У суспільстві є дві усталені точки зору про косоокості: перша передбачає, що воно не лікується взагалі, а друга – що проходить сама собою без участі лікаря. І те, й інша думка в корені невірно – чим раніше батьки звернуться до спеціаліста, тим швидше і успішніше пройде лікування малюка від цієї недуги. Косоокість у новонародженої дитини – це не тільки косметичний дефект. Воно впливає на психічний та розумовий розвиток.
Коли проходить косоокість у новонароджених дітей? Що робити і до якого лікаря звертатися, якщо очі у дитини стали косити? Чи можна вилікувати захворювання повністю?
Чому у малюків косять очі?
Косоокість, або страбізм – порушення роботи очних м’язів, при якому дитина нездатна сфокусувати погляд на предметі двома очками. У нормі обидва ока, лівий і правий, рухаються симетрично. При косоокості центральна вісь зміщена, зіниці дивляться в різні боки. При цьому головний мозок не в змозі об’єднати побачені різними очима зображення в одне.
У новонароджених дітей страбізм зустрічається часто їм страждають 2 дитини з 100. Виявити патологію самостійно зможе кожен батько — косоокість помітно неозброєним оком. Деякі діти, які страждають цією недугою, вже народжуються з одним або двома розкосими очима.
Косоокість у новонароджених може формуватися ще в утробі матері або при народженні і виникає з наступних причин:
- наслідки важких пологів;
- інфекційні захворювання матері під час вагітності;
- вживання матір’ю деяких медикаментів або наркотиків;
- генетичні хвороби, наприклад, синдром Дауна;
- спадкова схильність;
- вроджені вади будови ока;
- народження дитини раніше терміну;
- ДЦП;
- гідроцефалія.
Існує ряд несприятливих факторів, з-за яких косоокість виникає в перші дні життя малюка
В процесі життя косоокість формується з наступних причин:
- порушення зору, далекозорість і короткозорість — дитина намагається сфокусувати погляд на предметі і дуже сильно напружує очі;
- хвороби і аномалії м’язів ока;
- запалення зорових структур;
- наслідки інфекційного захворювання (кір, скарлатина, грип);
- пошкодження очей, черепно-мозкові травми;
- стреси і сильні психоемоційні стани;
- сильні зорові навантаження;
- патології нервової системи.
Види і симптоми косоокості
За часом виникнення страбізм ділиться на вроджений (зустрічається нечасто) і набутий (формується до 1-3 року життя дитини). Також косоокість буває:
- постійним — це найчастіший вид, він діагностується в 75-80% випадків;
- періодичним — виникає в певних ситуаціях, наприклад, при хворобі або стресі.
Періодичне косоокість з часом іноді переходить в постійну форму. Якщо у дитини косить одне око — це монолатеральное косоокість, якщо косять обидва – альтернуюча.
Зіниці можуть розходитися в різні напрямки:
- зрослі на носі – эзотропия;
- розбіжні до скронь – экзотропия;
- вертикальне відхилення – вгору або вниз;
- змішаний тип.
Крім того, патологія буває справжньої та уявної. Новонароджений малюк ще просто не здатний сфокусувати погляд, при цьому він сприймає зорову картинку цілком — це уявний страбізм. При істинному косоокості картинка двоїться або спотворюється.
Симптоми, властиві косоокості:
- дитина опускає голову і примружується при спогляданні або спробі сфокусувати погляд на предметі;
- малюк не сприймає глибину простору, при ходьбі може на що-небудь натикатися;
- нечітке, розпливчасте зображення, двоїння предметів;
- болі в голові й очах;
- запаморочення;
- дитина не може дивитися на світ.
При косоокості малюк часто примружується і йому важко дивитися на яскраве світло
Деякі з цих ознак присутні постійно. Інші з’являються при сильних стресових ситуаціях, втоми або хвороби.
Діагностика патології
Як правило, з постановкою діагнозу не виникає проблем, оскільки дефект досить помітний. Страбізм діагностується на основі візуальної оцінки офтальмологом, який виявить, чому в малюка один або обидва ока косі:
- Вже при першому відвідуванні, у 3 місяці, лікар при офтальмоскопії зможе визначити порушення зору і виміряє кут відхилення зображення на зіниці.
- Скіаскопія допоможе з’ясувати, як око заломлює світлові промені, і є функціональні порушення. До 6 місяців ознаки страбізм повинні зникнути.
- Проба з прикрыванием очей дозволяє виявити приховане косоокість. Вона проводиться у віці 1 року. Одне око закривають, а іншим малюка просять стежити за предметом. Відхилення в бік сигналізує про наявність страбізм.
- В 3 роки для діагностики використовується спеціальний колірний тест. Він допоможе встановити, чи є порушення бінокулярного зору.
- Обстеження спеціальним апаратом – синоптофором. Шляхом впливу на очі малюка вимірюється кут відхилення зіниці від здорового положення.
Офтальмолог діагностує косоокість при візуальному огляді немовляти
Корекція косоокості
Лікування залежить від причини косоокості і ступеня ураження зорового органу. При необхідності до терапії підключать дитячого невролога. Якщо серйозна патологія, її будуть лікувати в лікарні. В інших випадках передбачено амбулаторне і домашнє лікування.
Лікування косоокості потрібно починати негайно, оскільки при розвитку хвороби значно страждає зір. Які саме засоби терапії підійдуть конкретній дитині, вирішує тільки лікар.
Методи лікування, які використовуються для корекції страбізм:
- Окклюдер — це спеціальна заслінка, яка надівається на здоровий очей (при односторонньому косоокості) або на обидва по черзі (при двосторонньому). При посиленні навантаження хворий орган починає краще бачити.
- Носіння спеціальних окулярів — коли причина полягає у порушенні зору (далекозорості, короткозорості або астигматизмі), носіння окулярів повністю усуває цей дефект.
- Спеціальні очні краплі. Вони тимчасово погіршують зорову функцію здорового ока, змушуючи хворий очей посилено працювати.
- Амбліокор — апарат, який допомагає нейронів головного мозку правильно інтерпретувати зображення, усуває синдром «ледачого ока».
- Синоптофор — тренує очі і відновлює бінокулярний зір.
При косоокості ефективні вправи для очей на синоптофоре
- Амблиопанорама — пристрій, який покращує гостроту зору.
- Вправи для очей. Вони усувають косоокість на початковій стадії при невеликому ураженні зорового органу і зміцнюють м’язи ока.
- Хірургічне втручання. Проводиться дітям старше 3 років і показано в тих випадках, коли описане вище консервативне лікування не приносить результату. Для малюків використовується безпечний м’який наркоз. Хірург скоректує очні м’язи таким чином, щоб вони стали нормально працювати.
Прогноз сприятливий при своєчасно розпочатому лікуванні і виконанні всіх приписів спеціаліста — діти перестають косити як одним, так і обома очима. Зорову функцію в більшості випадків вдається відновити, головне – не запускати захворювання.
Коли у немовлят проходить косоокість?
Зорова система немовляти після народження і до 3-4 років нестабільна, оскільки знаходиться на стадії формування. Спровокувати її патології можуть звичайні на перший погляд речі, наприклад, перегляд телевізора, гри на мобільному телефоні або занадто низько підвішена в колисці іграшка. Саме тому в такому віці профілактики косоокості потрібно приділяти особливу увагу.
Всі малюки до 2-3 місяців ще не можуть сфокусувати погляд на предметі, тому невелике відхилення в цьому віці нестрашно і є варіантом норми. До 3-6 місяців таке явище проходить.
Однак чекати, коли пройде косоокість у новонародженого, не варто — краще перестрахуватися і звернутися до фахівця за консультацією.
Справжнє косоокість розвивається у 2-3 роки, коли налагоджується спільна робота очей. Його можна діагностувати за неправильним нахилом голови дитини і його блуждающему погляду. Однак у деяких випадках збіжний до перенісся косоокість може проходити самостійно, навіть якщо воно з’явилося у дітей старше 2 років.
Профілактика
Для того щоб у новонародженого і дитини старшого віку не виникло косоокість, потрібно:
- під час вагітності регулярно відвідувати жіночу консультацію і пройти всі необхідні дослідження;
- матері не слід приймати лікарські засоби, не призначені для вагітних жінок, а вже тим більше пити алкоголь і вживати наркотики;
- для правильного і своєчасного діагностування потрібно регулярно водити малюка до дитячого офтальмолога;
- над дитячим ліжечком не можна вішати яскраві іграшки — малюк буде концентрувати погляд на одній точці;
- брязкальця потрібно розташовувати на відстані витягнутої руки дитини;
- починати перегляд телевізійних програм потрібно не раніше ніж на 3 роки, а грати і займатися на комп’ютері – не раніше 8 років;
- слід приділяти увагу поставі дитини, привчати його сидіти правильно, з прямою спиною;
- в сім’ї потрібно створити сприятливий психологічний клімат — уникати сварок і конфліктів, не піддавати малюка стресів.
