Судомний синдром у дітей: невідкладна допомога, причини, симптоми і лікування

Судоми у дитини здатні ввести в паніку будь-якого батька — і не дарма, адже в більшості випадків це симптом ураження головного мозку або ендокринної системи. Страшний діагноз «епілепсія» супроводжується періодичними судомними нападами на протязі всього життя хворого. Головне під час судом – вчасно надати дитині медичну допомогу і надалі слідувати рекомендаціям фахівця.

Що робити, коли у дитини вперше почалися судоми, які правила екстреної допомоги? Як згодом лікувати судомний синдром? Чи можна попередити судоми?

Судоми у дитини — небезпечний синдром, і батьки повинні знати, як надати першу допомогу

Що таке судомний синдром, і з якої причини він виникає?

Судомний синдром у дітей проявляється в неконтрольованому стискання м’язів з-за зайвої активності нейронів або їх подразнення. Коли судоми відбуваються постійно і без видимої причини, це свідчить про наявність епілепсії. Разовий судомний припадок може статися у кожної людини протягом життя.

Діти страждають судомами в 5 разів частіше, ніж дорослі люди. Нервова система малюків ще недосконала і схильна до різних зовнішніх впливів. Досить часто патологія з’являється у дітей, народжених раніше строку та з малою вагою.

Якщо вперше судоми виникли у дитини старше 3 років, з найбільшою часткою ймовірності це є ознакою епілепсії.

З яких причин виникає судомний синдром:

  • генетичні відхилення;
  • порушення, що з’явилися ще у внутрішньоутробному періоді (гіпоксія плода, прийом медикаментозних препаратів, інфекційні захворювання);
  • запальні захворювання головного мозку (менінгіт, енцефаліт);
  • отруєння токсичними речовинами – ртуттю, свинцем, алкоголем, наркотичними засобами тощо;
  • прийом деяких лікарських препаратів;
  • травми голови;
  • порушення кровообігу мозку;
  • вроджені вади серцево-судинної системи;
  • порушення метаболізму;
  • істеричний стан;
  • ядерна жовтяниця у грудної дитини;
  • онкологічні та інші захворювання центральної нервової системи;
  • гіпертермія.

Небезпека судомного синдрому полягає в ризику виникнення набряку мозку, зупинки дихання чи серця. Самолікування категорично протипоказано, воно може коштувати дитині життя.

УЗД шиї і головного мозку немовляти з метою виключення розвитку судомного синдрому та інших захворювань

До профілактичних заходів можна віднести своєчасне проходження всіх обстежень матір’ю під час вагітності і з дитиною після народження. Особливо важливо відвідати невролога і вчасно зробити малюкові УЗД головного — в деяких випадках це дозволить виключити розвиток судомного синдрому.

Симптоматика і клінічна картина

Судоми у дитини зазвичай виникають раптово, тривають від 15 хвилин до декількох годин. Для кожного захворювання є супутні ознаки, що допомагають фахівцю визначити природу судомного припадку. Характерні загальні симптоми цього стану:

  • фізична, рухове збудження;
  • блукаючий погляд;
  • закидання голови;
  • змикання щелеп;
  • згинання та розгинання рук ніг;
  • іноді — зупинка дихання;
  • зміна кольору шкіри.

Дуже часто при судомах у дитини підвищується температура

У дітей раннього та дошкільного віку судоми частіше з’являються на тлі кишкових і респіраторних інфекційних захворювань, що супроводжуються значним підвищенням температури, ознобом і побелением шкірних покривів. Однак свідчень порушень функції головного мозку немає, що підтверджується ЕЕГ. Після вилікування від інфекційного захворювання судомні стани не повторюються.

При менінгіті характерно наявність блювоти на тлі судом. При критичному зниженні рівня глюкози в крові з’являється слабкість, тремтіння, судомний синдром і кома.

Коли відбувається ураження головного мозку, судоми тіла супроводжуються мимовільним сечовипусканням і дефекацією, появою піни з рота, непритомністю. Для епілепсії характерно виникнення судом в одне і той же час дня або ночі, наявність особливих ознак перед нападом. Дитина потім не пам’ятає, що з ним сталося – припадок змінюється сном.

Методи діагностики

Для визначення причини захворювання лікар призначить наступні методи обстеження:

  • аналізи крові та сечі;
  • ЕЕГ;
  • офтальмоскопія;
  • пункцію спинномозкової рідини і її бактеріологічне дослідження;
  • рентген черепа;
  • ангіографію;
  • КТ та МРТ головного мозку.

Електроенцефалографія

Важливу роль відіграє анамнез життя дитини, її батьків, супутні симптоми і неврологічний статус. На підставі отриманих даних ставиться діагноз і призначається лікування.

Невідкладна допомога при судомах у дитини

Судомний синдром, що виник вперше, вимагає негайного втручання лікарів. Батьки дітей-епілептиків, як правило, з таким станом не можуть впоратися самостійно. Поки їде бригада невідкладної допомоги, потрібно виконати наступні дії:

  • дитину покласти на рівну поверхню на бік, щоб він не захлинувся блювотою;
  • покласти під голову що-небудь м’яке;
  • дитину слід трохи притримувати;
  • відкрити вікна для доступу свіжого повітря;
  • забрати всі небезпечні предмети, які можуть травмувати малюка;
  • якщо дитина плаче або кричить — збризнути обличчя водою і дати понюхати нашатирний спирт;
  • розстебнути щільну, тиснучу одяг;
  • ложку обернути ватою або серветкою і вставити між щелепами (можна покласти згорнутий джгутом хустку);
  • не залишати малюка одного;
  • не давати ніякі медикаментозні засоби до приїзду лікаря, оскільки деякі ліки здатні викликати зупинку серця.

Якщо напад триває більше 5 хвилин, лікарі дають дитині подихати киснем через маску. З лікарських препаратів вводяться сульфат магнію, Діазепам і Гексенал.

Щоб уникнути набряку мозку показані Манітол і Фурасемид. Діабетикам при гіпоглікемії вводять розчин глюкози. Несвоєчасне надання допомоги або її відсутність може призвести до смерті пацієнта.

Якщо напад стався на тлі значного підвищення температури тіла, її слід терміново знизити. Для цього потрібно роздягнути дитину і охолодити за допомогою обтирань. Жарознижуючі засоби (Нурофен, Парацетамол, Ібупрофен) і рясно питво допоможуть збити високу температуру. Надалі значне підвищення температури слід попереджати за допомогою прийому жарознижуючих засобів, даючи їх малюкові завчасно, не доводячи ситуацію до критичного стану.

Особливості лікування

При своєчасному зверненні за медичною допомогою та успішному купировании нападу слід ретельно обстежити пацієнта. Судомний синдром може виникати з різних причин, тому його лікуванням займаються фахівці різних профілів в залежності від джерела хвороби: невропатолог, педіатр, травматолог, офтальмолог, ендокринолог та ін.

Лікар призначить терапію, спрямовану на позбавлення від причини судомного синдрому:

  • лікування основного захворювання при ГКІ, ГРВІ;
  • корекція метаболізму при хворобах обміну речовин;
  • видалення пухлини при онкології та ін.

Під час нападу проводиться симптоматичне лікування, спрямоване на усунення судом. З лікарських засобів дітям призначають: Діазепам, Карбамазепін, натрію оксибутират, Магнезію, Фенобарбітал, фолієву кислоту з вітаміном К. Якщо судомні стани не повторюються, то лікування відміняється. Коли поставлено діагноз «епілепсія», призначається терапія протисудомними препаратами — Карбамазепіном, Депакином, Финлепсин та ін.