Побічні ефекти
Препарат при правильному застосуванні добре переноситься пацієнтками. Однак можуть спостерігатися наступні побічні ефекти:
- шкірний висип;
- свербіж і печіння;
- уповільнення серцевого ритму;
- надмірне зниження тиску;
- загальна слабкість;
- нудота;
- помутніння свідомості;
- запаморочення;
- посилення потовиділення;
- запор і больові відчуття в черевній порожнині;
- погіршення зорової функції;
- набряки;
- почервоніння шкіри.
Ймовірність виникнення негативних реакцій збільшується при недотриманні дозування препарату. При передозуванні крім перерахованих побічних явищ може виникнути анафілактичний шок.
Інструкція по застосуванню Папаверину на різних термінах вагітності
При вагітності Папаверин найчастіше рекомендують у вигляді ректальних свічок або ін’єкцій. Ректальне введення вважається найбільш безпечним для майбутньої мами і плоду. При надходженні через пряму кишку ліки надає м’який ефект і не концентрується в крові. Введення Папаверину внутрішньовенно проводять в умовах стаціонару, оскільки збільшується ризик стрімкого зниження тиску.
В першому триместрі
У 1 триместрі лікарські засоби здатні вплинути на розвиток малюка в плаценті. У зв’язку з цим застосовуються медикаменти, які надають мінімальний вплив на плід. Папаверинові свічки – один з найбільш безпечних спазмолітиків на ранніх термінах вагітності.
Основна причина застосування препарату на початку вагітності – загроза викидня за тонусу матки. Ректальні свічки призначають ставити на протязі 7-10 днів до 4 разів на добу. Проміжки між введенням Папаверину повинні бути різними. В деяких випадках тривалість курсу збільшується.
Іноді фахівці радять одноразово поставити свічку з Папаверином при виникненні у вагітної неприємних відчуттів в районі живота після фізичної напруги або стресу. Уколи призначають при посиленому тонусі матки. Колять ін’єкції внутрішньом’язово. Після зняття гіпертонусу переходять на супозиторії.
Для збереження вагітності лікування Папаверином проводять у комплексі з іншими препаратами. Зазвичай причиною загрози викидня є недолік прогестерону. Папаверин добре сумісний з гормональною терапією. Основна речовина препарату допомагає відновленню нормального гормонального фону жінки.
У другому триместрі
У другому триместрі можна застосовувати Папаверин у всіх лікарських формах. Однак лікарі вважають за краще свічки і ін’єкції, оскільки таблетки розчиняються повільно і діючий компонент засвоюється організмом тільки наполовину.
При посиленні маткового тонусу ліки призначають у вигляді внутрішньовенних або внутрішньом’язових уколів. Ін’єкції дозволяють швидко зняти напруга мускулатури. Препарат вводять протягом 3-5 днів до 3 разів на день. З моменту усунення небезпеки для плоду і матері призначають інші засоби у таблетках.
Свічки застосовують для зниження тиску і незначного спека, при появі спазми внутрішніх органів, що призводять до колік. Також Папаверинові свічки призначають при запальних захворюваннях сечостатевої системи. Скільки використовувати і дозування визначають залежно від діагнозу, але не більше 4 супозиторіїв на добу.
У третьому триместрі
Показання для призначення Папаверину:
- матковий тонус;
- розпізнавання помилкових і істинних переймів;
- розм’якшення шийки матки на останніх тижнях вагітності;
- підвищення кров’яного тиску;
- больові відчуття під час пологів.
При виникненні загрози передчасних пологів папаверину гідрохлорид не може самостійно прибрати сутички. Однак його використовують у комплексній терапії. Форму препарату і спосіб введення визначає лікар залежно від діагнозу.
На пізніх термінах для зниження тиску рекомендують таблетки з Папаверином. Для знеболювання – ін’єкції, для розм’якшення шийки матки – свічки, уколи і крапельниці.
