Якщо у малюка завжди відкритий ротик, це стає справжньою проблемою, яка турбує батьків. Крім того, що це не естетично, ця манера є джерелом ускладнень у майбутньому, серед яких: аномальний розвиток носоглотки, дисгармонія особи, порушення прикусу. Не слід ігнорувати проблему, розраховуючи на її самостійне зникнення, а негайно приступити до встановлення її причини.
Причини постійно відкритого рота
ЛОР-захворювання – головні винуватці постійно відкритого рота у дитини. Чому формується ця звичка? Аденоїди, гайморити, синусити, отити утруднюють носове дихання. Ця проблема іноді залишається навіть після видалення патологічно збільшеної носоглоткової мигдалини. В цьому разі вимагається додаткова діагностика для попередження рецидиву.
Поліпи в носі сприяють тому, що дитина часто відкриває рот. Розростання слизової оболонки часто пов’язане з аномалією носової перегородки або алергією. Операція усуває освіту, але не його причину. Потрібно своєчасно лікувати інфекційні захворювання носоглотки, не допускаючи їх перетікання в хронічну форму.
Якщо у дитини постійно відкритий рот, це може бути пов’язано зі стоматологічними проблемами. Карієс, деформація зубної емалі сприяють порушення прикусу у дитини, що тягне за собою неправильне розташування зубів та язика. У малюка змінюється форма щелепи, що призводить до труднощів з носовим диханням.
Проблема постійно відкритого рота нерідко пов’язана з смоктанням пальців і зловживанням соскою в грудному віці. Тримання сторонніх предметів порушує нормальний розвиток м’язів, з-за чого вони формуються у відповідності з цією звичкою. При ігноруванні цього стану дитина не може стулити губи, під час промови у нього випадає мову.
Звичка тримати рот відкритим може виробитися при постійному смоктанні соски або пальця в грудному віці
Постійно відкритий рот у дитини іноді є наслідком недостатнього розвитку кругових м’язів – щільних волокон, які обрамляють губи. Знижений тонус цих тканин в молодшому віці є нормою. Ця проблема не має турбувати, так як зникає через деякий час без стороннього втручання.
У малюка може бути відкритий рот з-за короткої вуздечки мови (рекомендуємо прочитати: як визначити, що у дитини коротка вуздечка мови?). При порушенні процесів дихання і мовлення дитина поступово звикає тримати рот відкритим. Проблема легко усувається за допомогою операції. Необхідно якомога раніше здійснити хірургічну процедуру, поки у малюка не сформувалася стійка звичка.
Патологічними є випадки, коли відкритий рот супроводжується сильним слиновиділенням і висунутим язиком. Зазначені симптоми свідчать про неврологічних порушеннях: гіпертонусі м’язів або тяжкому ураженні ЦНС. Необхідно негайно звернутися до фахівця для діагностики і призначення лікування.
У батьків може виникнути питання: чому у дитини постійно відкритий рот, якщо у нього не виявлено будь-яких патологій? Часто ця манера є наслідком перенятой поганої звички.
Якщо, наприклад, до 5 років у малюка не спостерігалося відхилення у вигляді постійно відкритого рота, то це найчастіше вказує на копіювання дитиною чужого поведінки. Можливо, він спостерігає за немовлям або наслідує важко дихає собаці.
В цьому випадку потрібно поспостерігати за дитиною, звертаючи увагу на час виникнення порушення: триває це з перших місяців життя або з’явилося нещодавно. Можливо, воно виникає лише в певних обставинах, при подиві або зосередженості. Враховують і те, як дитина дихає ротом або носом.
