Пелюшковий дерматит у дітей — запалення чутливої дитячої шкіри, що виникає під впливом зовнішніх дратівливих чинників. У зв’язку з тим, що найбільш тісний мають контакт з шкірою пелюшки або підгузники, то саме з цим і пов’язана назва захворювання — «пелюшковий». Більш поширена в народі найменування пелюшкового дерматиту — попрілість.
Найчастіше пелюшковий дерматит у немовлят спостерігається в сідничній зоні або на внутрішній поверхні стегна, де щільно прилягають до шкіри підгузки або одяг
Причини появи пелюшкового дерматиту
Пелюшковий дерматит у немовлят спостерігається в області сідниць і внутрішньої поверхні стегон. На його поява впливають кілька факторів:
- механічні подразники – тканина або підгузник треться про ніжну шкіру малюка;
- хімічний вплив – негативний вплив аміаку, ферментів стільця і солей жирних кислот;
- фізичні фактори – надмірна пітливість, вологість і температура впливають на появу попрілостей.
- порушення мікрофлори – кишкова паличка та інші патогенні та умовно-патогенні мікроорганізми.
Пелюшковий дерматит у немовлят найбільш часто виникає із-за порушення загальних правил гігієни. Використання неприпустимих марлевих підгузників і пелюшок, несвоєчасна зміна мокрого або брудного підгузника збільшує небезпеку виникнення попрілостей.
Порушення мікрофлори грибами роду Candida також негативно впливає на перебіг запального процесу. Пелюшковий дерматит не є формою кандидозу шкіри, але наявність грибкової інфекції робить захворювання ще більш серйозним або може спровокувати появу попрілостей у дитини за умови неправильної гігієни.
Є ряд дитячих хвороб, з якими ймовірність захворіти пелюшковим дерматитом різко збільшується – алергія, атопічна екзема, порушення водно-сольового обміну, мінливий стілець, підвищений вміст аміаку в сечі, імунодефіцит.
Підгузники проти пелюшок
Існує поширена думка, що носіння підгузників шкідливо для здоров’я малюка, але це зовсім не так. Пелюшковий дерматит виникає значно рідше у дітей, які носять підгузки, порівняно з дітками, мами яких використовують для сповивання марлеві або тканинні прокладки. Правильне використання і своєчасна зміна підгузників зводять до мінімуму небезпеку отримання попрілостей.
Підгузники слід носити приблизно до півтора років — занадто рання їх скасування може сформувати неправильний гігієнічний навик. Ранній «викид» памперсів також необґрунтований і в плані привчання дитини до горщика, що докладно описано в статтях по даній темі.
Особливості пелюшкового дерматиту
Пелюшковий дерматит за деякими даними охоплює від 30 до 50% немовлят, найбільш поширена хвороба серед дівчаток. Запалення може бути локалізованим з невеликою площею ураження у вигляді почервоніння на шкірі, зустрічаються і більш важкі випадки пелюшкового дерматиту з глибоким пошкодженням шкірних покривів.
Симптоми пелюшкового дерматиту:
- Почервоніння шкіри малюка в області промежині, паху, сідниць. Можливо наявність бульбашок з рідиною, а також лущення. Гіперемія (почервоніння) на початковій стадії пелюшкового дерматиту локальна, але з перебігом хвороби ймовірно поширення запалення на великі ділянки і збільшення глибини ураження.
- Важкі форми захворювання характеризуються появою гнійників, набряків і інфільтрацією тканин.
- Малюк погано спить, вередує, плаче, веде себе неспокійно і погано їсть.
Діти на штучному вигодовуванні частіше схильні пеленочному дерматиту з характерним запаленням області ануса у зв’язку з лужним середовищем калу, що не властиво дітям на грудному вигодовуванні. Таким чином, мами діток-искусственников повинні приділяти особливу увагу правильному догляду за дитячою попкою.
Неправильно підібраний розмір підгузника, врізаються краю – зовнішні причини, загострюючі пелюшковий дерматит. Механічний вплив на шкіру проявляється в пахових і сідничних складках, а також в нижній частині живота. Почервоніння в цих областях значно посилюється, якщо до зазначених негативних впливів приєднуються і інші дратівливі чинники.
Кандидозний пелюшковий дерматит, ускладнений грибками роду Candida, характеризується появою ділянок з яскраво-червоними запаленнями і білими гнійничкові утвореннями. Причиною безрезультативності лікування протягом 3 днів може бути як раз грибковий характер пелюшкового дерматиту.
Постановка діагнозу
Для діагностики пелюшкового дерматиту досить оглянути дитину і зібрати всю можливу інформацію для виставлення діагнозу. Пелюшковий дерматит часто схожий за ознаками на алергію, яка з’являється у дитини на нове гігієнічний засіб (мило, серветки, памперси, крем або пінка для купання).
Пелюшковий дерматит можна сплутати з пітницею та атопічним дерматитом. Лікарі намагаються провести ретельну діагностику, щоб установити істинний діагноз.
Лікування
Батьки часто задають питання: якими засобами лікувати попрілості самостійно, не вдаючись до допомоги лікарів? Дуже популярною стала методика лікування доктора Комаровського: прості і безпечні принципи цієї методики допоможуть позбавити коханої дитини від пелюшкового дерматиту в самі короткі терміни. Згадаємо, що виникнення попрілостей – помилки у догляді за ніжною дитячою шкірою.
Відзначено, що використання одноразових підгузників знижує можливість виникнення попрілостей в рази, тоді як ризик отримати запалення при використанні пелюшок та марлевих підгузників значно вище. При підборі одноразових трусиків або підгузників ретельно стежте, щоб вони не тиснули і не натирали шкіру малюка. Підгузник повинен легко застібатися і не створювати штучних складок шкіри.
При лікуванні пелюшкового дерматиту зверніть увагу на характерні особливості захворювання:
- волога поверхня шкіри з мокнутиями говорить про те, що слід застосовувати для обробки крем;
- наявність кірочок і вогнищ лущення передбачає використання мазі.
Батьки повинні забезпечити максимально можливий доступ повітря до ушкоджених ділянок шкіри — в ідеалі треба дати дитині побути голеньким. Через 2-3 дні лікування будуть помітні значні поліпшення.
Підгузники повинні підходити дитині за розміром, бути якісними і гіпоалергенними. Велике значення в профілактиці дерматиту має своєчасна заміна одноразового гігієнічного засобу
Дотримання правил гігієни
Кожен батько повинен відповідально підходити до догляду за дитячою шкірою:
- Після того, як дитина покакав або пописав, треба змінити підгузник.
- Область сідниць, стегон і промежини ретельно промити теплою водою, не забути про складочки.
- З гігієнічних засобів можна використовувати ліжечко дитяче мило або обійтися зовсім без нього. Інші засоби для миття краще не використовувати.
- Вологу шкіру акуратно промокнути м’яким рушником, уникаючи розтирання пошкоджених ділянок.
- Нанести засіб (про них буде написано нижче) на уражену шкіру.
- Залишити дитину голеньким на 20-30 хвилин.
Найдієвішим і безпечним спосіб позбавлення від пелюшкового дерматиту є поєднання зазначених вище правил гігієни з проведенням повітряних ванн, тобто забезпеченням контакту подразненої шкіри з повітрям.
Медикаменти, креми і мазі
Лікування захворювання рекомендується проводити наступними препаратами:
- Оксид цинку, що міститься в багатьох мазях такого призначення, надає стягуюче дію і знижує дратівливий чинник від калу і сечі дитини. Хорошим варіантом буде «Деситин».
- Мазі протимікробної напряму — наприклад, «Драполен», є антисептиками і одночасно захищають, зволожують пошкоджену шкіру.
- Регенеруючі мазі з декспантенолом — наприклад, «Бепантен» («Пантенол», «Пантодерм»), допомагають зняти запалення і стимулюють процес регенерації пошкоджених тканин.
- Пелюшковий дерматит з сильними запаленнями лікується за допомогою мазі з кортикостероїдами. Виписуються такі препарати за призначенням лікаря.
Важливо відзначити, що шкіра в області роздратування може бути сухою (з лущенням і тріщинами), а може, навпаки, — мокрою (мокнучої, тобто зі слідами тканинної рідини). Доктор Комаровський у книзі «Початок життя» звертає увагу, що «зволожувати сухе і потрібно сушити мокре», тобто в першому випадку необхідно використовувати масла і жирні креми, а в другому — присипки і підсушують мазі.
Одночасне використання крему і присипки неприпустимо. Грудочки, які утворюються в результаті з’єднання даних засобів, що ушкоджують ніжну шкіру дитини. Якщо за час лікування не помітні поліпшення, батькам слід звернутися за допомогою до педіатра.
