Дозування і схеми введення антирезусного імуноглобуліну в різних триместрах вагітності
Дозу антирезусного імуноглобуліну для одноразового введення розраховують, виходячи з того, який об’єм еритроцитів плоду проник в кров матері. Якщо їх обсяг дорівнює 15 мл, достатньо 1 дози імуноглобуліну. При перевищенні цього значення необхідне коригування дозування. В лабораторії визначають точну кількість білка, потім отримане значення ділять на 15 мл і в результаті отримують дозування, яка необхідна пацієнтці.
Якщо процес сенсибілізації вже запущений, лікування імуноглобуліном безглуздо. Вагітної проводиться специфічна терапія.
В 1-му триместрі конфлікт резус-фактора створює небезпечну ситуацію, що приводить до викидня. Якщо уникнути втрати дитини не вдалося, жінці вводять 1 дозу препарату. При збереженні вагітності призначається міні-доза препарату (50-75 мкг). Потім протягом всього періоду виношування дитини необхідно контролювати кількість вироблюваних антитіл у крові матері.
На початку 2-го триместру (13-18 тижні) показаннями до ін’єкції імуноглобуліну можуть бути травма живота, гематома, проведений амніоцентез, які виступають в ролі провокуючих чинників, що призводять до передчасних пологів. Жінці вводиться 1 доза антирезусного імуноглобуліну. На в терміні 26-28 тижнів процедуру повторюють. При розвитку гематоми препарат вводиться раз у 4 тижні до настання терміну пологів.
У 3-му триместрі препарат призначають повторнородящим жінкам у якості профілактичного засобу, навіть якщо у пацієнтки немає конфлікту резус-фактора. Одноразову дозу препарату вводять на 28-му тижні. Подальше спостереження дозволить лікарю прийняти рішення щодо повторної ін’єкції на пізньому терміні вагітності, якщо виникне реальна загроза втрати плода.
