Методи лікування
Лікування травмованого носа включає застосування медикаментозних препаратів і в ряді випадків — оперативне втручання. Лікувальні процедури призначаються після діагностики травми. У встановленні діагнозу бере участь отоларинголог, окуліст і невропатолог. Після проведення зовнішнього огляду дитини здійснюється рентген хрящів та костей його лицьової області. При необхідності лікар може призначити ендоскопію.
Використання медикаментів
Якщо травма не складна, фахівець з допомогою знеболюючого засобу місцевої дії вправляє перегородку. Для вдавлювання кісткових відламків він використовує спеціальний інструмент, вводячи його в носову порожнину і піднімаючи вдавлені кістки. Потім на кілька днів у неї вставляються тампони для закріплення відламків в певному положенні.
Як тільки спаде набряклість, перевіряється дихальна функція і виключається косметичний дефект. Далі маленькому пацієнтові призначається прийом таких препаратів:
- знеболюючих (Парацетамол, Ибупрфен);
- судинозвужувальних крапель — з їх допомогою відновлюється носове дихання;
- антибіотиків – вони запобігають інфікуванню пошкоджених тканин.
Перш ніж призначити медикаментозну терапію лікар з’ясовує у батьків, чи має дитина хронічні захворювання і алергію на будь-які препарати. У рідкісних випадках після пошкодження носових кісток може знадобитися пластику.
Хірургічне втручання
При відкритому або іншому тяжкому перелом носа малюкам призначають операцію по вправленню кісткових відламків – репозицію. Вона проводиться під місцевим наркозом. Роблять її в першу добу після отримання травми або на 5-7 день після перелому. Це вкрай болюча процедура і виконувати її повинен досвідчений фахівець щелепно-лицьового відділення.
