Двосторонній отит у дітей: причини, симптоми, діагностика і лікування

Двосторонній отит — поширене серед малюків захворювання. За статистикою, воно виявляється у 50-80% дітей у віці до 1 року. Це пов’язано з недостатнім рівнем імунітету і вразливістю з’єднання носоглотки та слухового проходу. Якщо малюк плаче, не хоче їсти і тягнеться ручками до вушках, є підстави вважати, що дитина хвора отитом.

При підозрі двостороннього отиту дитини обов’язково необхідно показати ЛОР-фахівця

Що таке двосторонній отит, і з яких причин він виникає?

Отит — запальне захворювання внутрішнього, середнього і зовнішнього вуха. Їм страждають і дорослі, і діти. У малюків частіше розвивається двосторонній отит — запалення двох вух, у дорослих — односторонній.

Двосторонній отит виникає з кількох причин. У малюків до 1 року євстахієва труба набагато ширше, коротше і безпосередньо пов’язана з носоглоткою, що дозволяє бактеріям безперешкодно потрапляти на слизову внутрішнього вуха. З віком євстахієва труба тоншає і згинається. Слабкий імунітет не захищає дитину від інфекцій, тому слід докласти чимало зусиль, щоб уникнути хвороби.

Появи отиту сприяють переохолодження та респіраторні захворювання. Часто запалення проявляється на тлі кору, скарлатини, грипу. Теплі шапочки захищають слуховий апарат дитини, але шлях інфекції лежить не через вуха.

Неправильне годування також стає причиною захворювання. Після прийому їжі дитини потрібно потримати у вертикальному положенні і дочекатися, поки він зригне. Молоко, яке потрапило в слуховий прохід, може закиснути і стати сприятливим середовищем для розмноження бактерій.

Також до двостороннього отиту призводить нежить. Старших дітей потрібно навчити правильно позбавлятися від сопель. Не можна надто сильно сякатися, затискати дві ніздрі одночасно.

Симптоми захворювання

Симптомами патології є біль у вусі, підвищена температура тіла, на пізніх етапах — виділення гною. Старші діти самі кажуть про неприємних відчуттях, але з немовлятами все складніше. Є кілька ознак, за якими можна запідозрити наявність захворювання:

  • дитина неспокійна, плаче;
  • тягнеться ручками до вух, закидає голову, крутить їй в сторони;
  • при слабкому натисканні на козелки дитина смикається;
  • підвищена температура тіла;
  • малюк відмовляється від їжі після кількох ковтків.

При перших симптомах хвороби дитини необхідно показати отоларинголога. Запущене захворювання супроводжується нудотою, блювотою, виділенням гною, що може бути пов’язано з розривом барабанної перетинки. Можливі наслідки гнійного отиту: глухота, сепсис або менінгіт.

Діагностика та лікування двостороннього отиту

Симптоматику отиту можна сплутати з ознаками інших патологій — грибкової інфекції, фурункулів і травм вуха. Організм дитини досить крихкий, і самолікування може тільки погіршити його стан.

Діагностувати захворювання і призначити лікування повинен отоларинголог

Поставити правильний діагноз і призначити курс лікування повинен отоларинголог. Лікар проводить огляд зовнішнього та середнього вуха, барабанної перетинки. При наявності отиту ці органи запалені, набряклі, перетинка набрякла. Якщо виділяється гній, його беруть на мікробіологічне дослідження.

Насамперед при лікуванні двостороннього отиту потрібно позбутися від причини захворювання — вилікувати нежить, хворе горло або респіраторні інфекції. Щоб зняти набряк, лікар може призначити вушні краплі Софрадекс, Отипакс). Усунути симптоматику допоможуть жарознижуючі і болезаспокійливі засоби (Панадол, Нурофен), нерідко при двосторонньому отиті призначають антибіотики (Сумамед, Аугментин, Оспамокс). Народні засоби підійдуть тільки як додатковий метод лікування.

Для виведення гною при гнійному отиті лікар може проколоти барабанну перетинку. Це безпечна процедура, а рубець заживає швидко. Однак нерассосавшийся рубець може призвести до приглухуватості, але таке трапляється рідко.

Компреси і прогрівання до появи гною строго протипоказані. Обов’язково проконсультуйтеся з лікарем до початку лікування — неправильно підібрані засоби можуть нашкодити дитині.

Увага! Інформація на порталі носить ознайомлювальний і інформаційний характер, пам'ятайте що самолікування краще замінити походом до лікаря і професійною консультацією. Не займайтеся самолікуванням і завжди звертайтеся до професійних лікарів.