Особливості проведення інгаляцій на різних термінах вагітності
Затяжне простудне захворювання надає додаткове навантаження на органи, особливо на серце, нирки і печінку. Роблячи інгаляції, майбутня мати зможе швидко відновити дихання носом без негативних наслідків. Пар не тільки усуває закладеність, але і зменшує секрецію слизу, полегшує загальний стан і купірує вологий або сухий нападоподібний кашель.
Парові процедури
Інгаляція – один з небагатьох способів боротьби з кашлем і нежиттю, який доступний вагітним жінкам. Його перевага в максимальної ефективності та мінімальної загрозу для малюка на будь-якому терміні. Інгаляцію можна проводити навіть у 1 триместрі, коли відбувається формування ембріона і закладка його органів. У перші три місяці вагітності інгаляції заборонено робити тільки при сильному токсикозі і загальному поганому самопочутті.
Процедуру можна робити без спеціального обладнання. Для цього в каструлі потрібно нагріти близько трьох літрів води, заварити в ній лікарську траву або додати ефірну олію, після чого відвар остудити до 40°C. Висока температура пари для вагітних небезпечна, оскільки може призвести до опіку слизової або підвищення тиску.
Кілька правил процедури:
- Слід правильно вибрати засіб для інгаляції. З ефірних олій можна використовувати м’яту, евкаліпт, лаванда.
- Інгаляцію слід проводити на голодний шлунок або через годину після їжі.
- Тривалість процедури із застосуванням ефірного масла не повинна перевищувати 7 хвилин, інших коштів – 10 хвилин.
- Дихати потрібно правильно: при риніті слід вдихати пар носом, який би дискомфорт це не приносило, а при кашлі – ротом.
- Після процедури рекомендується відпочити, не є і не розмовляти пару годин. Заборонено виходити на прогулянку при температурі за вікном нижче 10°C.
- При виникненні нездужання краще припинити інгаляцію.
Процедура допомагає зняти запалення, прогріти і пом’якшити слизову, однак вона дозволяє донести ліки тільки до носа, горла і трахеї. При бронхіті вона практично марна. Інгаляція, проведена на ранніх етапах хвороби, дозволяє майже повністю купірувати симптоматику.
Застосування інгаляторів
Процедура вважається більш ефективною, якщо для її проведення використовується інгалятор. Існує кілька типів приладу:
- Інгаляційний олівець. Це пристосування зі стрижнем з парафіну або пресованої вати, просоченого активними компонентами. Його підносять до носа, роблячи по одному вдиху кожною ніздрею. Кількість сеансів в добу становить не більше 8-10.
- Скляний, або інгалятор Махольда. Являє собою зігнуту скляну трубку, в яку заливається вода і додаються ефірні масла. Процедура дозволяє хворій жінці вдихати холодні крапельки розчину. При опусканні нижньої частини пристосування в ємність з гарячою водою ефект лікування посилюється.
- Небулайзер — прилад, що перетворює налите в нього ліки в аерозоль, що вдихається пацієнтом через спеціальну насадку. Перевага апарата в тому, що испаряемый в ньому і потрапляє в легені препарат не всмоктується в кров, а діє локально на вогнище ураження. Найчастіше в лікуванні використовуються мінеральна вода або лікарські розчини, наприклад Пульмикорт.
Інгаляції небулайзером – оптимальний варіант лікування застуди при вагітності. У ході процедури температура препарату тримається в межах 30°C. Прилад ефективно бореться з хворобою, а ліки проникає у верхні і нижні дихальні шляхи.
Інгаляція не робить негативного впливу на плід, але вимагає правильного підбору медикаментів:
- у 1 триместрі вагітності для лікування можна використовувати засіб Деринат або мінеральну воду;
- у 2 триместрі – Беротек, Беродуал, Пульмикорт (останній не можна наливати в ультразвуковий прилад);
- в 3-му – Лазолван (з обережністю), Дексаметазон.
