Дисбактеріоз у немовлят: симптоми і лікування порушення мікрофлори кишечника

Дисбактеріоз з’являється у більшості новонароджених. Це пояснюється тим, що травна система малюків ще не стабільна, навіть незначна зміна у харчуванні призводить до зростання патогенних мікроорганізмів у кишечнику. Ослаблені діти з низьким імунітетом більшою мірою схильні до захворювання. Для того щоб запобігти розвитку дисбактеріозу, батьки повинні знати причини його появи.

Від дисбактеріозу кишечника страждають практично всі немовлята

Особливості мікрофлори кишечника у дітей грудного віку

В організмі новонароджених відсутні корисні мікроорганізми, що сприяють перетравленню їжі. До народження плід отримує поживні речовини з плаценти матері. Після появи на світ дитині доводиться харчуватися самостійно. Травна система починає змінюватися, пристосовуючись до нових умов.

Незабаром кишечник починають заселяти біфідо – і лактобактерії, кількість яких поступово збільшується. Ці представники мікрофлори сприяють засвоєнню поживних речовин з їжі та мають бути присутні в організмі кожної здорової людини. Такі бактерії захищають його від хвороботворних мікробів. Також важливу роль в процесі травлення відіграють колібактерії, але їх кількість в кишечнику має бути незначним.

Крім корисної мікрофлори, в організмі немовлят присутні клостридії, ентерококи, стрептококи та інші облігатні мікроорганізми, що не беруть участь в процесі травлення. Кількість цих бактерій повинно бути в межах норми. Ослаблений імунітет дає можливість патогенної мікрофлори розмножуватися, що призводить до появи дисбактеріозу.

Що таке дисбактеріоз?

Дисбактеріозом називають стан, при якому в кишечнику порушується баланс між корисною мікрофлорою і патогенними бактеріями. У групу ризику входять груднички:

  • народжені раніше чи пізніше строку;
  • знаходяться в пологовому будинку довгий час після пологів;
  • яких не годують грудним молоком чи пізно вони були прикладені до грудей;
  • отримали травми під час пологів;
  • хворіють на ГРЗ або захворюваннями ШКТ;
  • страждають алергією, анемію, рахіт.

При ослабленні організму дитини кількість корисних бактерій в кишечнику знижується, що призводить до зростання патогенної мікрофлори (грибків, стафілококів, стрептококів і інших). Дисбактеріоз є супутнім синдромом, і в більшості випадків зникає при усуненні причин його виникнення. Дисбактеріоз у новонароджених не є захворюванням, він лише свідчить про порушення кишкової мікрофлори під дією несприятливих факторів.

Причини розвитку захворювання

Щоб запобігти появу дисбактеріозу у новонароджених, потрібно знати основні причини розвитку цього захворювання.

Вкрай важливо для мікрофлори кишечника новонародженого при появі на світ прикласти його до грудей

Спровокувати ріст патогенних бактерій у немовлят можуть такі чинники:

  • Несвоєчасне прикладання до грудей. В організмі новонародженого немає мікроорганізмів, вони заселяють кишечник тільки після появи на світло. Корисна мікрофлора потрапляє до дитині з грудним молоком. Воно насичене не тільки поживними речовинами, але і культурами молочнокислих бактерій, які сприяють розвитку імунітету. Якщо з якихось причин новонароджений не був прикладений до грудей після появи на світло, збільшується ризик розвитку в організмі патогенної мікрофлори. Це і стає основною причиною появи дисбактеріозу.
  • Лікування антибіотиками. При призначенні лікувальної терапії лікарі намагаються уникати протимікробних препаратів, так як вони впливають не тільки на хвороботворні мікроорганізми, але і на корисну мікрофлору. Однак у ряді випадків без прийому антибіотиків не можна обійтися. Дисбактеріоз є наслідком такого лікування. Пероральний прийом препаратів найбільш небезпечний для молочнокислих бактерій кишечника. Також антибіотики потрапляють в організм дитини через молоко, якщо мама брала протимікробні препарати.
  • Запалення. Запальний процес в організмі бере гостру і хронічну форму під впливом таких факторів, як родова травма, стреси в сім’ї, сигаретний дим у приміщенні.
  • Ротавірусна інфекція. Ротавіруси, проникаючи в кишечник дитини, порушують роботу ферментів і вбивають корисну мікрофлору.
  • Гельмінти. При зараженні глистами у новонародженого з’являється здуття, рідкий стілець.
  • Ранній прикорм. Додавання в раціон нової їжі часто стає причиною дисбактеріозу у малюка, так як його організму потрібен час, щоб перебудуватися. Різка зміна грудного молока на суміш призводить до аналогічних симптомів.
  • Суміш необхідно використовувати в крайніх випадках, головна його грудничка — материнське молоко

    Ступеня розвитку дисбіозу у немовляти і його види

    Розрізняють 4 ступеня прогресування дисбактеріозу, що характеризуються різними симптомами:

    Ступінь Стан дитини і характерні симптоми Лікування
    1 ступінь Дитина відчуває себе добре. У складі мікрофлори переважають корисні бактерії. Діагностується наявність умовно-патогенної мікрофлори в кале. На цій стадії з’являється дисбактериальная реакція, не впливає на поведінку дитини. Стан дисбалансу виникає при переході на суміші після грудного вигодовування, при початку прикорму. Медикаментозного лікування не потрібно. Організм дитини справляється самостійно і стан нормалізується.
    2 ступінь Малюк погано набирає вагу. У нього з’являється здуття животика, коліки, можливий пронос. Відбувається зростання патогенних мікроорганізмів, здатних пригнічувати нормальну мікрофлору. У складі калу виявляється кілька видів кишкової палички. Необхідний огляд педіатра. Рекомендується перегляд раціону мами. Якщо дитина харчується сумішшю, її потрібно змінити.
    3 ступінь Дисбактеріоз 3-го ступеня виявляється у немовляти у вигляді запалення і болю в животику, тривалого проносу з частинками неперетравленої їжі. У кишечнику переважають патогенні бактерії. При аналізі виявляється велика кількість стафілококів, сераций та інших хвороботворних мікроорганізмів. Необхідна лікувальна терапія, рекомендована лікарем. Для підтвердження діагнозу здаються аналізи.
    4 ступінь При дисбіозі 4 ступеня здоров’я дитини різко погіршується. Відбувається бурхливий ріст хвороботворних мікроорганізмів. Посилюється блювота і пронос, що призводить до втрати ваги. В організмі дитини йде процес інтоксикації. Новонароджений потребує екстреного лікування пробіотиками. Якщо дисбіоз не лікувати, він переходить в хронічну форму.

    Якщо симптоматика бактеріозу посилюється, малюк відмовляється їсти і втрачає у вазі, необхідно терміново звернутися до лікаря

    Ознаки і симптоми дисбактеріозу у дитини

    У кожної дитини час від часу трапляються порушення травлення, не є ознаками хвороби. Якщо симптоми не проходять, а продовжують посилюватися, це говорить про появу у дитини дисбактеріозу. Ознаки стійкого дисбалансу мікрофлори кишечника у немовлят наступні:

    • Водянистий пронос з зеленим відтінком і гнильним запахом. У ньому спостерігається слиз, білі вкраплення і піна. Якщо дитину вже прикормлюють, у складі калу бувають частинки їжі.
    • Тривалі запори. У здорової дитини в грудному віці процес дефекації може відбуватися раз на три дні. У цьому немає нічого небезпечного, якщо дитина добре себе почуває і какає сам. При штучному годуванні стілець повинен бути не рідше 1 рази в день.
    • Нестійкий процес дефекації. Після тривалого проносу починається запор і навпаки.
    • Кольки, здуття животика. При цих симптомах дитина підтягує ніжки до живота або стукає ними. При здутті чути бурчання.
    • Часті зригування з переходом у блювоту. Немовлятам властиво зригувати трохи їжі після годування, але в цьому випадку зригування інтенсивніше і переходять у блювоту.
    • Висипання. При дисбактеріозі у немовлят з’являється висип. Це явище пояснюється алергічне реакцією на хвороботворні бактерії, переважаючі в мікрофлорі кишечника при дисбіозі. Причина появи висипки може полягати у неправильному харчуванні мами.
    • Погана динаміка в наборі ваги. При таких симптомах дисбактеріозу, як понос і блювота, дітям важко набирати вагу.

    Саме так виглядає кал немовляти при дисбактеріозі

    Діагностика дисбактеріозу

    Для діагностування дисбактеріозу у грудних дітей педіатри застосовують кілька основних методів:

  • Симптоматика. Перед призначенням лікувальної терапії лікар визначає наявність характерних для дисбіозу симптомів. До них відносяться втрата апетиту, здуття, часте зригування, нестабільний стілець.
  • Анамнез. Цей метод діагностики дуже важливий для встановлення повної клінічної картини. Він включає в себе збір такої інформації про малюка, як наявність травм при народженні, перенесені захворювання, інфекції, прийом антибіотиків, вид годівлі, фото рентгенівських знімків і т. д.
  • Лабораторні аналізи крові і сечі. За результатами аналізів виключають захворювання травної системи.
  • Аналіз калу. Він дає змогу визначити якісний склад мікрофлори, який вид бактерій переважає, і в якому співвідношенні. Даний вид аналізу не може повною мірою відобразити всі види мікроорганізмів, так як їх кількість в калі значно менше, ніж в кишечнику. Для достовірності результатів кал для аналізу повинен бути свіжим і в стерильній тарі.
  • Бактеріологічний посів. Аналіз калу на наявність дисбактеріозу (рекомендуємо прочитати: як здавати аналіз калу на дисбактеріоз у немовлят?). Тривала процедура, яка займає не менше 7 днів. За результатами визначають, який вид антибіотика повинен бути використаний при лікуванні.
  • Рентген і УЗД. Такий вид діагностики використовують при появі підозри на захворювання кишечника, які можуть бути небезпечні для дітей.
  • Якщо лікар підозрює про наявність більш серйозних захворювань кишечника, ніж дисбактеріоз, немовля може бути призначено ультразвукове дослідження черевної порожнини

    Лікування новонародженого малюка

    Лікувальна терапія при дисбактеріозі залежить від ступеня його прогресування. Для того щоб усунути початкові симптоми дисбалансу мікрофлори кишечника, не обов’язково вдаватися до медикаментозного лікування. У більшості випадків достатньо дотримуватися режиму годування, а якщо малюк знаходиться на штучному вигодовуванні — змінити суміш. При дисбактеріозі 3 і 4 ступеня потрібна комплексна терапія протягом тривалого часу.

    Використання медикаментів

    Дисбактеріоз лікується трьома видами медикаментів: пробіотиками, пребіотиками та бактеріофагами. Лікування буде ефективнішим, якщо заздалегідь дати малюкові сорбенти, які мають здатність виводити токсини, що накопичилися в організмі під час хвороби. Кожен з препаратів має свій склад і особливості впливу на організм.

    До складу пробіотиків входять молочнокислі бактерії, ентерококи, кишкова паличка, гриби роду Кандида. Пробіотики сприяє нормалізації кишкової мікрофлори. При завершенні курсу лікування відновлюється баланс між корисними і патогенними мікроорганізмами, і спостерігається поліпшення самопочуття малюка.

    Пробіотики бувають:

    • однокомпонентні, що складаються з одного штаму мікроорганізмів (Біфідумбактерин, Лактобактерин) (рекомендуємо прочитати: як давати новонародженому «Біфідумбактерин» в ампулах?);
    • багатокомпонентні, здатні відновлювати в ШКТ кілька штамів бактерій одного виду (Ацилакт, Лінекс);
    • сорбційні, що мають у своєму складі ентеросорбенти (Флорин форте, Пробифор);
    • симбиотики, в яких поєднуються кілька видів бактерій (Хілак Форте).

    Препарати для лікування повинен призначати лікар. За результатами аналізів, грунтуючись на характерних ознаках, підбирає педіатр схему лікування індивідуально для кожної дитини. При незначних розладах кишечника доцільно застосування пробіотиків 1 покоління. Інфекції ШКТ у гострій формі лікуються пробиотками 3 та 4 поколінь.

    Пребіотики — це речовини, які сприяють зростанню корисної мікрофлори. До них відносяться вітаміни, білки, вуглеводи і мікроелементи. Препарати виготовляють з натуральних компонентів. При їх виробництві використовують злаки, сою, водорості, буряк та гриби. Всі пребіотики діляться на два виду:

    • Чисті (Лактусан, Лизалак).
    • Комбіновані (Полісорб, Лактофильрум). При виробництві в їх склад вводять ентеросорбенти.

    Лікувальний ефект пребіотиків полягає в комплексному дії на організм малюка. В результаті прийому препарату збільшується кількість корисної мікрофлори, починається процес регенерації стінок кишечника, нормалізується кислотність, зміцнюється імунітет, зникають неприємні симптоми дисбіозу.

    Принцип дії бактеріофагів заснований на тому, що віруси в їх складі пригнічують ріст патогенних бактерій, не впливаючи на корисні штами. Щоб зрозуміти, який саме з бактеріофагів використовувати, потрібно правильно визначити переважаючий вид патогенної мікрофлори. Рекомендований курс лікування – 10 днів.

    Особливості харчування

    Деякі лікарі вважають, що дисбактеріоз можливо вилікувати без прийому лікарських препаратів. В основі терапії лежить збалансоване харчування. При порушенні мікрофлори лактацію припиняти не можна.

    Увага! Інформація на порталі носить ознайомлювальний і інформаційний характер, пам'ятайте що самолікування краще замінити походом до лікаря і професійною консультацією. Не займайтеся самолікуванням і завжди звертайтеся до професійних лікарів.