Способи діагностики
Діагностика бронхіту проводиться лікарем, оскільки тільки фахівець здатний диференціювати хворобу від інших патологій, які мають схожу симптоматику.
В першу чергу для виявлення бронхіту потрібно провести аускультацію. Мова йде про прослуховування легенів малюка за допомогою стетоскопа. Інструмент дозволяє почути хрипи в легенях і встановити їх характер.
Визначити характер інфекційно-запального захворювання лікар зможе на підставі результатів загального аналізу крові. Якщо хвороба прогресує, кількість імунних клітин у зразках буде знижуватися. Однак лабораторні дослідження не обмежуються лише цим аналізом, лікар також випише направлення на паркан іншого біоматеріалу.
Для диференціальної діагностики бронхіту потрібно здати мазок з горла і носа. У лабораторних умовах її досліджують їх мікрофлору, зокрема, встановлять факт наявності або відсутності грибка. Крім того, потрібно дослідження зразка мокротиння на що міститься в ній кількість клітинних елементів. Щоб виявити реакцію слизової на антибіотики, роблять посів мокротиння.
Якщо лікар підозрює розвиток у дитини пневмонії, він направить малюка на рентгенографічне дослідження грудної клітки. На знімку добре видно ступінь поширення патологічного процесу в бронхах маленького пацієнта. При виявленні пневмонії або бронхопневмонії знадобиться особливий підхід до лікування малюка.
Якщо лікар почув хрипи в легенях, він може направити дитину з бронхітом на рентген, для виключення пневмонії
Щоб визначити місця розташування запальних вогнищ, встановити наявність сторонніх тіл в легенях і витягти дані предмети, визначити форму хронічного бронхіту, допомагає такий спосіб, як бронхоскопія. Ця процедура ефективна, але вкрай неприємна. Через гортань і трахею дитини в його бронхи вводиться бронхоскоп, що представляє собою тонку трубку з оптоволокна, з’єднану з монітором.
