Вовча паща у дітей та заяча губа: причини патологій, фото до і після операції

Усім батькам хочеться, щоб їхні діти нормально розвивалися і росли здоровими. Проте буває так, що дитина з’являється на світ з вродженими вадами. До таких аномалій відносяться вовча паща і заяча губа. Їх формування починається ще у внутрішньоутробному періоді на ранніх стадіях вагітності. Обумовлений дефект неправильним з’єднанням м’яких тканин в районі губ і рота з-за їх недостатньої кількості.

Ущелина неба і заяча губа — що це за аномалії?

Вовча паща і заяча губа – це назви фізіологічних відхилень у процесі формування ротової частини обличчя. Вони з’явилися ще в Середні століття, в ті часи, коли батьків, у яких народилася дитина з дефектами, вважали пов’язаними з нечистою силою і злими духами. Історики вважають, що єгипетський фараон Тутанхамон був володарем такої аномалії.

Заяча губа являє собою ущелину, яка з вигляду нагадує вузький пробіл або отвір в шкірних покривах. Часто даний дефект крім губи зачіпає носову область і кісткові тканини верхніх ясен і щелепи. Медичний термін, що позначає порок, називається хейлосхизис.

У більшості випадків розщеплення зустрічається на верхній губі і буває одностороннім або двостороннім. У першому випадку виділяють наступні типи дефекту:

  • Неповне. Патологія не поширюється на область тканин у верхньому відділі.
  • Повне. Верхня губа розщеплюється повністю.
  • Приховане. Розщепленими виявляються тільки м’язи, а шкірні покриви і слизова оболонка залишаються цілими.
  • У другому варіанті розщеплення буває симетричним. Це коли ущелина з двох сторін одного типу, наприклад, повна або прихована. Зустрічаються і двосторонні асиметричні дефекти. Вони являють собою поєднання варіантів, наприклад, з одного боку прихована аномалія, а з іншої неповна. В інтернеті можна знайти багато фото, на яких показані дефекти різних типів.

    Вовча паща у дітей (у медичній термінології палатосхізис) є наслідком повільного зрощення ділянок верхньої щелепи і непарної лицьовій черепної кістки. Якщо патологічне відхилення поширене і в м’якому, і в твердому небі, то це випадок повного розщеплення, яке нагадує розколину. При неповному розщепленні дефект має вигляд отвори.

    Обидві ці аномалії можуть з’явитися окремо, але частіше вони виникають спільно. При таких порушеннях у фізіології спостерігається додаткова патологія — роздвоєння відростка задній м’якою піднебінної тканини.

    У кого з’являється патологія?

    Явища вовчої пащі і заячої губи вважаються одними з найпоширеніших вроджених дефектів, які зустрічаються у 0,1 % новонароджених дітей. З тисячі народжених немовлят, у одного буде виявлена патологія.

    Процес формування аномалії відбувається в період ембріонального розвитку в утробі матері, а саме в першому триместрі вагітності, коли відбувається закладка всіх органів. У результаті набагато більше схильні до появи структурних деформацій діти у тих жінок, які вели нездоровий спосіб життя під час вагітності або піддавалися впливу негативних зовнішніх факторів. У групі ризику знаходяться вагітні, відмовляються від прийому вітамінів не отримують повноцінного перинатального догляду.

    На жаль, зважаючи раннього строку, на якому формуються структури щелепно-лицьової системи, а конкретно до 8 тижня, жінка зазвичай ще не знає, що чекає дитину, і ось чому не обмежує себе у шкідливих звичках або прийом медикаментозних препаратів. Однак пов’язати безпосередньо звички вагітної в період виношування плоду і патологію вовчої пащі неможливо, як і встановити точну першопричину її появи.

    Коли встановлюється діагноз?

    Сучасні методи обстеження ембріона в утробі матері, такі як УЗД-скринінг, дозволяють виявити наявність перших ознак патології ще до народження дитини на 12-16 тижнів вагітності. Правда більш точний діагноз встановлюється лише в третьому триместрі, але і він не є остаточним.

    Іноді визначити заячу губу або вовчу пащу, поки дитина не народився, неможливо. В результаті кінцевий діагноз ставиться в ході візуального огляду зіва, який проводить неонатолог після народження немовляти. Це дає можливість розглянути параметри аномалії, що включають форму, ступінь і тип ураження.

    Якщо фотографія УЗД показала дане фізіологічне відхилення, то слід провести додаткові обстеження, щоб підтвердити діагноз. Це необхідно, тому що патології такого роду можуть призвести до подальших відхилень у розвитку черепної коробки, стати причиною порушення слуху і викликати проблеми у функціонуванні дихальної системи.

    Незважаючи на ускладнення, якими небезпечно таке відхилення, воно не є підставою для переривання вагітності, якщо немає інших серйозних патологій. У тому випадку, коли дефект – самостійне захворювання, а не супутній ознака різних синдромів і розумових хвороб, дитина народжується, не маючи відставання від інших дітей в інтелектуальному і психічному розвитку. Це можна встановити тільки після появи малюка на світ.

    Причини патологій

    Головним джерелом патологій є генетична мутація, викликана змінами гена ТВХ22. Це порушення носить виключно фізіологічний характер, не відбиваючись на психо-фізичному та розумовому розвитку.

    Змінений ген може дістатися дитині у спадок від кровних родичів. Однак наявність заячої губи у когось з членів сім’ї не говорить про те, що у малюка обов’язково проявиться такий же дефект, хоча ризик, безумовно, зростає. На фактор спадковості доводиться всього 25% ймовірності розвитку патології. Ще 15% на аномалії з хромосомами. Решта ж 60% — це зовнішній фактор і їх поєднання.

    Серед найпоширеніших причин, що провокують формування патологій, пов’язаних з періодом вагітності, коли відбувається закладка порушення, слід зазначити:

    • сильний і тривалий токсикоз;
    • нестача фолієвої кислоти в материнському організмі;
    • шкідливі звички вагітної, до яких відносяться куріння, вживання алкоголю і наркотиків;
    • ожиріння;
    • діабет;
    • перебування в постійних стресових ситуаціях;
    • погана екологія;
    • радіаційний вплив;
    • перенесені захворювання інфекційної та вірусної природи в першому триместрі;
    • вік матері, перевищує 35 років;
    • травмування живота;
    • проведення операцій в районі живота;
    • шкідливі умови на виробництві;
    • прийом протипоказані при вагітності лікарських препаратів.

    Крім цього, якщо у дитини є інші патологічні зміни, то вірогідність появи у нього вовчої пащі збільшується. Виходячи з перерахованих вище факторів, здатних призвести до недугу, важливо, щоб майбутня мама, виношуючи малюка, дбала про своє здоров’я, правильно харчувалася, відмовилася від шкідливих звичок і не нервувала. Таким чином, вона закладає фундамент здоров’я майбутньої дитини.

    Хто займається лікуванням?

    Дефект вовчої пащі або заячої губи вимагає обов’язкового лікування, так як з народження доставляє масу проблем:

  • Ускладнення пологової діяльності. У процесі пологів в органи дихання немовляти можуть потрапити навколоплідні води.
  • Труднощі з диханням. Це викликає дефіцит кисню, що, в свою чергу, порушує природний процес розвитку і викликає гіпоксію головного мозку.
  • Неможливість нормально смоктати груди. Неповноцінне харчування призводить до уповільнення зростання, рахіту та недорозвиненості органів.
  • Складності в прийомі їжі. Часто відбувається попадання їжі або рідини з рота в ніс.
  • Проблемні зуби. Діти з патологією більше схильні до карієсу, а також їх зуби можуть бути викривлені, зміщені і рости неправильно.
  • Часті респіраторні захворювання. Вони обумовлені тим, що повітря при проходженні через верхні дихальні шляхи не зігрівається.
  • Інфекції у вухах. Причина – скупчення рідини в середньому вусі. В результаті ризик втрати слуху.
  • Ускладнена мова. Носове звучання робить її незрозумілою.
  • На щастя, патології переборні, хоча цей процес досить трудомісткий. Щоб позбутися від дефекту потрібно командна робота багатьох фахівців вузького профілю. До них відносяться:

    • Пластичний хірург. Він проводить оцінку патології і здійснює всі необхідні хірургічні операції на губі та/або небі.
    • Отоларинголог. Обстежує слух, і при появі проблем призначає відповідне лікування.
    • Щелепно-лицьовий хірург. У разі необхідності він займається переміщенням сегментів верхньої щелепи. Така маніпуляція покращує прикус, дає більш якісний косметичний ефект та усуває ущелини альвеолярного відростка.
    • Ортодонт. Його роль зводиться до вирівнювання прикусу.
    • Стоматолог-терапевт. Стежить за правильним доглядом за зубами і дотриманням гігієни ротової порожнини.
    • Стоматолог-ортопед. Виготовляє штучні зуби і стоматологічні пристрої, що поліпшують зовнішній вигляд, що дозволяють нормально функціонувати мовного апарату, і полегшують прийом їжі.
    • Логопед. Працює над поліпшенням мови.
    • Аудиолог. Спеціалізується на комунікативних розладах, пов’язаних з втратою чи порушенням слуху.
    • Педіатр. Здійснює контроль над загальним станом здоров’я дитини.
    • Соціальний працівник або психолог. Надає психологічну підтримку сім’ї і проводить оцінку процесу адаптації.
    • Генетик. Обчислює ризик появи дітей з такими патологіями в майбутньому.

    Операція по усуненню розщеплення губи або піднебіння з фото до і після

    Єдиним вирішенням проблеми є хірургічне втручання. В залежності від складності дефекту операцій з усунення розщеплення може бути проведено декілька, від 2-3 до 5-7 і більше, так як часто потрібно не тільки виправлення будови губи, але і зрощення разошедшегося краю, усунення патологічних змін неба і щелепи.

    Ефект від проведених маніпуляцій може бути повністю оцінений тільки через рік після їх здійснення. Також після основної операції по видаленню аномалії необхідно проводити косметологічну корекцію залишилися наслідків. Їх роблять вже в більш дорослому віці, з 3 до 6 років.

    Увага! Інформація на порталі носить ознайомлювальний і інформаційний характер, пам'ятайте що самолікування краще замінити походом до лікаря і професійною консультацією. Не займайтеся самолікуванням і завжди звертайтеся до професійних лікарів.