Коли проходить косоокість у новонароджених, чому косить одне або обидва ока у немовляти, що робити?

У суспільстві є дві усталені точки зору про косоокості: перша передбачає, що воно не лікується взагалі, а друга – що проходить сама собою без участі лікаря. І те, й інша думка в корені невірно – чим раніше батьки звернуться до спеціаліста, тим швидше і успішніше пройде лікування малюка від цієї недуги. Косоокість у новонародженої дитини – це не тільки косметичний дефект. Воно впливає на психічний та розумовий розвиток.

Коли проходить косоокість у новонароджених дітей? Що робити і до якого лікаря звертатися, якщо очі у дитини стали косити? Чи можна вилікувати захворювання повністю?

Чому у малюків косять очі?

Косоокість, або страбізм – порушення роботи очних м’язів, при якому дитина нездатна сфокусувати погляд на предметі двома очками. У нормі обидва ока, лівий і правий, рухаються симетрично. При косоокості центральна вісь зміщена, зіниці дивляться в різні боки. При цьому головний мозок не в змозі об’єднати побачені різними очима зображення в одне.

У новонароджених дітей страбізм зустрічається часто їм страждають 2 дитини з 100. Виявити патологію самостійно зможе кожен батько — косоокість помітно неозброєним оком. Деякі діти, які страждають цією недугою, вже народжуються з одним або двома розкосими очима.

Косоокість у новонароджених може формуватися ще в утробі матері або при народженні і виникає з наступних причин:

  • наслідки важких пологів;
  • інфекційні захворювання матері під час вагітності;
  • вживання матір’ю деяких медикаментів або наркотиків;
  • генетичні хвороби, наприклад, синдром Дауна;
  • спадкова схильність;
  • вроджені вади будови ока;
  • народження дитини раніше терміну;
  • ДЦП;
  • гідроцефалія.

Існує ряд несприятливих факторів, з-за яких косоокість виникає в перші дні життя малюка

В процесі життя косоокість формується з наступних причин:

  • порушення зору, далекозорість і короткозорість — дитина намагається сфокусувати погляд на предметі і дуже сильно напружує очі;
  • хвороби і аномалії м’язів ока;
  • запалення зорових структур;
  • наслідки інфекційного захворювання (кір, скарлатина, грип);
  • пошкодження очей, черепно-мозкові травми;
  • стреси і сильні психоемоційні стани;
  • сильні зорові навантаження;
  • патології нервової системи.
Увага! Інформація на порталі носить ознайомлювальний і інформаційний характер, пам'ятайте що самолікування краще замінити походом до лікаря і професійною консультацією. Не займайтеся самолікуванням і завжди звертайтеся до професійних лікарів.