Методи діагностики
Для дифтерії в більшості випадків характерна яскраво виражена специфічна картина, тому доктор з високою часткою ймовірності діагностує захворювання, грунтуючись на симптомах.
Основний метод діагностики – посів біоматеріалу з ротоглотки пацієнта на спеціальну живильне середовище. Додаткові дослідження можуть знадобитися при атиповому перебігу хвороби або «змазаною» симптоматиці:
- аналіз на антитоксичні антитіла;
- полімеразна ланцюгова реакція;
- виявлення палички Леффлера в мазках з носа і зіву;
- загальний аналіз крові.
Способи лікування дифтерії
Лікування даного захворювання проводиться виключно в умовах стаціонару. Тривалість терапевтичного курсу, перелік застосовуваних препаратів і їх дозування повинні розраховуватися лікарем в індивідуальному порядку, у залежності від віку пацієнта, ступеня тяжкості та форми захворювання. Стандартна терапія включає в себе наступні медикаменти та лікувальні заходи:
Лікування захворювання комплексне, що включає прийом медикаментозних препаратів, плазмаферез, парові інгаляції, а у важких випадках — хірургічне втручання
Екстрене застосування антитоксичної сироватки
Незалежно від різновиду захворювання та локалізації симптомів, основним терапевтичним методом залишається екстрене застосування спеціальної протидифтерійної сироватки антитоксичного дії. Лікування дифтерії у дітей із застосуванням препарату повинно бути розпочато протягом перших 4-х днів з моменту прояву перших симптомів.
