Дискінезія кишечника у дітей: причини виникнення, симптоми і лікування

Дискінезія кишечника – поширений недуга системи травлення, що з’являється при порушенні моторики. Перетравлювання їжі у дітей з таким діагнозом утруднено, присутні неприємні симптоми. При цьому страждає не тільки фізичне, але й психологічний стан дитини. Основний симптом — біль у животі.

Що таке дискінезія кишечника, і з яких причин вона виникає у дітей?

Дискінезія у дітей представляє собою сукупність розладів травної системи, тонкого і товстого кишечника. При захворюванні відбувається порушення функціонування слизової оболонки товстого кишечника. Діагностувати дискінезію непросто, оскільки хвороба має симптоми інших хвороб ШЛУНКОВО-кишкового тракту, нервової та сечостатевої систем.

Основні фактори виникнення захворювання у дітей:

  • неправильне харчування (мала кількість вживаної клітковини або її повна відсутність);
  • інфекційне ураження кишкового тракту;
  • патології органів ШКТ;
  • цукровий діабет;
  • гормональний збій;
  • ферментна недостатність.

Дискінезія кишечника у дитини може виникати при відсутності клітковини в раціоні

Розрізняють дискенезию:

  • спастичну (їжа по шлунково-кишковому тракту проштовхується занадто швидко, провокуючи діарею та біль у животі);
  • атоническую (їжа рухається надто повільно, що призводить до забивання кишки, болів, метеоризму та закрепів).

Симптоми дискінезії ШЛУНКОВО-кишкового тракту

  • Біль в районі живота різної інтенсивності і характеру (різкий, гострий, тупий, болісна). Дискомфорт посилюється після їжі і при нервових зривах. Полегшення настає при відходженні газів або спорожнення кишечника.
  • Підвищене газоутворення. Найбільш виражено перед походом дитину в туалет.
  • Нудота і часта відрижка. Живіт роздувається, пацієнт відчуває сильний тягар. При нападі нудоти здається, що шлунок переповнений.
  • Тривалі запори. Вони можуть змінюватися короткочасними періодами діареї. При проносі виділяється слиз.
  • Збільшення маси тіла при колишньому раціоні харчування.
  • Порушення невротичного характеру (тривожність, депресія). У хворого підвищується нервозність. Можливі больові відчуття в області серця і хребта.
  • Кишечник не спорожняється повністю. Після походу в туалет немає відчуття повного полегшення.
  • Загальна слабкість. Інтоксикація організму, викликана тривалими запорами, призводить до втрати апетиту і зниження фізичної активності. Пацієнт відчуває себе розбитим, виникає сонливість.

Дискінезія кишечника характеризується болем в животі з частими запорами

Медикаментозна терапія, спеціальна дієта і інші методи лікування

Для лікування дискінезії хворого обов’язково поміщати в стаціонар. Винятком є випадки, коли у дитини сильно виражений больовий синдром. Найчастіше лікування здійснюється в домашніх умовах під наглядом лікаря.

Важлива роль при лікуванні недуги відводиться дієті. Лікар коригує раціон пацієнта, скорочує обсяг порцій.

Вживаються дитиною продукти не повинні містити консервантів, штучних барвників та ароматизаторів. Корисне вживання в їжу каш з пшениці, гречки і вівсянки. Рисова каша протипоказана, оскільки сприяє закріпленню калу. Капуста, яблука, морква і буряк – джерело необхідної хворому клітковини. При частих запорах рекомендовано регулярне пиття яблучного та морквяного соку.

Важливо обмежити вживання солі, готувати страви в пароварці або добре варити. Смажені м’ясо і риба (особливо жирні сорти), гостра і копчена їжа, а також здоба знаходяться під забороною.

З медикаментів застосовують нейротропні, седативні засоби і психотропні препарати з метою нормалізації нервової регуляції моторики. Якщо захворювання протікає по гіпертонічному типу, призначають М-холінолітики. Для лікування гіпотонічної дискінезії застосовують Еуфілін і кофеїн. Від атонії шлунка добре допомагає Прозерин.

Для відновлення порушеної секреторної функції шлунка використовують Ацидин-пепсин, натуральний шлунковий сік і препарати з вмістом ферментів підшлункової залози. При сильному болі в животі призначають спазмолітики — Но-шпу або Дротаверин.

Можливе також призначення фізіотерапевтичних процедур:

  • електрофорезу;
  • грязьових і парафінових аплікацій;
  • озокеритотерапія;
  • діатермії.
Увага! Інформація на порталі носить ознайомлювальний і інформаційний характер, пам'ятайте що самолікування краще замінити походом до лікаря і професійною консультацією. Не займайтеся самолікуванням і завжди звертайтеся до професійних лікарів.