умовах, що не відповідають вимогам санітарних норм. Такі приміщення є відмінним місцем для розмноження різних інфекцій.
Шляхи зараження
Інфекції, що викликають серозний менінгіт, потрапляють в організм різними шляхами. Іноді відбувається зараження дитини від матері під час вагітності, при переливанні крові та укусах комах і собак. Такі випадки зустрічаються вкрай рідко. Найбільш поширені шляхи — це повітряно-крапельний, водний і контактний. Розглянемо кожен з них більш детально.
Повітряно-крапельний
Повітряно-крапельним шляхом інфекція передається в тому разі, коли вона знаходиться і розмножується на слизовій оболонці дихальних шляхів хворої людини. Під час кашлю, чхання, поцілунку чи розмови вірус через слину потрапляє в повітря, швидко поширюється і осідає на слизовій носоглотки оточуючих людей.
Водний
В останні роки серозний менінгіт у дітей почав носити сезонний характер. Число хворих значно збільшується в літній час. Справа в тому, що ентеровіруси, що провокують хворобу, не гинуть у воді, тому купальний сезон створюється велика ймовірність зараження через брудну воду різних водойм і басейнів.
Контактний
На предмети, що оточують зараженої людини, постійно осідають віруси. При контакті з такими речами відбувається попадання інфекції в здоровий організм. Недотримання елементарних правил особистої гігієни, немиті овочі, питна вода поганої якості можуть стати причиною зараження інфекцією, що провокує розвиток серозного менінгіту.
Перші ознаки хвороби та інкубаційний період
Інкубаційний період захворювання складає 2-10 днів. Залежить це від імунної системи людини. До ознаками, за якими можна розпізнати менінгіт, відносяться:
- симптом Керніга – неможливо розігнути ноги, зігнуті під прямим кутом;
- симптом триніжка – не виходить рівно сидіти (тіло нахилене вперед, а голова і руки назад);
- верхній симптом Брудзинського – автоматичне згинання ніг при нахилі голови вперед;
- середній симптом Брудзинського – під час натискання внизу живота ноги мимоволі підтягуються до тулуба;
- нижній синдром Брудзинського – при спробі розігнути одну ногу друга буде згинатися;
- симптом Бехтерева – при натисканні на вилицю скорочуються м’язи особи;
- синдром Пулатова – хворобливі відчуття при різкому торканні черепа.
Ознаками ураження черепно-мозкових нервів також можуть бути:
- висока температура;
- погіршення зору і слуху;
- двоїння в очах;
- ністагм – мимовільні коливання очей;
- птоз – опускання верхньої повіки;
- косоокість;
- порушення свідомості;
- підвищена збудженість або сонливість;
- галюцинації.
Небезпечним ознакою є поява висипу. Вона має вигляд червоних або рожевих плям, які зникають при натискуванні. Спочатку вони з’являються на ногах і швидко поширюються по всьому тілу. Через кілька годин плями набувають синюшний колір з більш темною серединою.
При появі такої висипу слід негайно викликати бригаду «швидкої допомоги», інакше можливий летальний результат. Ці плями – омертвіння тканин в результаті почалося зараження крові, спровокованого менінгококом.
Механізм розвитку серозного менінгіту
Розвиток серозного менінгіту включає в себе наступні етапи:
Способи лікування менінгіту у дітей
Лікування серозного менінгіту проводиться виключно в стаціонарі під наглядом фахівців. Це необхідно для постійного спостереження і запобігання розвитку тяжких ускладнень. Курс терапії включає в себе обов’язкове медикаментозне лікування та створення всіх умов для якнайшвидшого одужання.
Схема терапії призначається тільки після з’ясування першопричини захворювання (бактерії або вірусу):
