Дивно, але в сучасному світі високих технологій, інформаційного буму і успіхів в педіатрії все частіше виявляються діти, що відстають від однолітків у психологічному та емоційному розвитку. Сумна статистика вказує на те, що у 20% дітей старше 5 років діагностується затримка психомовного розвитку, формує у них психологічний дискомфорт. Нерозвинена мова призводить до загальмування мислення, що змушує фахівців говорити про затримку психомовного розвитку дитини.
Вік 4-5 років — період інтенсивного спілкування з однолітками, тому найчастіше затримка мовного розвитку діагностується саме у дошкільників
Встановлення ЗПМР у віці 5 років обумовлено тим, що на цей час припадає період активного голосового спілкування дитини з однолітками та оточуючими його дорослими людьми. Виправити становище складно, а якщо тенденція зберігається і до 6 років, коли в наявності груба затримка психомовного розвитку, ймовірність успішного виправлення проблеми дорівнює 0,2%. Батькам необхідно задуматися про психоречевом розвитку малюка вже в 2-3 роки, щоб не запізнитися з лікуванням.
Як розпізнати затримку психомовного розвитку?
Визначити проблеми дитини з промовою батьки можуть самостійно, якщо почнуть спостерігати за ним з раннього віку. Наведемо кілька основних факторів, що сигналізують про майбутню ЗПМР:
- дитина в 4 місяці не дає реакції на жести і слова дорослих, не посміхається (схожість з ознаками аутизму);
- до 8-9 місяців малюк не лепече, не вимовляє повторювані склади («ба-ба», «ма-ма»);
- дитина в 1 рік відрізняється тихим поведінкою, видає мало звуків;
- 1,5 року – малюк не вимовляє «мама» і «дай», не розуміє їх значення, не реагує на прохання і на власне ім’я, коли його вимовляють, може бути відсутнім жувальний рефлекс;
- 2 роки – дитина не прагне повторювати за іншими нові слова, говорить дуже мало знайомих слів;
- 2,5 року – в лексиконі дитини лише 20 слів, він не вміє складати слова в пропозиції, не навчився розуміти назви предметів та частин тіла;
- 3 роки – малюк не становить із слів речення, не вловлює зміст невеликих оповідань, ковтає закінчення слів, тараторить або навпаки розтягує слова.
Зовнішні та поведінкові ознаки
Вказують на затримку психомовного розвитку і деякі зовнішні ознаки. Незалежно від віку у дитини може проявитися рясне слиновиділення, у нього постійно відкритий рот. Для дітей з ЗПМР характерні в поведінці гіперактивність, неуважність, слабка пам’ять, підвищена агресія, швидка стомлюваність. Мізерні емоції, поганий розвиток уяви, дитина з працею контактує з однолітками, намагається обмежити своє спілкування з ними, погано міркує.
Фізичні порушення
Позначається ЗПМР і на фізичному розвитку дітей. Дитина з затримкою психомовного розвитку виглядає слабким, у нього може бути діагностований ДЦП. Проведення більш глибоких досліджень показує негативний вплив ЗПМР на душевне здоров’я дитини. Електроенцефалографія (ЕЕГ) і метод викликаних потенціалів (ВП) виявляють видимі зміни в лівій півкулі мозку дитини.
Тривалі проблеми з промовою призводять до серйозних порушень у психічному та розумовому розвитку дітей. Дитина не здатний засвоювати ті обсяги інформації, які легко вбирають діти з нормально розвиненою промовою. Малюк намагається не брати участь у діалогах, йде в себе, відчуває виражений психологічний дискомфорт. При такій поведінці завдання батьків полягає в тому, щоб почати лікування ЗПМР як можна раніше.
Якщо дитина не хоче спілкуватися з ровесниками, а весь час проводить з батьками, це може бути свідченням відхилення
Чому виникає ЗПМР?
Висновки офіційної медицини, засновані на багаторічних дослідженнях, свідчать, що ЗПМР не відноситься до окремого психічного захворювання. Затримка формується на тлі порушень, що відбуваються в головному мозку і центральній нервовій системі дитини. Що саме провокує розвиток затримки мови? Список факторів великий, у нього включені:
- Хвороби мами, що відбулися в період виношування плоду, що призводять до порушень в його розвитку. Травми мами, різні інфекції, отруєння.
- Гіпоксія (кисневе голодування) плода.
- Ненормальні роди. Передчасні, дуже швидкі, обвиття дитини пуповиною, інші родові травми, торкнулися ЦНС, шийний відділ хребта. Перинатальна енцефалопатія.
- Травми і тяжкі інфекції, перенесені дитиною в ранньому віці, що вплинули на функціонування мозку.
- Психічні хвороби, наприклад, епілепсія.
- Ішемія головного мозку.
- Вроджені обмінні порушення і аномалії в ЦНС.
- Спадкові захворювання, які порушують структуру мозку.
- Патологія судин мозку, підвищений внутрішньочерепний тиск, збої в ликвородинамике, пухлина.
- Гідроцефалія та ДЦП.
- Лейкодистрофія.
Більшість причин пов’язано з порушеннями в головному мозку дитини. Ознаки аутизму самі по собі говорять про наявність проблем. Особливу увагу варто приділити дитині з спадковими ризиками ЗПМР: якщо в попередніх поколіннях хтось страждав такою недугою, ймовірність виникнення його у новонародженого підвищується.
Впливає на затримку мови і психологічна обстановка в будинку, де живе малюк. Усунувши причини, що сприяють прояву захворювання, можна значно знизити імовірність його прояву.
Тяжкі інфекції вагітної жінки або складні пологи також можуть вплинути на стан нервової системи дитини
Супровід ЗПМР ознаками аутизму
Збої в центральній нервовій системі і перенесені тяжкі інфекції призводять до формування у дитини ознак аутизму. Ускладнення не можна назвати тенденцією, але ризик наявності захворювання є. Як розпізнати симптоми аутизму у дитини:
- Малюк не відчуває тяги до спілкування з батьками, не посміхається, у нього відсутній емоційний контакт з ними.
- Часто проявляє агресію, якщо чимось незадоволений. Агресивні дії може направляти на себе (кусати свої руки, бити себе).
- Проявляє стереотипні дії: довго ходить по колу, розгойдується, крутить один і той же предмет. Якщо змусити його змінити дію, реагує негативно.
- Використовує іграшки не за їх призначенням. Придумує особливі заняття з ними. Звикає до однієї іграшці або однієї її частини.
- Уникає спілкування з іншими дітьми. Не розуміє зверненої до нього мови.
Кілька таких рис аутизму у дитини вимагають втручання різних спеціалістів. Необхідна консультація психолога. Постійна робота з аутичними дітьми допомагає адаптувати їх до реального життя, але це не веде до абсолютної реабілітації. Методів повного виліковування аутизму не існує. Багато чого в розвитку дитини залежить від старання і розуміння батьків, їх ставлення до проблеми малюка.
Як лікувати ЗПМР?
Лікування захворювання ведеться комплексним методом. Підключається цілий ряд фахівців: невролог, психолог, дефектолог, рефлексотерапевт, логопед. Велике навантаження, пов’язана з терапевтичними заходами, покладається на батьків. Діючи за рекомендаціями лікарів, вони повинні допомогти своєму маленькому скарбу подолати мовні і психічні порушення, стати повноцінним членом суспільства. Лікарські методи лікування:
Корекційні заходи
Корекційні методики при ЗПМР різноманітні, всі вони спрямовані на загальний розвиток дитини. Різні ігри, арттерапія, музична терапія допомагають поліпшити емоційне сприйняття дитини. Чи багато ви знаєте ігор з елементами пальчикових дій? Для малюка з ЗПМР вони просто необхідні. Руховий і мовний центр розташовані поруч — розвиваючи дрібну моторику рук, можна добитися значного покращення мовних навичок.
Головне — не кидати розпочате, навіть якщо дитина втомлюється, не хоче займатися, тікає від вас. Зробіть свої пропозиції, використовуйте для гри складання пазлів, конструкторів, побудова пірамідок. Запропонуйте малюкові ліплення з пластиліну або листкового тіста.
Подивіться, якою рукою дитина володіє краще. Лівші, погано володіє своєю провідною рукою, складніше даються мовні навички з-за того, що центр, який відповідає за мову, розташований в лівій півкулі мозку.
Формуючи мова, слід звертати увагу на гостроту слуху і зору дитини. Зір допомагає освоїти артикуляцію, а слух дозволяє дитині повторювати почуті слова. Вдамося до музичних іграх «Вгадай, чий голос?» або «Що прозвучало?». Розвиваючи музичний слух, ви допоможете маляті розвинути і мова. Наспівуйте йому дитячі пісеньки, просіть, щоб він співав разом з вами.
Якщо до 6 років корекційні заходи проводилися в недостатній кількості і у малюка присутній груба форма затримки, доведеться влаштувати його в спеціалізоване дитяче установа. Професійно складені програми і пильне спостереження фахівців допоможуть виправити становище. Пам’ятайте, що з ЗПМР можна впоратися, якщо ви, батьки, прикладіть максимум зусиль. Постійно займайтеся зі своїм маленьким скарбом, читайте, грайте, співайте, а головне – це ваша любов.
