Пелюшковий дерматит у дітей: симптоми з фото і лікування за Комаровським

Пелюшковий дерматит у дітей — запалення чутливої дитячої шкіри, що виникає під впливом зовнішніх дратівливих чинників. У зв’язку з тим, що найбільш тісний мають контакт з шкірою пелюшки або підгузники, то саме з цим і пов’язана назва захворювання — «пелюшковий». Більш поширена в народі найменування пелюшкового дерматиту — попрілість.

Зоны распространения дерматитаНайчастіше пелюшковий дерматит у немовлят спостерігається в сідничній зоні або на внутрішній поверхні стегна, де щільно прилягають до шкіри підгузки або одяг

Причини появи пелюшкового дерматиту

Пелюшковий дерматит у немовлят спостерігається в області сідниць і внутрішньої поверхні стегон. На його поява впливають кілька факторів:

  • механічні подразники – тканина або підгузник треться про ніжну шкіру малюка;
  • хімічний вплив – негативний вплив аміаку, ферментів стільця і солей жирних кислот;
  • фізичні фактори – надмірна пітливість, вологість і температура впливають на появу попрілостей.
  • порушення мікрофлори – кишкова паличка та інші патогенні та умовно-патогенні мікроорганізми.

Пелюшковий дерматит у немовлят найбільш часто виникає із-за порушення загальних правил гігієни. Використання неприпустимих марлевих підгузників і пелюшок, несвоєчасна зміна мокрого або брудного підгузника збільшує небезпеку виникнення попрілостей.

Порушення мікрофлори грибами роду Candida також негативно впливає на перебіг запального процесу. Пелюшковий дерматит не є формою кандидозу шкіри, але наявність грибкової інфекції робить захворювання ще більш серйозним або може спровокувати появу попрілостей у дитини за умови неправильної гігієни.

Є ряд дитячих хвороб, з якими ймовірність захворіти пелюшковим дерматитом різко збільшується – алергія, атопічна екзема, порушення водно-сольового обміну, мінливий стілець, підвищений вміст аміаку в сечі, імунодефіцит.

Увага! Інформація на порталі носить ознайомлювальний і інформаційний характер, пам'ятайте що самолікування краще замінити походом до лікаря і професійною консультацією. Не займайтеся самолікуванням і завжди звертайтеся до професійних лікарів.