Паракашлюк і коклюш мають схожі симптоми, причому обидва є інфекційними захворюваннями, однак у кожного з них свій бактеріальний збудник. Відповідно дитина, яка перехворіла паракоклюшем, не отримає імунітет від коклюшу і навпаки. Як розрізнити ці два захворювання і як лікують паракашлюк? Ми розповімо, що робити, якщо у дитини виникають напади кашлю, а також про те, якою повинна бути профілактика.
Збудником захворювання є паличка Bordetella parapertussis
Причини захворювання
Паракоклюшем можна заразитися від носія палички Bordetella parapertussis, або від хворої дитини. При цьому заразним є малюк, який зовні не має ознак захворювання. Найчастіше зараження відбувається по повітрю, бактерії передаються з частинками мокротиння, слини хворого.
В основному діти заражаються в дитячому саду або іншому колективі. Фахівці відзначають кілька факторів, що сприяють перенесенню бактерій, що викликають захворювання:
- велике скупчення людей на невеликій площі приміщення;
- низький імунітет дитини, нездатний протистояти зараження;
- сухе тепле повітря, який пересушує слизові;
- стояче повітря в приміщенні, яке давно не провітрювали.
Найчастіше паракоклюшем хворіють діти від 2 до 6 років, тобто дошкільнята. Захиститися від захворювання за допомогою щеплення не можна, оскільки існує лише вакцинація від коклюшу – захворювання, яке зазвичай протікає у важчій формі. Всупереч поширеній думці, це щеплення не захистить організм від інфікування бактерією Bordetella parapertussis.
Паракашлюк у дітей може протікати по-різному. Буває типове, нетиповий перебіг хвороби, а також безсимптомний. Крім того, окремо варто сказати про тих малюків, які є носієм бактерії – самі не хворіють, але можуть заразити інших.
Носій інфекції може не боліти сам, однак при цьому заразити інших діточок
Як проявляється паракашлюк?
Якщо перебіг хвороби типове, симптоми паракоклюша схожі з симптоматикою коклюшу. В інших випадках це захворювання може бути прийнято за типову застуду, яку часто діагностують у дітей. Усього розрізняють 4 етапи захворювання, які можуть мати різну інтенсивність залежно від перебігу хвороби:
Етап сильного кашлю є характерним для даного захворювання
Зазначимо, що паракашлюк зазвичай не дає ускладнень, якщо не вважати виснаження організму від задушливих нападів. Сам по собі сильний кашель викликає зайву напругу м’язів, він може призвести до виникнення пупкової грижі. Якщо ж хвороба протікала у важкій формі і відбулося приєднання вторинної інфекції, це може стати причиною отиту, бронхіту або пневмонії, лікування яких значно відрізняється від терапії паракоклюша. Після того як дитина перехворіла цим захворюванням, він набуває імунітет.
Як відрізнити паракашлюк від інших захворювань?
Спазматичний кашель, характерний для паракоклюша, може бути симптомом інших захворювань. Як переконатися в тому, що у дитини паракашлюк, якщо ні результатів аналізів? Ми наведемо основні відмітні ознаки даного захворювання в порівнянні з іншими недугами:
- Кашлюк найбільш близький по симптоматиці до цього недугу, проте напади кашлю при коклюші більш важкі, вони можуть значно погіршити загальний стан дитини (докладніше в статті: симптоми та лікування кашлюку у дітей ). Крім того, другий етап захворювання – катаральний, протікає в гострій формі, ніж при паракоклюше.
- ГРВІ, дає ускладнення на трахеї і бронхи. При респіраторно-вірусної інфекції катаральні симптоми яскраво виражені, вони впливають на самопочуття дитини. Висока температура — не рідкість при ГРВІ, є і інші ознаки інтоксикації організму (слабкість, нудота, діарея, ломота в м’язах).
- Обструкція бронхів, викликана алергією. Тут важливо виявити природу подібних явищ, які виникають в процесі контакту з алергеном. Такий вид кашлю також може бути задушливим.
- Якщо стороннє тіло потрапило в дихальні шляхи. Щоб розрізнити ці симптоми, слід знати, що приступ спазматичного кашлю зазвичай проходить без наслідків, а у разі попадання чужорідного тіла стан хворого погіршується.
Способи діагностики
Діагностувати паракашлюк може педіатр, а також інфекціоніст. Лікар повинен опитати пацієнта, спробувати з’ясувати, чи був контакт із зараженою людиною. Потім прослухати, а також призначити дослідження. Як правило, лабораторні аналізи включають в себе:
- Аналіз на мікробіологію. Мазок для мікробіологічного дослідження беруть із зіву пацієнта. Як правило, матеріал для аналізу дозволяється брати натщесерце або через 2 години після вживання їжі.
- Визначення антитіл до паракоклюшу в крові пацієнта.
- Проводиться імунологічне дослідження.
Всі результати досліджень, а також клінічна картина повинні повністю підтвердити діагноз, однак часто дослідження проводяться в урізаному обсязі, тоді діагноз ставиться на підставі опитування хворого і мікробіології.
Лікування
Лікування паракоклюша проводиться вдома, лише в рідкісних випадках показана госпіталізація. Як правило, в умовах стаціонару лікують малюків, яким ще не виповнився 1 рік, а також тих дітей, у кого виникли ускладнення. Якихось спеціальних препаратів для лікування не існує. Разом з тим проводяться заходи, що дозволяють ефективніше боротися з симптомами. В першу чергу рекомендується оптимізувати режим дня дитини і створити йому умови, які сприяють одужанню:
- Обмежити психічні навантаження, намагатися уникати сильних емоційних проявів, які можуть викликати напад кашлю.
- Переглянути раціон, додати в нього більше продуктів, багатих вітамінами, мікроелементами – це підтримає організм і допоможе йому боротися з інфекцією. Прибрати з меню страви, які важко перетравлюються. Після блювоти догодовувати і додатково поїти дитину невеликими порціями.
У період захворювання дитині знадобиться спеціальна щадна дієта
- Регулярно провітрювати приміщення, в якому проживає дитина. Показані кисневі маски під час нападів кашлю.
Паралельно з цим дитині призначаються противоалергенні препарати. Це може бути Супрастин, Фенистил, Еріус. Подібні ліки допоможуть зняти алергічну складову спазмів. Крім цього лікар може призначити:
- Заспокійливі засоби. Як правило, це валеріана, пустирник, Реланіум.
- Протикашльові препарати, дія яких спрямована на усунення непродуктивного кашлю. До них відносяться Либексин, Синекод, Дигідрогеноцитратпісля, Кодеїн.
- Медикаменти для легенів і бронхів: Лазолван, Бромгексин.
- Якщо є можливість робити інгаляції, лікар може порекомендувати глюкокортикоїди (Будесонид).
- Засоби для поліпшення кровотоку, а також для того, щоб знизити несприятливі наслідки кашльового задухи.
- Трав’яні настоянки, застосовувані від кашлю і дозволені для дітей – фенхель, медунка та ін.
Всі перераховані медикаменти не є обов’язковими до застосування. Призначати їх чи ні – вирішує лікар. Батьки можуть дати дитині заспокійливе, якщо напади кашлю викликають у малюка паніку.
Доктор Комаровський зазначає, що напади кашлю можна полегшити, якщо підтримувати високу вологість в приміщенні. Для цього потрібно розвісити мокрі пелюшки або рушники або поставити в кімнаті кілька відкритих ємностей з водою. Крім цього фахівець рекомендує добре провітрювати житло, а після поліпшення гуляти з дитиною, уникаючи контакту з іншими дітьми.
Настоянка фенхелю — нешкідливий препарат, який цілком можна приймати дитині
Профілактичні заходи
Щоб уникнути захворювання, слід подбати про профілактику. Якщо говорити про заходи в дитячих колективах, де хто-небудь захворів паракоклюшем, то зазвичай проводяться наступні:
- оголошується карантин на 2 тижні;
- хворого ізолюють на 25 днів;
- ті діти, які контактували з хворим, повинні здати аналіз мазка із зіву двічі.
Паракашлюк – досить важке захворювання, особливо якщо симптоми його не стерті, а яскраво виражені. Однак важливо не панікувати при виникненні будь-якого виду кашлю у дитини, а неодмінно проконсультуватися з педіатром. Якщо захворювання все ж спіткало малюка, варто виконувати всі рекомендації лікаря, в цьому випадку одужання буде прогнозованим, а дитина не отримає ускладнень.
