Алергічний риніт у дитини: симптоми і лікування немовлят і дітей старшого віку

Згідно зі статистичними даними, в деяких розвинених країнах алергічного нежиті схильне більше половини всього населення, причому з ускладненнями у вигляді бронхіальної астми стикаються 40% хворих. Алергічний риніт став настільки поширеним, що залишати цю проблему без уваги неможливо. Діти дошкільного віку значно рідше стикаються з проявами алергічного риніту (їх кількість становить близько 10-15%), але з моменту надходження дитини в школу або в інші навчальні заклади ризик зіткнутися з даним захворюванням зростає багаторазово. Сильно розчаровує той факт, що батьки рідко звертають увагу на скарги своєї дитини.

Алергічний риніт — дуже поширене захворювання

Що з себе являє алергічний риніт?

Алергічний риніт є захворюванням слизових оболонок носової порожнини, розвиваються під впливом різних алергенів. Хвороба супроводжується рясним слизеобразованием, свербінням, закладеністю носа і частим необґрунтованим чханням.

Зазвичай поява нежитю пов’язують з настанням конкретного часу року, але у деяких пацієнтів алергічний риніт може мати цілорічну форму. Захворювання прийнято класифікувати на:

  • гострий епізодичний;
  • сезонний;
  • персистуючий.

Гостра форма алергічного нежитю виникає відразу після контакту з алергеном (ним може стати, наприклад, шерсть або слина тварин). Під час цвітіння певних рослин, чия пилок для багатьох є сильним алергеном, проявляється сезонний риніт. Він може супроводжуватися почервонінням і свербінням очей, сльозотечею. Як тільки цвітіння припиняється, у хворих усі неприємні симптоми зникають.

Людям з цілорічним алергійним нежитем доводиться постійно терпіти неприємні симптоми. Алергенами у такій ситуації найчастіше стають: продукти життєдіяльності домашніх тварин, пил, комахи і навіть вміст пір’яних подушок. Як правило, симптоми захворювання слабо виражені.

Увага! Інформація на порталі носить ознайомлювальний і інформаційний характер, пам'ятайте що самолікування краще замінити походом до лікаря і професійною консультацією. Не займайтеся самолікуванням і завжди звертайтеся до професійних лікарів.