Методи діагностики патології
Для підтвердження дисфункції слід пройти обстеження у гінеколога-ендокринолога. В першу чергу фахівцю необхідно виключити інші зміни в організмі з аналогічними симптомами: позаматкову вагітність, пухлини, хірургічні аномалії. Під час бесіди з пацієнткою він уточнить, як протікають місячні, подивиться календар, який вона веде. Будуть проведені гінекологічний огляд, УЗД органів репродуктивної системи, залоз внутрішньої секреції, складено план обстеження, який додатково входять:
- аналіз крові на статеві гормони, які виробляють яєчники і гіпофіз, а також на гормони надниркових залоз, щитовидної залози;
- діагностика статевих інфекцій;
- бакпосів секрету піхви;
- проведення електроенцефалограми головного мозку;
- діагностичне вишкрібання порожнини і каналу шийки матки з подальшим дослідженням тканин.
Процедури, які необхідно пройти, підбираються в індивідуальному порядку. Наприклад, вискоблювання і гістероскопія показані при гіперпластичних процесах в ендометрії, поліпах. Електроенцефалограму призначають при проблемах з боку нервової системи.
На успіх лікування дисфункції впливають тривалість перебігу патології та ступінь її вираженості. Пацієнткам, яким поставлений діагноз «хронічна дисфункція», необхідно проходити регулярні профілактичні огляди, навіть якщо стан залишається стабільним.
