Трахеобронхіт у дітей: лікування препаратами, фізіопроцедурами, народними засобами

Трахеобронхіт у дітей — часте захворювання, якому сприяє нестала імунна система, не здатна протистояти вірусної і бактеріальної інфекції, яка проникає в організм дитини з вдихуваним повітрям. Це комплексне захворювання з залученням в процес декількох відділів дихальної системи.

Трахеобронхіт часто виникає на тлі гострих респіраторних інфекційних захворювань

Види трахеобронхіту і характерні симптоми

Трахеобронхіт, при схожості симптомів, викликається різними причинами:

  • вірусами або бактеріями;
  • алергічними агентами;
  • носить вірусно-алергічний характер.

Захворювання характеризується загальними симптомами. Основний із них – сухий кашель, з’являється з першого дня і зберігається протягом всієї хвороби. Іншим симптомом є різке зниження активності дитини, особливо в перші дні захворювання. Він стає млявим, малорухливим, примхливим. На тлі болісного хворобливого кашлю у дітей можуть проявлятися напади задухи, що супроводжуються блювотою. Обличчя і кінцівки дитини стають синюшними, при затяжному кашлі можуть виникати судоми та втрата свідомості.

Температура тіла підвищується тільки при інфекційному трахеобронхите до субфебрильних значень — 37°С. Через кілька днів після початку хвороби кашель пом’якшується і стає вологим.

Тривалість захворювання складає зазвичай не більше 3-х тижнів. Якщо кашель та інші симптоми тривають більше 3-х місяців говорять про хронічний трахеобронхите.

На відміну від інфекційно-вірусного, алергічний трахеобронхіт зазвичай проходить після усунення подразнюючої, викликає алергію агента:

  • парфумерних дезодорантів, лаків для волосся, якими користуються батьки;
  • тютюнового диму в квартирі;
  • алергенів, що містяться на шерсті домашніх тварин, пір’ї кімнатних птахів або у випарах від акваріумів;
  • лакофарбових матеріалів під час ремонту.

Методи лікування захворювання у дітей

Медикаментозна терапія

Після виявлення причини хвороби призначається лікування комплексом препаратів:

  • антибіотики — Макропен, Амоксиклав, цефалоспорини або Доксициклін;
  • бронхолітики в спреях або інгаляціях — Пульмикорт, Твисхейлер, Беродуал, Атровент, АЦЦ, Карбоцистеїн, Мукалтин;
  • жарознижуючі — Парацетамол, Ібупрофен;
  • антигістамінні;
  • противірусні в перші дні захворювання — Ремантадин, Інтерферон.

Лікування захворювання має проходити під контролем лікаря

Фізіопроцедури

Фізіопроцедури призначаються лікарем і проводяться під контролем працівника медустанови. Ефективно використання в комплексі з ліками наступних фізіопроцедур:

  • інгаляції бронхолітичних препаратів і відварів трав (імбир, алтей, ромашка, материнка, чебрець) через небулайзер;
  • кварцування глотки;
  • УФО комірцевої зони;
  • електрофорез;
  • магнітотерапія.

Лікування народними методами

Народні засоби не замінюють фізіотерапію, але дозволяють значно скоротити час лікування і полегшити стан дитини в початковому періоді хвороби.

В умовах нормальної температури ефективні парові інгаляції

Крім фізіопроцедур, широко використовуються народні методи:

  • зігрівання над паровою лазнею з відварами лікувальних трав;
  • гарячі ножні ванни;
  • гірчичники на проекцію трахеї;
  • розтирання зігріваючими мазями та кремами, борсучим або ведмежим жиром;
  • масаж для стимуляції відходження мокротиння.

Прогноз на одужання і можливі ускладнення

Своєчасне лікування гострого трахеобронхіту призводить до повного одужання протягом 2-3 тижнів. У ослаблених дітей недолікований бронхіт може перейти в хронічну фазу, повторюючись кілька разів на рік. Найбільш грізними ускладненнями гострого трахеобронхіту у дітей до 5 років є судоми під час кашлю і раптова зупинка дихання.

При хронічній формі у дитини формується порушення функції дихальної системи за рахунок часткової закупорки дрібних бронхів. На тлі недостатності вентиляції легень розвиваються серцево-судинні захворювання. Хронічний бронхіт призводить до виникнення ларингіту. Голос дитини грубіє, стає хрипким.

Увага! Інформація на порталі носить ознайомлювальний і інформаційний характер, пам'ятайте що самолікування краще замінити походом до лікаря і професійною консультацією. Не займайтеся самолікуванням і завжди звертайтеся до професійних лікарів.